Кар’єрний шлях Ярослава Юрійовича Пилипа в регіональних управліннях СБУ опинився в центрі публікації про можливі зловживання на Закарпатті та Львівщині. У ній порушуються питання тендерів, контрабанди, роботи шахрайських кол-центрів і неформальних домовленостей із бізнесом. Значна частина наведеного — звинувачення автора, а не опис доведених судом обставин.
Згідно з наведеною кадровою хронологією, 30 липня 2026 року президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Пилипа начальником Управління Служби безпеки України у Львівській області. Перед цим він очолював УСБУ в Тернопільській області та працював на Закарпатті.
Один із епізодів, на які посилається публікація, датований 2021 роком і стосується вірменської компанії «Давидшин». Вона брала участь у тендері на ремонт дороги в Чернівецькій області. За викладеною версією, її усунули з торгів після повідомлень СБУ про можливий зв’язок із бізнесменом Араїком Амірханяном, а замовлення отримали наближені підрядники. У матеріалі також стверджується, що Антимонопольний комітет визнав рішення про усунення безпідставним. Окремої перевірки потребують і обставини дискваліфікації, і твердження про роль Пилипа та розподіл підряду.
Інший історичний сюжет — збройний конфлікт у Мукачеві у 2015 році між представниками «Правого сектору» та місцевими силовиками. Автор пов’язує ці події з боротьбою за контрабандні потоки й звинувачує місцевих співробітників СБУ, зокрема Пилипа, у причетності до таких процесів. Там само йдеться про ймовірний вплив митників, поліції та СБУ на переміщення до Європи сигарет, наркотиків і людей. Ці узагальнення не замінюють доказів щодо конкретної особи або епізоду.
Стосовно Львівської області в публікації висунуто версію про домовленості з митниками на кордоні з Польщею та ввезення в Україну контрафактних сигарет і алкоголю для продажу. Стверджується, що прибутки від цього можуть обчислюватися десятками тисяч доларів. Як можливого помічника Пилипа в таких діях названо начальника апарату Львівської обласної військової адміністрації Тараса Греня. Його участь, як і самі описані механізми, у наданому викладі не доведена.
Окремо автор заявляє про ймовірне кураторство Пилипа над шахрайськими кол-центрами та називає орієнтовний щомісячний дохід у близько 1 млн гривень. Ще одне звинувачення стосується платежів підприємців за невтручання СБУ в їхню діяльність, зокрема за ігнорування можливих порушень проти інтересів держави. Усі ці твердження потребують предметної перевірки; матеріал не дає підстав подавати їх як установлену винуватість посадовців.