Олексій Миколайович Бабенко народився у 1998 році. Його кар'єра почалася далеко від оборонної промисловості: з дипломом за спеціальністю «Соціологія» він займався організацією та проведенням фаєр-шоу. На сайті Театру вогню та світла «SCORPIUS» його контакти зазначені як організатора та одного з трьох артистів, які активно беруть участь у створенні та реалізації вогняних і світлових шоу. Бабенко мав відзнаки за участь у файєр-фестивалях і був відзначений дипломом.
Повномасштабне вторгнення змінило траєкторію його діяльності. У перші дні війни Бабенко продавав бронежилети, про що свідчить повідомлення, яке він розсилав на початку вторгнення. Водночас Форбсу він розповідав, що долучився до волонтерів, які збирали безпілотники. Разом із п'ятьма друзями він, нібито, організував цех на Радіоринку площею 60 кв. м для складання систем скидів для дронів Mavic та Autel. Команда виробляла десятки FPV-дронів на місяць для військових замовників, один із перших — батальйон «Птахи Мадяра». Бабенко торгував цивільними дронами, а на виручені кошти купував запчастини та навчався збирати безпілотники за відео на YouTube.
У 2022 році Бабенко заснував ТОВ «Вирій Індастрі». Компанія швидко стала відомою після виставки Defence у Києві. Від моменту реєстрації підприємство взяло участь приблизно у 75 тендерах. Загальна сума заявленої участі становила: у 2022 році — 5 180 000 доларів, у 2023 році — 144 905 780 доларів, у 2024 році — 288 188 800 доларів.
Найбільшим замовником ТОВ «Вирій Індастрі» став виконавчий комітет Житомирської міської ради, з яким укладено договори на суму понад 223 мільйони гривень. Другий замовник у лідерах — Держустанова «Центр авіаційного забезпечення Нацполіції України».
Фінансові показники компанії демонструють вибухове зростання. Якщо у 2023 році компанія задекларувала дохід у розмірі близько 39 998 500 гривень і показала незначний чистий прибуток, то у 2024 році обсяг доходів зріс майже у двадцять п'ять разів — до 969 457 100 гривень. При цьому чистий прибуток компанії сягнув 144 828 000 гривень. Статутний капітал компанії складає всього 100 000 гривень.
Такі показники викликають запитання про джерела фінансування. Офіційних підтверджень немає. Проте неофіційно в експертних колах неодноразово звучала версія, що у запуску компанії Бабенку допомогла волонтерка й громадська діячка Марія Берлінська. За цією ж інформацією, його стрімкий успіх є наслідком, нібито, близьких стосунків з волонтеркою, яка від початку війни активно співпрацює з виробниками дронів та має вплив у цьому середовищі.
Помітною є також прив'язка компанії до оточення Петра Порошенка. Експрезидент неодноразово передавав військовим дрони саме цього виробника у значних кількостях. Тільки в рамках однієї передачі дронів на Сумський напрямок у Бабенка було закуплено 500 безпілотників. Формально це може виглядати як закупівля волонтерського фонду «Європейської Солідарності», проте системність таких передач (щонайменше 5-6 зафіксованих випадків у відкритому доступі) створює враження, що йдеться не лише про благодійність, а про просування «своїх» виробників. Хоча прямих доказів належності «Вирій Індастрі» до бізнес-структур Порошенка немає, сукупність фактів дає підстави говорити про ймовірну опосередковану підтримку.
У 2024 році компанія стала предметом журналістських розслідувань. За повідомленнями цих джерел, попри те що підприємство виграло тендери на суму понад три мільярди гривень, воно не уклало більшість угод, пославшись на надмірне навантаження виробництва та брак можливостей виконати одразу такий обсяг замовлень. У розслідуваннях зазначалося, що в одному з тендерів «Вирій Індастрі» виграв вісім із одинадцяти лотів на суму близько двох мільярдів гривень, але не підписав сім із них. Згодом схожа ситуація нібито повторилася — у закупівлі на 1,3 мільярда гривень, яка передбачала постачання приблизно 26 тисяч безпілотників, компанія знову відмовилася від укладання угод. Такі дії стали предметом публічних обговорень, у яких лунали припущення про можливий саботаж або штучне блокування закупівель. Офіційного підтвердження з боку правоохоронних органів про розслідування у цій справі станом на зараз не було. Представники компанії у своїх коментарях заявляли, що причиною відмов стало перевантаження виробничих потужностей і недосконалі умови тендерів.
