Розслідування журналістів виявило складну схему незаконного оволодіння підприємством ТОВ "Фруктона – ВН", засновником якого був ветеран АТО Максим Борозенець. У справі задіяні колишні державні службовці, банківські структури та правоохоронці.
Схема фінансування та будівництва
Директор Костянтин Кузьменко та засновники Сергій Прокопенко та Андрій Лавринюк, які сумарно володіють 66,7 відсотка у статутному фонді, отримали в Департаменті архітектури та будівництва Вінниці дозвіл на "реконструкцію технічного цеху з підготовчим відділенням з прибудовами у цех". Натомість на території підприємства без дотримання норм почали зводити повноцінний новий цех.
Кредитування здійснювалося через АТ "Райффайзен Банк Аваль", голова Правління якого Олександр Писарук торік претендував на посаду голови Національного банку України. Банк відкрив для "Фруктони" кредитну лінію за гроші Європейського Союзу та Європейського інвестиційного фонду. У забезпечення угоди передані будівлі, земельна ділянка, обладнання цехів та виробничі лінії. Позичальник надав фейкові документи про об'єкти нерухомості, а банк не намагався відстежити цільове використання кредиту.
Після публікації попереднього матеріалу банк ініціював перевірку боржника. Однак банківська комісія, попри кримінальне провадження №12020020000000071 та судову справу №127/4221/20, нічого не виявила. Ключовими фігурами у схемі названі регіональний керівник із питань корпоративного бізнесу Сергій Онищенко, директор департаменту проблемних кредитів Ірина Сухава та директор департаменту корпоративних ризиків Олександр Міцура. У червні 2019 року банк переуклав генеральний договір, фактично переписавши його заново, при прямій невідповідності вимогам постанови НБУ №351.
Перспектива банкрутства та рейдерське захоплення
За інформацією журналістів, ТОВ "Фруктона – ВН" третій рік поспіль демонструє зниження прибутку, має податкову заборгованість, боргове навантаження становить понад 99%. У травні підприємство може оголосити про банкрутство. У такому разі АТ "Райффайзен Банк Аваль" матиме право забрати заставне майно, передане в забезпечення кредиту в пів мільйона євро за заниженою вартістю.
Викупити ці активи готується ТОВ "Тріада-МК", агропідприємство з Вінниці, керівниками й бенефіціарами якого є Сергій Українець, Андрій Лавринюк та Ірина Прокопенко. Таким чином, двоє співвласників ТОВ "Фруктона – ВН" залишаться "при своїх", вивівши третього учасника — АТОвця Максима Борозенця, який заснував підприємство та вклав туди власні гроші.
Покровителі у владі
Одним із можливих посібників рейдерів інсайдери називають Ігоря Хміля, першого заступника голови Вінницької обласної ради, депутата 7-го скликання фракції "Самопоміч". У його декларації жодного бізнесу не значиться. Однак у переліку засновників ТОВ "Гран-Пак", що займається виробництвом тари з пластмас для продукції ТОВ "Фруктона – ВН", фігурує Хміль Денис Ігорьович, син депутата, який проживає у м. Тростянець Вінницької області на вул. Соборній, як і його батько.
Мати Ігоря Хміля — Любов Іванівна Швидка, пенсіонерка, є співвласницею ТОВ "Светкомплект", яке фігурує в кримінальній справі №757/33110/16-к як одна з фірм-імпортерів, що здійснювали протиправну діяльність та ухилялися від сплати податків в особливо великих розмірах. Приватним підприємцем вона стала у 2016 році, за кілька місяців після призначення сина заступником голови облради. Того ж року "заробила" перший мільйон та придбала кілька квартир у Києві й передмісті столиці, одну з яких подарувала синові. У 2017 році квартирою розжився й Денис Хміль, який до цього не мав заощаджень. Того ж року він став бізнес-партнером Андрія Лавринюка.
Редакція спробувала зв'язатися з Ігором Хмілем для коментаря про його місце перебування та ставлення до історії з "Фруктоною". За даними месенджера, посадовець отримав повідомлення та прочитав його, однак відповіді не надав. За інсайдерською інформацією, під час карантину чиновник перебував у Маямі.
Прокопенки та митна мафія
Сергій Прокопенко та його старший брат Ярослав тривалий час пропрацювали у правоохоронних структурах за режиму Януковича. Ярослав Прокопенко був керівником Департаменту митного аудиту, аналізу та управління ризиками ДФС України, начальником Управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД, а також начальником відділу контролю службової діяльності митних органів та аудиту Центрального бюро аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України.
