Коронавірус став каталізатором глобальної трансформації туристичного ринку. Якщо весною 2019 року українці планували відпустки на основі своїх фінансових можливостей, то 2020 рік змінив правила гри. Пандемія COVID-19 переписала туристичну карту світу, і Україна опинилася перед необхідністю переосмислити свою роль у цьому процесі.
У попередньому році українські туристи найчастіше обирали Туреччину, Єгипет та європейські напрями — Кіпр, Іспанію, Чорногорію, Хорватію. Тренд останніх років показував зростання потоків до країн ЄС, при цьому все більше людей організовували подорожі самостійно, без посередництва туроператорів. Саме тому експерти зосередили увагу на ринках ЄС, Туреччини та Єгипту.
Прогнози Всесвітньої туристичної організації були песимістичними: туризм у світі мав скоротитися на 40-70%. Готельні номери винайматимуться менше, а ціни на послуги зростуть. Обмеження на перетин кордонів залишатимуться принаймні частково, що означало закриття більшості туристичних напрямів для українців.
Туреччина розраховує на поступове відновлення
Епідемічна ситуація в Туреччині поступово покращувалася. Кількість нових випадків інфікування на душу населення наприкінці травня була порівняна з українськими показниками. З середини травня країна знімала обмеження на внутрішнє пересування, хоча 15 міст, включаючи популярні туристичні центри Стамбул, Ізмір та Анкару, залишалися закритими для в'їзду. Натомість провінції Анталія, Айдин, Ерзурум, Хатай, Малатія, Мерсін і Мугла відкривали свої кордони.
Уряд планував дозволити внутрішній туризм з кінця травня, а міжнародні туристи мали повернутися з середини червня одночасно з відновленням авіасполучення. Міністр туризму Mehmet Nuri Ersoy повідомив, що спочатку в'їзд дозволятимуть громадянам азійських країн, які вже пройшли пандемію — Південної Кореї, Китаю, а потім до них долучатимуться жителі ще 70 країн.
Туреччина розробила програму сертифікації готелів «Здоровий туризм», яка охоплювала не лише готельні комплекси, а й авіасполучення, аеропорти, транспортну галузь, заклади харчування. Рекомендації регламентували вимоги до їдалень, пляжів, басейнів, рецепцій. Через необхідність дотримуватися протиепідемічного режиму очікувалося, що влітку відкриють не більше 50-60% готелів.
Єгипет у стані невизначеності
Ситуація в Єгипті залишалася туманною. Епідемічна ситуація та розподіл інфікування за провінціями не були цілком зрозумілі через ненадійну статистику. Низка світових видань припускали, що офіційні цифри занижені. Журналісти, які намагалися розслідувати ситуацію з коронавірусом, зустрічали переслідування від влади.
За офіційними даними, кількість нових випадків на 19 травня становила близько 400 на добу, а загальна кількість інфікувань сягала майже 12 тисяч. Єгипет не ставив амбітних цілей на літо 2020 року. Після скасування авіасполучення у березні туристична інфраструктура спустошилась, і країна робила перші кроки для відновлення.
Уряд розраховував спочатку пожвавити внутрішній туризм за умови заповнення готелів не більше ніж на 25% від потужності. Готелі мали мати медичну клініку, лікаря, належне обладнання для дезінфекції, вимірювати температуру. Спеціальна комісія, до якої увійшли представники міністерства туризму, міністерства охорони здоров'я, Єгипетська готельна асоціація та органи влади курортних регіонів Червоного моря, Південного Сінаю, Луксору та Асуану, розпочала перевірку готелів. Лише ті, що відповідали вимогам, могли приймати внутрішніх туристів. Про міжнародний туризм навіть не йшлося.
Європа обирає поступовість
На Кіпрі епідемічна ситуація була благополучною. Навіть на піку епідемії реєстрували 30-40 випадків на добу, а наприкінці травня — лише 2-3. Міністерство туризму розробило план дій, який передбачав три етапи: спочатку пожвавлення домашнього туризму з акцентом на дальні локації всередині острова, потім залучення туристів з ЄС, нарешті — з-за меж Союзу. Державна політика Кіпру засновувалася на рекомендаціях ЄС.
Європейські країни загалом дотримувалися схожої схеми. На Сході та Півдні Європи епідемічна ситуація була кращою, ніж на Заході. Традиційні для українців напрями — Кіпр, Хорватія, Чорногорія, Греція — входили до відносно безпечних країн.
