Від початку 2026 року загальна сума виявлених НАЗК недостовірних відомостей у деклараціях посадовців різних рівнів перевищила 1 млрд гривень. У деклараціях депутатів місцевих рад лише від початку жовтня агентство повідомило про понад 107 млн гривень розбіжностей. Такі суми не тотожні розміру доведених збитків чи незаконного збагачення.
За матеріалами НАЗК поліція завершила розслідування щодо депутата Курненської сільради Житомирського району. У деклараціях за 2023 та 2024 роки виявили недостовірні дані більш як на 3,6 млн гривень. Обвинувальний акт за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України вже передали до суду.
В іншому випадку Прилуцький міськрайонний суд визнав депутата Линовицької селищної ради Чернігівщини винним в адміністративному правопорушенні й призначив стягнення. У декларації за 2025 рік агентство встановило понад 2,15 млн гривень недостовірних даних. Номер справи — 742/5394/26; розміру стягнення в матеріалі немає.
У жовтні НАЗК направило правоохоронцям 12 обґрунтованих висновків за результатами контролю повноти заповнення декларацій. Серед наведених випадків — депутат Андрушівської міськради Житомирщини: понад 16,3 млн гривень за 2024 рік та понад 18,3 млн за 2025-й. Для депутата Березівської райради Одещини зазначено більш як 6,7 млн за 2024 рік і 9,7 млн за 2025-й.
У депутата Компаніївської селищної ради Кіровоградщини розбіжності перевищили 7,7 млн гривень у кожній із декларацій за 2024 та 2025 роки. Для депутата Буської міськради Львівщини наведено понад 6,1 млн у кожній із цих декларацій.
У депутата Звенигородської райради Черкащини суми становили понад 6,6 млн гривень за 2024 рік і 5,9 млн за 2025-й. Щодо депутата Мурованської сільради Львівщини повідомлено про понад 7,6 млн у кожній із двох декларацій. За цими фактами НАЗК вбачає можливі ознаки правопорушень за статтею 366-2, але передання матеріалів не встановлює вини декларантів.
За описом джерела, контроль повноти заповнення декларації здійснюється за спеціальним порядком, зареєстрованим у Мін’юсті. Він може тривати до 40 робочих днів, тоді як повна перевірка — до 120 днів. Відомості зі звіту зіставляють із державними та іноземними реєстрами, базами, судовими рішеннями й інформацією інших органів, самого декларанта та інших джерел. Результати можуть бути підставою для подальшого реагування компетентних органів.