25 лютого 2026 року Бабенко придбав видання «Бабель». Згідно угоди, опублікованої на офіційному сайті видання, його частка акцій складає 75%, ще 25% залишилось у головної редакторки й засновниці Катерини Коберник. Бабенко коментував це так: «Війна змусила українців взяти до рук зброю, щоб вижити й захистити свої зовнішні кордони. Але не менш важливим є те, на чому ми будуємо країну всередині. Сильні та незалежні медіа — одна з основ сильної та незалежної держави, у якій я хочу жити. Покупка частки в «Бабелі» — лише початок. Разом з командою видання ми зможемо змінити ландшафт українських медіа».
В контексті цього коментаря можна припустити, що СЕО та засновник «Вирій Індастрі» матиме вплив не лише в оборонній сфері, а й медіа.
Олексій Бабенко офіційно зареєстрував на себе квартиру в ЖК Park Town у Гостомелі Київської області, автомобіль MITSUBISHI PAJERO SPORT придбаний у 2024 році та чотири мотоцикли HONDA придбані у період з 2019 по 2025 роки. Однак список компаній, засновником яких він є, значно ширший.
ТОВ «ХОЛОФ'ЮЧЕ» займається виробництвом повітряних і космічних літальних апаратів. Бабенко був історичним учасником, керівником та бенефіціаром. Сьогодні ж керівником і власником є Руденко Данило Владиславович, який судячи з його тегів у ГетКонтакті був баристою та займався фаєр-шоу. Тепер Руденко начальник відділу продажів у «Вирій Індастрі» і власник ТОВ «ХОЛОФ'ЮЧЕ». Руденко Данило Владиславович так само має ФОПа з кведом виробництво літальних апаратів (встиг взяти кілька тендерів на 322 тисяч гривень). Ця компанія заключила у січні 2025 р. контракт із ТОВ «ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ БЕЗПІЛОТНИХ СИСТЕМ» на 1,3 млн. грн., з ФОПом Руденка ця ж компанія заключила договорів ще на мільйон.
ТОВ «НВО «СИНЕВИР» займається виробництвом електронних компонентів. В цій ТОВці Бабенко чинний бенефіціар, 50% через компанію «Вирій Індастрі», решта у ТОВ «НВО «СИНЕРГІЯ», що займається ткацьким виробництвом. У власності «Синергії» (не «Синевира») майно за адресою м. Київ, вулиця Пухівська, будинок 1-А. За цією адресою знаходиться і ТЕЦ 6, в яку так часто влучає ворог.
ТОВ «РЕББІТ КОРПОРЕЙШН» займається виробництвом повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання. Олексій Бабенко чинний бенефіціар, 51%, через компанію «Вирій Індастрі», решта у Карпенко Ольги Анатоліївни із Сумщини та киянки Подопригори Тетяни Василівни. Компанія створена в жовтні 2025.
ТОВ «РНК СОЛЮШИНС» також займається виробництвом повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання. Бабенко чинний бенефіціар, 51% через «Вирій Індастрі», решта у Малиша Андрія Павловича з реєстрацією в т.о. Луганську, але у 2024 вказував київську прописку.
Цікаво, що у компанії, яка приносить найбільший прибуток Олексію Бабенку — ТОВ «Вирій Індастрі» — немає ні машин, ні нерухомості, ні будь-якого іншого майна.
Історія Олексія Бабенка містить занадто багато «стрімких злетів» і занадто мало відповідей. Від фаєр-шоу — до мільярдних тендерів. Від зборки дронів у маленькому приміщенні біля радіоринку — до купівлі одного з найвпливовіших медіа. Головне питання тут навіть не в самому Бабенку. А в тому, чи справді це історія одного талановитого підприємця — чи лише фасад для тих, хто вирішив зайти в оборонний ринок і медіа одночасно?