Інформацію про майно брата директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов назвав такою, що не відповідає дійсності. Під час розмови з журналістами вранці 8 жовтня на громадському спортивному майданчику в Києві він запропонував адресувати запитання самому Олександрові Сухачову, а не йому.
Посадовець заявив, що журналісти втручаються в його особистий простір під час занять спортом, і поскаржився на зіпсоване тренування та робочий настрій. Майнову історію він визначив як справу життя брата та заперечив викладені відомості. Його відповідь є позицією співрозмовника, а не підтвердженням чи спростуванням кожної конкретної угоди.
Запитання стосувалися спільного журналістського розслідування з Центром протидії корупції (ЦПК) про 143 квартири й офісні приміщення в Харкові, які належали або належать Олександру Сухачову. За оприлюдненим описом договорів, у липні 2018 року він придбав 30 квартир в одному житловому комплексі за балансовою вартістю — від 24 до 49 тисяч гривень за квартиру. За тодішнім курсом у матеріалі наведено еквівалент від 932 до 1856 доларів, що значно нижче ринкових цін. На момент повідомлення він уже перестав володіти майже всіма згаданими об’єктами.
Розслідування одночасно оприлюднили 17 липня вісім українських медіа в межах «Ініціативи 143». Це сталося після заборони публікації журналістам та ЦПК, яку виніс суддя Печерського суду Сергій Вовк. У повідомленні про реакцію Сухачова зазначено, що 23 вересня Київський апеляційний суд скасував цю ухвалу. Оцінка самого майна та законності його набуття не тотожна питанню про допустимість заборони на публікацію.