Вінницька компанія ТОВ "Фруктона-ВН", яка займається заготівлею та обробкою фруктів і ягід, протягом понад півтора року зводила на своїй території промисловий об'єкт без необхідних дозвільних документів. Керівник підприємства Костянтин Кузьменко та засновники Сергій Прокопенко та Андрій Лавринюк реалізували будівництво, яке журналісти розглядають як частину схеми, де роль фінансового забезпечення відіграв один із провідних банків України.
У червні 2018 року ТОВ "Фруктона-ВН" укладло з АТ "Райффайзен Банк Аваль" Генеральний договір, передавши у забезпечення будівлі, споруди, земельну ділянку та обладнання. Влітку 2019-го сторони підписали додаткову угоду на здійснення кредитних операцій. Документ передбачав отримання коштів для "зведення промислового об'єкта на власній території, закупівлю й монтаж обладнання та запуск повного циклу виробництва фруктового наповнювача".
Протягом будівництва банк перерахував підприємству десять траншів загальною сумою близько 530 тисяч євро. Кредити надавалися в рамках спільної програми ЄС та Європейського інвестиційного фонду для підтримки українського бізнесу, яка передбачає спрощені умови застави та комфортні відсоткові ставки. Однак ключовою вимогою програми є перевірка платоспроможності та кредитоспроможності позичальника, а цільовим призначенням коштів визначено саме будівництво.
На момент звернення керівництва компанії до державно-архітектурної інспекції у Вінницькій області за дозволом цех було вже майже зведено. Дозвіл, отриманий у ДАБІ, передбачав лише "реконструкцію технічного цеху з підготовчим відділенням з прибудовами у цех", тобто підготовчі роботи, а не повномасштабне будівництво. За інформацією ЗМІ, дозвіл на початок будівельних робіт з'явився на сайті установи після старту будівництва, що припускає видачу документів "заднім числом".
Проєкт цеху не передбачав водовідведення, повноцінного джерела водопостачання та енергозабезпечення. Журналісти припускають, що новий промисловий об'єкт планували під'єднати до потужностей наявного виробництва, що могло спричинити непередбачувані наслідки та техногенну аварію у прилеглому до підприємства Київському районі міста.
Законний представник засновника у листопаді попереднього року двічі зустрівся з директором департаменту корпоративних ризиків АТ "Райффайзен Банк Аваль" та детально розповів про численні порушення й протиправність кредитних договорів. На момент укладення додаткової угоди у червні 2019 року підприємство вже другий рік поспіль було збитковим, а бізнес-план не виконувався. Однак аудиторський висновок цього не відображав, а кредитний пакет містив позитивний висновок про кредитоспроможність.
Позичальник надав банку документи про об'єкти нерухомості, передані у забезпечення, які журналісти розглядають як фейкові. Частина будівель була самочинно зведена й відсутня на генеральному плані території заводу. Договори забезпечення приміщень містять неправдиві величини їхньої площі. Вартість об'єктів договорів застави занижена у кілька разів, а в окремих випадках — у понад десять разів порівняно з балансовою відомістю.
Контрагентами підприємства у схемі, тобто особами, до чиїх кишень безпосередньо потрапляли кредитні гроші, є підрядники, які, за інсайдерською інформацією, безпосередньо пов'язані з засновниками ТОВ "Фруктона" Андрієм Лавринюком та Сергієм Прокопенком. Представники банку, очолюваного Олександром Писаруком, не ініціювали перевірку цільового використання кредитних грошей.
У лютому 2020 року інспектори регіонального підрозділу ДАБІ виявили низку грубих порушень при зведенні промислового об'єкта. Дозвіл, виданий підприємству, визнано незаконним. Зведений "самобуд" не може використовуватися за призначенням і може бути знесений за приписом ДАБІ.
Досудове розслідування за фактами незаконного будівництва, привласнення кредитних коштів, підробки документів та порушення екологічних норм з 6 лютого 2020 року проводить Головне управління Нацполіції Вінниччини. Слідчі вивчають обставини фінансування незаконного будівництва та перевіряють ймовірність змови чи підкупу посадовців банку.
На початку квітня цього року Костянтин Кузьменко та засновники "Фруктони" Прокопенко й Лавринюк ухвалили низку нових рішень про додаткові угоди з банком, метою яких журналісти розглядають як приховування попередніх злочинів та проведення подальших сумнівних операцій з майном підприємства.