Заборона оприлюднювати журналістське розслідування про нерухомість Олександра Сухачова, брата директора Державного бюро розслідувань, не встояла в апеляції. За викладом постанови Київського апеляційного суду від 24 вересня 2026 року, перша інстанція не навела надзвичайних і беззаперечних підстав для такого попереднього обмеження свободи слова.
Йдеться про ухвалу Печерського суду, яка забороняла журналістам і Центру протидії корупції (ЦПК) публікувати матеріал ще до його оприлюднення. У постанові апеляційної інстанції такий превентивний захід оцінено як найбільш обтяжливе втручання у свободу слова — попереднє обмеження, або prior restraint. Цю оцінку наведено саме як позицію судової колегії в конкретній справі.
За наведеними в матеріалі аргументами суддів, усталена практика Європейського суду з прав людини допускає превентивну заборону поширення інформації лише за виняткових, переконливо обґрунтованих обставин. У цій справі таких обставин суд першої інстанції не встановив.
Колегія також звернула увагу на процесуальні недоліки. Заходи забезпечення, застосовані до пред’явлення позову, повністю збігалися з майбутніми позовними вимогами. Крім того, заборона захищала інтереси особи, яка не була стороною справи, та обмежувала відомості з публічним статусом. Учасником справи було ТОВ «Парковий-2», а не Олександр Сухачов.
Історія заборони почалася 6 липня 2026 року — за кілька днів до запланованого спільного оприлюднення журналістами та ЦПК розслідування про 143 об’єкти нерухомості Сухачова. Саме тоді Печерський суд ухвалив рішення, яке блокувало публікацію.
Попри заборону, 17 липня матеріал одночасно опублікували вісім українських медіа, які в такий спосіб висловили солідарність із його авторами. Пізніше приєдналися ще 19 медіа. За наведеними в повідомленні даними, розслідування зібрало 4 мільйони переглядів.
24 вересня апеляційний суд скасував ухвалу про заборону. Оприлюднений 13 жовтня 2026 року виклад постанови пояснює мотиви цього рішення. Водночас скасування обмеження на публікацію не слід подавати як судове підтвердження всіх тверджень самого розслідування або як висновок про незаконність майна: наведені аргументи стосуються саме допустимості попередньої заборони поширення інформації.