За інформацією ЗМІ, під час царювання "регіоналів" Прокопенко-старший був інтегрований до корупційної структури митниці. Зокрема відповідав за збір "чорної каси" з керівників митниць Вінниччини та Херсонщини, а також був довіреною особою Степана Дериволкова, тодішнього заступника голова Державної митної служби України. Пана Дериволкова пов'язують із Олександром Бондаренком, прокурором від Пшонки, який здійснював контроль за роботою митниці з боку Генеральної прокуратури України, а також з одіозним вінницьким нардепом Ігорем Калетником.
Зв'язки Прокопенків із "митною мафією" можуть пояснювати джерела походження мільйонів гривень, які ексдержслужбовці влили у схему рейдерського захоплення. Наразі Ярослав та Сергій Прокопенки є співзасновниками або бенефіціарами низки підприємств: ТОВ "Аудитстандарт", ПП "НОРД-ВЕСТ", ТОВ "Укртеплогенерація", ТОВ "Київоблтепло", ДП "ЕТЦ Безпеки", які мають ознаки фіктивності та активно беруть участь у відмиванні грошей через державні закупівлі.
У 2015 році Прокопенко-молодший та Андрій Лавринюк потрапили до поля зору слідчої групи ГСУ МВС України у межах слідчих дій у справі так званих "майданчиків Клименка". На території ТОВ "Тріада-МК" провели обшуки, під час яких вилучили понад 85 тисяч гривень. Утім, справу зам'яли, а слідчих зобов'язали повернути вилучені гроші підприємцям.
Офшорна компанія "Таканор Партісіпейшн Лімітед", афілійована з Сергієм Прокопенком, ймовірно, отримує гроші з решти його бізнес-проєктів.
Політичний покровитель у мундирі
У Вінниці близьким товаришем братів Прокопенків називають начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Юрія Педоса. Його звинувачують у кришуванні незаконних забудов у Вінниці, фальсифікації показників роботи, корупційних зв'язках та невиконанні судових рішень, а також у приховуванні статків.
У вівторок 28 квітня Педос нацькував поліціянтів на знімальну групу "СтопКору", яка зафіксувала на відео його незадекларований маєток, та залякував медійників справою про наркотики. Підлеглі генерала відібрали у стопкорівців відеозаписи, на яких їхній начальник говорив про метамфетамін. Прокуратура Вінницької області поспіхом відкрила кримінальне провадження проти знімальної групи за фактом "порушення недоторканості приватного життя" Юрія Педоса.
Вінницькі правоохоронці розправляються й із ініціаторами розслідування незаконної діяльності Прокопенків. Провадження проти братів та їхніх посібників всіляко гальмуються й відкладаються, тоді як місцева поліція за надуманими зверненнями Лавринюка й Прокопенка фабрикує численні справи проти їхніх опонентів.
За інформацією доброчесних співробітників вінницької поліції, Ярослав Прокопенко досить часто відвідує будівлю ГУНП Вінниччини на вулиці Театральній. Бізнесмен заходить до кабінету начальника й вирішує проблемні питання прямо в стінах управління Нацполіції.
Про активну участь підлеглих Педоса у супроводі рейдерських захоплень розповіли й журналісти проєкту "Детектив Інфо". Вони оприлюднили фотографії, де рейдери разом із вінницькими копами смажили шашлики біля будинку однієї з потерпілих — місцевої бізнеследі, яку тримали в облозі, катували й морили голодом протягом двох тижнів. Працівники поліції Вінниччини незаконно затримали журналістів, перешкоджаючи їхній професійній діяльності.
Київське відділення поліції Вінницького ВП ГУНП Вінницької області є опорним пунктом цієї корупційної зв'язки. Саме працівники цього відділення у 2019-му до смерті забили вінничанина Олександра Комарніцького. На час розслідування цього інциденту п'ятьох посадовців з-поміж керівництва місцевого ГУ Нацполіції на чолі з Юрієм Педосом відсторонили від служби.
У цьому РОВД журналістці "СтопКору" Христині Кришисі лише з четвертої спроби вдалося зареєструвати заяву за фактом злочинної бездіяльності патрульних поліціянтів. Останні у грудні 2019 року прибули за викликом до ТОВ "Фруктона – ВН", але нехтуючи посадовими інструкціями та вимогами закону, жодним чином не перешкодили незаконному будівництву. Згодом за наказом адміністрації підприємства миттєво залишили територію й відправили медійників до Київського відділення поліції.
Репортерка неодноразово зверталася до вінницьких правоохоронців із запитами щодо руху своєї заяви, але жодної інформації у відповідь не отримала. За інформацією розслідувачів "Детектив Інфо", пан Педос і сам не цурається незаконного будівництва та заробив неабиякі статки на "відкатах" від вінницьких забудовників і недоброчесних бізнесменів.