У матеріалі про рішення Роменського міськрайонного суду Сумщини йдеться про три роки позбавлення волі зі звільненням від відбування та дворічним іспитовим строком за ухилення від мобілізаційного призову. Водночас у датах джерела є неузгодженість: публікація позначена 6 вересня 2026 року, а вирок у тексті — 9 вересня 2026-го. Це потребує звірення з самим рішенням.
За викладом справи, 18 жовтня 2024 року чоловіка викликали до ТЦК для уточнення даних. ВЛК визнала його придатним; після цього він отримав мобілізаційне розпорядження й повістку на 19 жовтня для відправлення у військову частину. У визначений час не прибув і причин не повідомив, документів на відстрочку тоді не надав. У справі також описане його письмове усвідомлене заперечення проти мобілізації та служби.
У суді чоловік визнав факт неявки, пояснюючи його необхідністю догляду за хворою матір’ю. Він підтвердив, що тоді не мав документів про догляд і не говорив про це працівникам ТЦК.
Показання щодо проживання матері відрізнялися. Сама жінка сказала, що восени 2024 року жила одна, а син із співмешканкою та малою дитиною — у квартирі. За її словами, він залишився з дитиною, поки співмешканка працювала, і тому не поїхав до ТЦК.
Відстрочку за доглядом він оформив уже після відкриття провадження; наведена довідка ТЦК датована 28 лютого 2025 року. Захист просив звільнити від відповідальності через зміну обставин, але суд, за публікацією, відмовив: пізніша відстрочка не скасовує попередньої неявки, коли відповідного права ще не було.
На час дворічного випробування засуджений має з’являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання або роботи. Відомостей про набрання вироком законної сили у джерелі не наведено.