Хорватія з 9 травня напівофіційно дозволила іноземним туристам в'їжджати без 14-денної самоізоляції, якщо вони мали заброньоване житло. Греція відкрила пляжі для своїх громадян, запровадивши нові санітарні правила та дронів для контролю соціальної дистанції. Італія ухвалила рішення з 3 червня відкрити кордони для туристів з країн ЄС, скасовуючи обмеження на роботу барів, ресторанів і венеційських гондольєрів.
Але більшість європейців цього сезону залишатимуться вдома. Томас Барайсс, парламентський статсекретар німецького уряду з туризму, висловив думку: «Малоймовірно, що німецькі туристи влітку поїдуть до Іспанії чи Греції». Британці навіть вигадали неологізм «Staycation» (від Stay+Vacation) для позначення відпустки на місці.
Економічна важливість туризму змушувала уряди шукати шляхи відновлення. Частка туризму в доходах країн ЄС у середньому становила 10%, а низка країн — Греція, Кіпр, Хорватія, Португалія, Іспанія, Італія, Австрія, Естонія — критично залежали від цієї галузі.
Європейська комісія опублікувала рекомендації 13 травня 2020 року. Вони передбачали синхронне зняття обмежень у країнах з подібною епідемічною ситуацією, координацію між членами ЄС на перших етапах, конкретні заходи замість тотальних заборон. Рекомендувалося забезпечити вентиляцію транспортних приміщень, прибирання та дезінфекцію поверхонь, доступність громадського транспорту з дотриманням безпеки.
Пасажири мали використовувати маски, продаж квитків мав бути онлайн, продаж їжі та напоїв — максимально обмеженим. Авіакомпанія Ryanair, яка вже продавала квитки в Україні на липень, повідомила, що рекомендує реєстрацію на рейси онлайн та мобільні посадкові талони. Розрахунок за напої та їжу здійснюватиметься лише банківськими картками. Пасажири проходитимуть температурний скринінг, користуватимуться масками. Кондиціонери літаків оздоблені фільтрами HEPA, дезінфекція проводитиметься дезінфектантами, які діють протягом доби. Доступ до туалету контролюватиметься стюардесою.
Під час міжурядових переговорів обговорювали запровадження «посвідчення» про стан здоров'я, нові єдині стандарти для ЄС, використання перепусток для пляжів, обладнання спеціальними захисними екранами, обмеження заповнення готелів не більше ніж наполовину, створення безпечних коридорів для туристів.
Туристичні коридори як модель відновлення
Європейська комісія передбачала три етапи відновлення подорожей. На першому дозволявся рух працівників критично важливих галузей. На другому окремі країни з подібною епідемічною ситуацією та економічною зацікавленістю відпрацьовували спільні запобіжні заходи та синхронно відкривали спільні кордони, утворюючи групи з вільним пересуванням. На третьому, коли дозволятиме ситуація, починалося зняття обмежень між усіма країнами ЄС.
На травень 2020 року спостерігався початок другої фази. Окремі країни утворювали між собою угрупування — «туристичні коридори», вели інтенсивні переговори, узгоджували регламенти функціонування транспорту, готелів, закладів рекреації.
Чехія і Хорватія утворили двосторонній коридор, де Чехія скеровувала своїх громадян на відпочинок до Хорватії. Паралельно укладалися багатосторонні угоди. Перша група країн — Греція, Кіпр, Німеччина, Іспанія, Італія, Австрія, Хорватія, Португалія, Мальта, Словенія та Болгарія — погодили правила для безпечної літньої відпустки 2020 року. Друга група — балтійські країни Литва, Естонія, Латвія, які запропонували долучитися Польщі та Фінляндії. З 15 червня за взаємною домовленістю відкривалися кордони між Австрією, Німеччиною, Швейцарією та Францією. Країни Вишеградської четвірки разом із Німеччиною утворили спільний простір без кордонів.
Перелік коридорів не був вичерпним, а їхній склад — фіксованим. Окремі країни могли бути у складі декількох груп, інші залишалися за межами. Епідемічні умови змінювалися, економічні інтереси вимагали багатовекторних підходів, тому групи мали плинний характер.
Країни поза ЄС також намагалися долучитися до переговорів. Туреччина пришвидшеними темпами проводила сертифікацію своїх об'єктів туризму. Австрія, Греція, Ізраїль, Норвегія, Данія, Чехія, Сінгапур, Австралія та Нова Зеландія утворили спільну зону безпеки для туристів. Середземноморські країни Ізраїль, Кіпр і Греція намагалися створити свій туристичний кластер.
Україна шукає партнерів
Україна, не очікуючи запрошення від інших країн, намагалася відновити міжнародні авіасполучення з урахуванням епідемічної ситуації, включаючи маршрути до Європи. Авіасполучення було критично важливим кроком для відновлення туризму.
