Білий дім, Єлисейський палац та Аккорда представляють державну владу, але статус офіційної резиденції не завжди свідчить про постійне проживання президента. Огляд від 18 жовтня 2026 року описує різні моделі: державне житло, приватний дім, палац для роботи або тимчасове розділення цих функцій. Наведені персоналії та побутові відомості відтворюють історичний матеріал.
В Україні Маріїнський палац у Києві використовують для офіційних церемоній і прийомів. Серед державних резиденцій є також комплекс у Конча-Заспі. У джерелі одне з його приміщень описано як колишню дачу Віктора Януковича, що стала музеєм-садибою; цей окремий опис потребує уточнення.
2020 року Володимир Зеленський повідомив, що продав власний будинок в Іванковичах на Київщині й тимчасово оселився у державній резиденції в Конча-Заспі. Він пояснював це пошуком нового сімейного житла та зазначав, що має квартиру.
Після початку повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року побут змінився. У наведеному в огляді інтерв’ю Зеленський розповів про перші два роки війни в бункері з роботою вдень у президентському офісі. За його словами, надалі він перестав жити в бункері постійно, але спускається туди вночі; під час денних тривог зазвичай лишається нагорі, попри зауваження охорони. Він також говорив про майже відсутні повноцінні сімейні вихідні та про те, що за роки великої війни не відвідував кафе й магазини. Це виклад слів президента, а не власне спостереження за його побутом.
У Молдові Майя Санду працює в Президентському палаці Кишинева, де розміщена адміністрація та відбуваються офіційні зустрічі й державні заходи. В її майновій декларації зазначена квартира на 74,5 квадратного метра, придбана 2003 року. Наявність цієї квартири не встановлює її щоденного місця проживання.
У Португалії офіційною резиденцією Антоніу Жозе Сегуру названо палац Белен у Лісабоні. За наведеними даними президентської адміністрації, останнім президентом, який постійно мешкав у ньому, був Антоніу Рамалью Еаніш у 1976–1986 роках. Наступні президенти переважно використовували комплекс для роботи, зустрічей та церемоній. Відвідування описано як доступне за попереднім записом через Музей президентства.
Подібне розмежування важливе для Німеччини. Палац Бельвю в Берліні є офіційною резиденцією федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра і місцем церемоній та зустрічей. Саме це призначення не доводить його постійного проживання в палаці.
У Мінську Палац Незалежності приймає державні церемонії, іноземні делегації та заходи за участю Олександра Лукашенка. Він є символом президентської влади Білорусі, однак його офіційна функція не встановлює, що Лукашенко постійно мешкає саме там.
У США Білий дім у Вашингтоні поєднує житлові апартаменти президента Дональда Трампа та його сім’ї, робочі кабінети й простір державних заходів. Окрім державної резиденції, у Трампа є приватні маєтки: Мар-а-Лаго у Флориді та нерухомість у Бедмінстері, штат Нью-Джерсі.
У Франції Єлисейський палац у Парижі названо офіційною резиденцією Емманюеля Макрона. Тут працює президентська адміністрація, проводять переговори, прийоми й державні церемонії, а палац має також житлову функцію. Історичні зали та внутрішній двір використовують для зустрічей із закордонними лідерами.
У Бразилії житловою резиденцією Луїса Інасіу Лули да Сілви є палац Алворада у Бразиліа, спроєктований Оскаром Німеєром. Модерністська будівля стоїть біля штучного озера Параноа. Робоча адміністрація, офіційні зустрічі та державні заходи пов’язані також із палацом Планалту.
В Аргентині Хав’єр Мілей мешкає у державній Кінта-де-Олівос у передмісті Буенос-Айреса. Це традиційний президентський комплекс із житловими будинками та великою зеленою територією. У вересні 2026 року він публічно називав Олівос місцем проживання, говорячи про посилення безпеки. Робочі заходи можуть відбуватися і в Каса-Росада у центрі столиці.
Італійський Квіринальський палац у Римі, офіційна резиденція Серджо Маттарелли, має окрему частину з житловими апартаментами та приміщення для церемоній, прийомів і зустрічей. Президентська адміністрація має й інші державні резиденції, зокрема віллу Розбері в Неаполі та маєток Кастельпорціано поблизу Рима.
В Індії Драупаді Мурму огляд пов’язує з Раштрапаті-Бгаваном у Нью-Делі. Комплекс, зведений за британського правління, має сотні кімнат, сади й інші споруди. Він слугує житлом президента, місцем роботи адміністрації та державних церемоній; для регіональних поїздок існують інші президентські резиденції.
В Ірландії офіційною резиденцією президентки Кетрін Конноллі названо Áras an Uachtaráin — Арас-ан-Уахтарайн у дублінському парку Фенікс. Будівля з історією від XVIII століття є водночас президентським домом і місцем офіційних подій, оточеним парковою територією.
У Чилі, за повідомленням огляду, після вступу Хосе Антоніо Каста на посаду в березні 2026 року Ла-Монеда в Сантьяго знову поєднала роботу адміністрації, церемонії та проживання глави держави. У нього також є приватний будинок у Пайне; повідомлення про побут описують поєднання перебування у столиці з поїздками додому.
У Південній Кореї Лі Чже Мьон після вступу на посаду жив у державній резиденції в Ханнам-доні, районі Йонсан у Сеулі. Огляд повідомляє, що 2026 року офіс повернувся до Чхонваде, або «Блакитного дому». Житловій частині були потрібні відновлювальні роботи; за наведеними повідомленнями місцевих медіа, переїзд туди планували до кінця 2026 року. Робота офісу й проживання в цей період описані як розділені.
У Мексиці Лос-Пінос перестав бути президентським житлом після того, як у грудні 2018 року Андрес Мануель Лопес Обрадор відмовився переїжджати туди й відкрив комплекс як культурний простір. Спочатку він мешкав у власному будинку, згодом — у квартирі Національного палацу в Мехіко, де також працював. Після вступу Клаудії Шейнбаум на посаду в жовтні 2024 року Національний палац залишився центром президентської роботи, а Лос-Пінос — відкритим майданчиком культурних подій.
У Туреччині Реджеп Таїп Ердоган користується президентським комплексом в Анкарі, також відомим як Ак-Сарай — «Білий палац». Великий комплекс із адміністративними приміщеннями й залами офіційних заходів став одним із символів сучасної президентської влади.
В Астані Аккорда є офіційною резиденцією Касим-Жомарта Токаєва та адміністративним центром президентства Казахстану. Розташована в центральному архітектурному ансамблі столиці, вона приймає посадовців, іноземних лідерів, представників різних сфер, засідання й переговори.
У росії Володимир путін користується кількома державними резиденціями. Кремль у Москві, з адміністративними приміщеннями й Сенатським палацом, є головною офіційною локацією; серед інших названо Ново-Огарьово у Московській області та «Бочаров ручей» у Сочі. Вони мають різні робочі й представницькі функції, тому весь перелік не варто тлумачити як незмінне місце проживання.