На ремонт, будівництво й облаштування укриттів у Києві від початку повномасштабного вторгнення спрямували та запланували понад 9,5 млрд грн. Це сукупність витрат і планів, а не лише вже витрачені гроші. Водночас офіційна місткість захисних споруд становить 2 177 206 людей — приблизно 54% населення столиці, яке на початок 2025 року міська влада оцінювала приблизно у чотири мільйони.
Такі дані наведено у відповіді департаменту муніципальної безпеки КМДА на запит громадського руху, який аналізував фінансування. Для масштабу в матеріалі суму порівнюють із бюджетом Вінниці на 2026 рік. Наведена на початку публікації округлена місткість — близько 2,17 млн людей.
Усього в обліку — 4365 споруд цивільного захисту: 3801 найпростіше укриття, зокрема підвали, 511 сховищ, 49 об’єктів інших типів і чотири мобільні укриття. Наявність об’єкта в переліку сама по собі не показує, чи можна ним скористатися під час конкретної тривоги.
За інформацією департаменту, у 2022–2025 роках поточні й капітальні ремонти коштували понад 4,54 млрд грн. На нове будівництво у 2024–2025 роках спрямували ще 3,08 млрд грн. На 2026 рік передбачили майже два мільярди гривень.
Найбільшу кількість споруд та їхню загальну місткість зазначено для Дарницького району: 595 об’єктів приблизно на 480 тисяч людей. Там відремонтували понад 500 об’єктів, витративши понад 771 млн грн. У Дніпровському районі обліковують 540 споруд на більш як 342 тисячі людей, у Святошинському — 532 майже на 371 тисячу. Найменші наведені кількості мають Подільський район — 275 — та Деснянський — 285.
За сумою освоєного й запланованого фінансування попереду Дніпровський район із понад 1,23 млрд грн. Для Святошинського наведено близько 1,17 млрд грн, Шевченківського — 878 млн грн, Оболонського — майже 770 млн грн. На ремонти й облаштування в Подільському районі спрямували приблизно 121,5 млн грн, у Голосіївському — 186,5 млн грн.
Районні та загальноміські відповіді не повністю збігаються. За відповідями дев’яти РДА автори вихідного аналізу підрахували 5,75 млрд грн видатків. Однак Деснянська адміністрація не надала загальної суми витрат, а Святошинська — планів на 2026 рік. Тому цей підсумок може бути неповним і його не слід прямо прирівнювати до всього міського фінансування.
У травні 2026 року Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини оприлюднив результати перевірок укриттів по Україні. Із 1066 перевірених об’єктів 80 фактично не працювали, хоча адреси були у відкритих ресурсах. У Києві виявили 11 таких об’єктів — другий показник після Львівської області, де їх було 16. Серед причин названо відсутність укриття за адресою, аварійний стан і ремонти, що унеможливлювали доступ.
Після доручення прем’єр-міністра від 30 липня перевірити всі укриття в Києві позапланово обстежили 4295 об’єктів. За результатами працівники ДСНС застосували 147 адміністративних стягнень. Навіть справна стаціонарна споруда може залишатися надто далеко, коли часу до удару балістичної ракети або реактивного дрона обмаль.
Окрема історія — майже 500 млн грн, які восени попереднього року виділили районам на придбання й установлення мобільних укриттів. До кінця бюджетного року їх не використали. За наведеною відповіддю КМДА на медійний запит, 453 млн грн повернули до міського бюджету, ще 30 млн грн залишилися невикористаними. Разом це 483 млн грн, які не пішли на реалізацію проєкту.
РДА пояснювали затримку пізнім надходженням грошей: виробники не встигали виготовити, сертифікувати та встановити споруди. Голова Деснянської РДА Максим Бахматов розповідав, що район подався на закупівлю двох укриттів, але виробники не підтвердили участь. За його словами, фінансування надійшло наприкінці листопада, тоді як завершити процес потрібно було до 31 грудня.
Під час формування бюджету на 2026 рік окремого фінансування мобільних укриттів райони не забезпечили. Дарницька РДА повідомляла, що подала пропозиції в інвестиційному плануванні, однак напрям не визначили першочерговим і коштів зрештою не передбачили.
1 жовтня 2026 року депутатка Київради від «Голосу» Зоя Ярош запропонувала додаткові 500 млн грн на первинні мобільні укриття. Вона пояснювала потребу швидкістю атак і розповіла про власну поїздку містом: уламки збитого «шахеда» впали неподалік, а місця сховатися поряд не було.
Директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік назвав пропозицію незбалансованою. За його поясненням, головні розпорядники не подали відповідних бюджетних запитів, а запропоноване джерело коштів не містило конкретного скорочення інших видатків. Рішення не підтримали: 29 депутатів проголосували за, четверо утрималися, 39 не голосували, 48 не були зареєстровані.
Депутатка від «Європейської солідарності» Вікторія Пташник закликала знайти фінансування і за два тижні подати проєкт бюджетних змін. Міський голова Віталій Кличко дав протокольне доручення, але зареєстрували його лише 13 жовтня. За викладом джерела, документ вимагав розглянути пропозицію та вжити відповідних заходів, а не прямо знайти кошти. Пташник застерігала, що через затримку гроші можуть надійти надто пізно для використання до кінця року, та закликала визначити чіткі фінансові пріоритети.
Ще 28 вересня КП «Київпастранс» оголосило тендер на 14 мобільних споруд для зупинок громадського транспорту з орієнтовною вартістю понад 54 млн грн. У вихідному аналізі підраховано: за такою ціною 500 млн грн могли б дати приблизно 129 укриттів. Це оцінка, яка залежить від розміру й комплектації споруд.
12 жовтня Київська міська прокуратура звернулася до суду через невстановлені мобільні укриття. Наведена інформація про позов не означає встановленої судом вини конкретних осіб. 15 жовтня біля зупинки на Берестейському проспекті почали встановлювати споруду, яку в повідомленні назвали першим мобільним укриттям. КМДА повідомила, що її оплатили меценати, з якими домовився мер.
Наступного дня, 16 жовтня, Кличко на колегії КМДА заявив, що районні адміністрації не зверталися по фінансування на 2026 рік. Він доручив головам районів перерозподілити вже затверджені бюджети й пообіцяв розцінювати невиконання як саботаж. Це позиція міського голови; раніше представники РДА посилалися на пізнє фінансування та відсутність належних бюджетних пріоритетів.
За даними Центру економічної стратегії, у вересні 2026 року повітряні тривоги в Києві тривали загалом 243 години, з них 85 — удень. Місячний показник був майже у 2,5 раза вищим за середній від початку року. Мобільні споруди можуть дати базовий захист від уламків там, де неможливо швидко дістатися метро чи підвалу, але не замінюють повноцінних сховищ.
Наведені дані показують одночасно нестачу доступних місць, невикористані торішні призначення й суперечку про відповідальність за нові закупівлі. Вони не дають підстав автоматично називати всі 9,5 млрд грн втраченими: у цій сумі поєднано ремонт, будівництво та майбутні витрати. Практичний результат для мешканців залежить і від наявності грошей, і від планування, закупівель та фактичної доступності споруд.