Кожна країна, яка брала участь у створенні туристичних коридорів, засновувала свої правила на загальноєвропейських регламентах. Україна, якщо мала намір відкрити кордони ЄС для своїх громадян, мала враховувати вимоги Союзу та активно виходити на потенційних партнерів. Зволікання було неприпустиме, бо від цього втратили б і український бізнес, і українські туристи.
Відновлення залежало від здатності українського уряду домовитися з урядами інших країн про участь у туристичних коридорах на основі двосторонніх або багатосторонніх угод. Уряд мав співпрацювати не лише з урядами, але й з глобальними транспортними компаніями.
Великі авіакомпанії очікували відновлення транспортних потоків. Lufthansa, Wizzair, Ryanair, Austrian Airlines вже оголосили про повернення на ринок авіасполучень України у червні та почали продаж і бронювання квитків до багатьох європейських міст.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба пояснив: «Ми абсолютно ліберально налаштовані в цьому плані щодо відкриття кордону України, але будемо враховувати два фактори: перше — як відкриваються партнери, і друге — реальну ситуацію з пандемією на території України. Але ніхто українців тримати під замком не збирається, й ідей таких немає».
Прем'єр-міністр України Деніс Шмигаль зазначив: «Авіасполучення, міжнародне в тому числі, відновиться, ймовірно, в червні... але відкрити аеропорти в Україні та не мати можливості нікуди вилетіти — це не відновлення. Треба розуміти, які країни відновлять авіасполучення. Найближча дата, коли європейські країни оголосили про можливості відкриття авіасполучення — це не раніше 15 червня. Тобто до цього незрозуміло, куди літати».
Український уряд досяг лише помірних успіхів у створенні туристичних коридорів. Укладена двостороння угода з Грузією, тривали перемовини з Ізраїлем.
Внутрішній туризм як альтернатива
З огляду на невизначеність перспектив для закордонних подорожей, багато українських туристів розглядали можливість використати відпустку для відвідування українських курортів та туристичних об'єктів. Українці не були унікальними — більшість європейців так само проводитимуть літню відпустку на місцевих курортах.
Більшість українців під час подорожі Україною мали намір скористатися власною автівкою. Підприємці підлаштовувалися до нових умов, вигадуючи незвичні формати для автотуристів, як екскурсії-автомандрівки у Львові.
Міністр інфраструктури України Владислав Криклій заявив про відновлення внутрішнього авіасполучення між містами України з 29 травня. Рух поїздів між областями за звичайним графіком відновлювався з 12 червня. Автобусне сполучення до відомих українських курортів частково запустили, розширюючи його після 22 травня.
Кабмін готував обов'язкові вимоги до функціонування вітчизняної туристичної інфраструктури. Оприлюднені для громадського обговорення проєкти наказу Головного санітарного лікаря України містили детальні вимоги до функціонування автомобільного транспорту та готелів.
У готелях пропонувалося проводити термометрію всім працівникам перед початком роботи, створити умови для гігієни рук, виділити ізолятор для осіб з ознаками гострого респіраторного захворювання. Відвідувачі поза номером мали носити маску. Черги на рецепції мали бути виключені, надана можливість онлайн-реєстрації. Адміністрація мала стежити за дистанцією не менше 1,5 метра. На рецепції встановлювався захисний екран. Забороняється робота конференц-залів, фітнес-центрів та спа-центрів. Харчування можливе лише за доставлення їжі в номер або на відкритих майданчиках. Кожні 3-4 години проводилася дезінфекція поверхонь. Системи вентиляції мали працювати без перебоїв.
18 травня Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко повідомив, що українці, ймовірно, без перешкод зможуть відвідувати пляжні курорти України, зокрема на морському узбережжі та берегах річок. Інститут епідеміології інфекційних хвороб Національної АМН України вважав, що морська сіль та ультрафіолетове випромінювання знищує збудника. Є дані, що вірус може зберігатися в прісній воді, але ризик інфікування в проточній прісній воді річок досить малий.
Віктор Ляшко порекомендував утриматися від перебування на пляжі особам із груп ризику — тим, хто має хронічні супутні захворювання, та старшим за 60 років. На пляжах потрібно витримувати дистанцію 2 метри та дотримуватися гігієни: мити руки, кашляти та чхати в одноразові серветки або у ліктьовий згин.
Українські турагенти та власники готелів прогнозували зростання попиту на свої послуги й готувалися розпочати курортний сезон з кінця червня. За їхніми прогнозами, відпочинок на морських курортах Одеси коштуватиме щонайменше 35 тисяч гривень за 7 днів, на морських курортах Херсонської області — 550-750 гривень на добу за готельний номер, на Азовському морі на Бирючому острові — від 2000 гривень за добу.