Верховна Рада розглядає законопроєкт, який може кардинально змінити систему земельних відносин в Україні. Документ під номером 2194 про внесення змін до Земельного кодексу та інших законодавчих актів був зареєстрований 1 жовтня 2019 року. 14 листопада його проголосували у першому читанні 272 голосами. Наразі він перебуває на розгляді аграрного комітету Верховної Ради.
Законопроєкт об'єднав близько трьох десятків реформаторських ініціатив. Серед ключових положень – передача земель державної власності за межами населених пунктів у комунальну власність територіальних громад та запровадження земельних аукціонів, через які місцеві ради розпоряджатимуться землями. Документ передбачає також закріплення переважного права орендарів при відчуженні земельних ділянок та дерегуляцію у сфері землеустрою та оцінки земель, включаючи скасування державної експертизи документації із землеустрою та агрохімічних паспортів.
Держгеокадастр позбавляється контролювальних функцій і перетворюється на сервісну службу для ведення земельного кадастру та інтеграції державних геоінформаційних систем. Функції земельного контролю передаються місцевим радам, Держекоінспекції та обласним державним адміністраціям.
Старший проєктний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету Міністрів України Андрій Мартин наголошує, що інвентаризація землі не є панацеєю, а часто становить просто освоєння бюджетних коштів. На його думку, важливіше прийняти політичне рішення і передати землю громадам. Він указує на те, що близько 250–300 тисяч гектарів землі підготували до торгів, але вони не потрапили на торги через неповороткість Держгеокадастру, через що втрачається близько 1 мільярда гривень на рік.
Професор Київської школи економіки Олег Нівієвський наводить дані, що у 2017–2019 роках щомісяця безоплатно в приватну власність переходило 10 тисяч гектарів державних земель, через що місцеві бюджети втратили до 7,3 мільярда гривень. Науковець підтримує децентралізований підхід, вважаючи, що місцеве населення має впливати на рішення про розподіл ресурсів громади.
Модератор платформи "Економіка та інвестиції" Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація об'єднаних територіальних громад" Євген Шаповалов переконує, що вигодонабувачами від прийняття закону мають стати громади. За його даними, понад 2 мільйони сільських жителів є трудовими мігрантами, а земля залишається основним ресурсом громад, оскільки частка податку на доходи фізичних осіб з паїв у дохідній частині місцевих бюджетів подекуди сягає 52 відсотків. Він наводить приклад неефективності роботи Держгеокадастру: у Вінницькій області в офісі органу немає навіть інтернету, що унеможливлює доступ до публічної кадастрової карти.
Селищний голова Межівської об'єднаної територіальної громади Володимир Зражевський повідомляє, що внаслідок передачі сільськогосподарських земель громаді рішенням Кабінету Міністрів за 2 роки дохідна частина бюджету збільшилась на 9 мільйонів гривень, а у випадку прийняття законопроєкту 2194 очікується зростання до 20 мільйонів гривень. Проте він указує на нерозв'язані проблеми: частина земель залишилась у головному управлінні як зарезервовані для аукціонів, виникають питання щодо земель водного фонду та процедури зміни цільового призначення угідь.
Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко повідомляє, що розпочата інвентаризація земель привела до відкриття низки кримінальних проваджень, більшість яких стосувались неконтрольованої безоплатної приватизації. Він визнає, що Держгеокадастр не є ефективним розпорядником земель, і називає проєкт 2194 "новою земельною конституцією України". За його оцінкою, законопроєкт позбавить Держгеокадастр корупційних схем і механізмів на 80–90 відсотків. Крім того, відбудеться скорочення чисельності працівників держоргану мінімум удвічі – наразі у цій сфері працює майже 10 тисяч чиновників. Лещенко підкреслює, що у цьому питанні є "повне розуміння і підтримка Президента Зеленського".
Голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський зазначає, що це найбільший за обсягом законопроєкт, який перебуває на розгляді в комітеті – 820 сторінок, тоді як після першого читання було трохи більш як 300. Обговорення документу займає значний час через проведення зустрічей з Міністерством екології та природних ресурсів та Міністерством культури щодо визначення меж історико-культурної спадщини. Сольський повідомляє, що засідання комітету мало відбутися наступного тижня. Він також зазначає, що якби голосування відбувалось у момент брифінгу, то достатня підтримка нового закону існує, однак на процеси голосування впливають прийдешні місцеві вибори.