Громадські активісти цього тижня пікетували офіс ПАТ "Укрзалізниця", намагаючись привернути увагу новопризначеного голови Жмака до багатомільйонних зловживань у закупівлях. Однак паралельно в одному зі скандальних підрозділів компанії відбулася кадрова заміна, яка викликає серйозні питання щодо можливості припинення корупційних практик.
Філія "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Укрзалізниця" відповідає за постачання паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, обладнання та інших матеріально-технічних ресурсів. Саме цей підрозділ опинився в центрі гучного скандалу з закупівлею оливи і мастил, коли "відкат" склав щонайменше 50 млн грн. Тоді були оголошені два ідентичні тендери на суму понад чверть мільярда гривень. Замовник допустив до аукціону лише дві компанії з семи учасників — ТОВ "Корнет Холдинг" та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Хілл Корпорейшн – Юкрейн", які мали значні порушення у тендерних пропозиціях. Попри судовий заборону, кошти були переведені на рахунки цих постачальників.
У серпні 2020 року на посаду виконувача обов'язків директора філії замість Олега Золотарьова призначили Тімура Одиловича Валієва. На офіційному сайті УЗ його прізвище досі не з'являється у розділі керівництва філії, однак декларації на ресурсі НАЗК розкривають його попередню кар'єру.
Протягом 2017–2020 років Валієв працював заступником начальника управління матеріально-технічного забезпечення КП "Київпастранс", де займався тендерами та здійснював зв'язок із учасниками закупівель. Це призначення викликає занепокоєння, оскільки довкола тендерів столичного комунального підприємства спалахнули декілька гучних скандалів.
У 2017 році КП "Київпастранс" придбало комплекти валідаторів з бортовими комп'ютерами за 365 млн грн. За інформацією видання "Наші гроші", тендер містив дискримінаційні технічні вимоги, а очікувана вартість була завищена на 150 млн грн. У 2018 році компанія "Амріта комплексні рішення" поставила півтори тисячи валідаторів. Вже у травні 2019 року та ж компанія отримала від КП прямий контракт на ремонт та технічне обслуговування системи електронного квитка на 19,9 млн грн. Комунальники обґрунтували переговорну процедуру відсутністю конкуренції, хоча у попередній закупівлі брали участь п'ять підприємств. Крім того, потреба в технічному обслуговуванні на той час не виникала, оскільки гарантія діяла до 1 листопада 2019 року.
У 2018–2019 роках фірма, пов'язана з родичем одного з начальників "Київпастрансу" Юрія Курбаля, отримала підрядів на понад 323 млн грн. Йдеться про "КП Спецавтоматика", яке до 2019 року спеціалізувалося на електромонтажних роботах. На початку січня 2019 року компанія отримала ліцензію на будівництво залізничних та трамвайних колій і вже 14 січня перемогла у тендері на капітальний ремонт станції швидкісного трамвая "Гната Юри". Вартість ремонту була значно завищена: шпали з комплектом скріплень посередник купував у виробника за 1587 грн за одиницю, а продавав за 4500 грн — майже втричі дорожче.
У 2020 році Антикорупційна комісія Київради звернулась до мера Віталія Кличка з проханням перевірити діяльність директора КП "Київпастранс" Дмитра Левченка на наявність корупційної складової. Причиною названі постійні розтрати, тендерні порушення та помилки в роботі. За окремими фактами правоохоронці відкрили кримінальні справи.
З ухвали Печерського райсуду Києва у лютому цього року відомо, що прокуратура розслідує імовірне розкрадання державних коштів на КП "Київпастранс" на суму понад 200 млн грн через замовлення послуг у фіктивних фірм. За даними слідчих, протягом 2017–2018 років комунальне підприємство купувало товари та послуги у ТОВ "Мегастрой Альянс", ТОВ "Буд-Екостандарт", ТОВ "Делонс" та ТОВ "Торгова Компанія Техатон МАЗ". "Мегастрой Альянс" отримав понад 57 млн за ремонт станцій ліній швидкісного трамвая та автобусного парку №5, "Буд-Екостандарту" виділили понад 16 млн на ремонт автобусних парків, у "Делонс" замовляли ремонт лінії швидкісного трамвая майже на 13 млн, а у "Торгової Компанії Техатон МАЗ" — запчастини на суму понад 115 млн грн. Загалом чотири фірми отримали понад 200 млн бюджетних гривень.
Електронна декларація Валієва показує скромний матеріальний стан: 47-метрова квартира у столичній "хрущовці" та заробітна плата у 2019 році 155 тис. грн (близько 12 тис. грн на місяць). Однак у декларації не зазначено жодних грошових активів, попри те що на його ім'я відкриті рахунки у "ПриватБанку" та "Ощадбанку".
Це контрастує з його бізнес-минулим. За даними інформаційно-аналітичної платформи Clarity Project, у 2017 році Валієв був керівником, засновником і бенефіціаром аграрної компанії ТОВ "Золоті жнива України", зареєстрованій у с. Нова Оржиця на Київщині зі статутним капіталом 10 тис. грн. Він також керував благодійною організацією "Благодійний Фонд "Віра та добро" у Петропавлівській Борщагівці. В обох цих структурах його замінив підприємець Віталій Вікторович Косяк, який наразі керує 12 різними організаціями, значна частина яких зареєстрована за однією адресою.
Одна з таких організацій — ТОВ "Трансбуд +" з Черкащини, що займається вантажним автомобільним транспортом і має податковий борг понад 169 тис. грн. Статутний капітал фірми — 3 тис. грн, однак це не завадило їй взяти участь у трьох публічних закупівлях і навіть виграти одну на майже 200 тис. грн. Підприємство фігурує у кримінальній справі за розтрату бюджетних коштів групою осіб шляхом завищення обсягів ремонтно-будівельних робіт та цін на матеріали за допомогою структур з ознаками фіктивності.
Зважаючи на такий бекграунд, виникають серйозні сумніви щодо можливості припинення корупційних схем у філії на Повітрофлотському. Найбільше зловживань здійснюються саме під час укладання договорів через Prozorro з "потрібними" компаніями.