Кількість шахрайських кол-центрів в Україні у журналістському дослідженні оцінювали приблизно у 2000. Ця цифра наведена з посиланням на народного депутата Олександра Куницького та співрозмовника в Нацполіції, який назвав її близькою до реальності. Це оцінка джерел, а не повний офіційний реєстр.
За тим самим дослідженням, до 90% таких «офісів» працювали насамперед із громадянами РФ. Автори пояснювали це, серед іншого, складністю притягнення до відповідальності за відсутності звернення російського потерпілого до українських правоохоронців. Потенційні доходи індустрії співрозмовники оцінювали десятками мільйонів доларів на рік.
Описана мережа має менеджерів, HR-фахівців, технічну підтримку й детальні сценарії психологічного впливу. Зарплати молодим працівникам могли пропонувати на рівні $800–1500 і вище плюс відсоток, створюючи конкуренцію легальним роботодавцям. Частина центрів із Дніпра перемістилася до Києва й західних областей, зокрема через безпекові умови та увагу правоохоронців.
Серед схем названо дзвінки від удаваної банківської безпеки й правоохоронців, фіктивні фінансові або криптоінвестиції, історії про родича в біді, компенсації та соцвиплати. Потенційних жертв змушують поспішати під загрозою втрати грошей, блокування рахунку чи кримінальної відповідальності, домагаючись переказів, реквізитів або доступу до банкінгу.
Окремо наведено результати серпневої операції Нацполіції, СБУ та ОГП: за тиждень провели 411 обшуків, припинили роботу 94 кол-центрів, виявили 1794 облаштовані робочі місця й оголосили 26 підозр. Слідчі дії охопили, зокрема, Київську, Дніпропетровську, Одеську, Львівську, Вінницьку, Закарпатську, Запорізьку та Івано-Франківську області.
Оператори, за даними правоохоронців, представлялися банкірами, брокерами й силовиками, залучали на вигадані інвестиційні платформи та отримували доступ до рахунків. У публікації від 7 вересня 2026 року наголошено, що центри швидко змінюють адреси та сценарії, тому окрема операція не означає зникнення проблеми.