Давид Арахамія заперечив, що писав Telegram-коментарі про свій можливий вплив на кадрові рішення у Верховному Суді та оборонній промисловості. У публічних чатах ці повідомлення залишали профілі, які журналістський аналіз пов’язав з українським та американським телефонними номерами народного депутата. Сам зв’язок акаунта з номером не встановлює, хто саме набрав і опублікував текст.
Один із наведених коментарів з’явився в жовтні 2021 року під час обговорення досьє Всеволода Князєва, тоді новообраного голови Верховного Суду. Користувач стверджував, що його призначення відбулося завдяки миколаївським зв’язкам з Арахамією, та зневажливо відгукувався про роботу розслідувачів. У вихідній публікації також зазначено, що згодом Князєв відбував покарання за отримання хабаря; це наведено як відомість того матеріалу, а не результат окремої перевірки.
Другий епізод датований червнем 2023 року. Профіль із номером, пов’язаним з Арахамією, коментував звільнення Юрія Гусєва з посади керівника «Укроборонпрому». Автор повідомлення подавав цю зміну як продуману перестановку, після якої голова фракції «Слуга народу» нібито зберігав контроль над сектором.
У коментарі до близького оточення Арахамії зараховували самого Гусєва, його наступника Германа Сметаніна й Олександра Камишіна, який на той час очолював Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Користувач стверджував, що Камишін отримав посаду за сприяння Арахамії, а Сметанін уже кілька років із ним працював, та прогнозував саме його призначення. Ці твердження належать автору коментаря і не є підтвердженням реального механізму кадрових рішень.
Арахамія, який очолює депутатську фракцію «Слуга народу», назвав такі коментарі фейком і відкинув своє авторство. Ця відповідь є суттєвою частиною історії: без встановлення автора акаунтні прив’язки не дають підстав приписувати йому висловлювання як доведений факт.