Державна програма масштабного будівництва доріг із цементобетонним покриттям, яку планує запустити Укавтодор, може стати поштовхом для розвитку вітчизняного цементного виробництва. За інформацією директора ДП «ДерждорНДІ» Артема Безуглого, у найближчі два роки в Україні мають побудувати понад 4 тисячі км таких доріг.
Цементобетонне покриття має суттєві переваги перед традиційним асфальтом. Рівень локалізації виробництва для цементобетонних доріг досягає 83–90%, тоді як для асфальтобетонних – лише 55%. Крім того, цементобетонні дороги менше залежать від температурних коливань, краще витримують навантаження від вантажного транспорту та служать 25–30 років до капітального ремонту, порівняно з 10–12 роками для асфальтобетону.
Проєкти на кшталт Дніпро-Решетилівки, маршруту Кропивницький-Миколаїв та траси Одеса-Мелітополь-Новоазовськ уже демонструють ефективність цементобетонних покриттів, особливо на ділянках з інтенсивним вантажним трафіком.
Потенціал вітчизняної галузі
В Україні цемент виробляють вісім заводів, які належать чотирьом основним гравцям ринку: вітчизняній компанії «Івано-Франківськцемент», ірландській CRH Україна (три заводи), міжнародній «Дікергофцементу» (два заводи) та «Кривому Рігу цементу» (два заводи). За словами голови Асоціації виробників цементу України Павла Качура, вітчизняний цемент відповідає європейським стандартам якості та вільно конкурує на міжнародних ринках.
Галузь забезпечує щонайменше 5 тисяч робочих місць, щороку відраховує мільярди гривень податків до державної скарбниці та залучила понад 2 мільярди євро прямих інвестицій. Павло Качур повідомив, що найближчим часом можуть відновити роботу ще два заводи – у Харківській області та Кременчуці.
Сьогодні українські заводи завантажені на 74–80%, а максимальна сукупна потужність складає 13,8 млн тонн цементу на рік. Внутрішнє споживання останніми роками стабільно коливається на рівні 9,2–9,5 млн тонн. Таким чином, власних потужностей для задоволення потреб достатньо.
Турецька експансія
Проте в умовах потенційного підписання угоди про зону вільної торгівлі з Турецькою Республікою український ринок опинився під загрозою. Турецькі виробники здатні випускати до 142 млн тонн цементу на рік – майже в десять разів більше, ніж українські потужності.
Демпінговий імпорт турецького цементу зростає стрімко. За період 2017–2019 років обсяги збільшилися у 8 разів: якщо у 2017 році імпортували 405 тисяч тонн, у 2018-му – 450, то у 2019-му – 716 тисяч тонн. За 11 місяців 2020 року імпорт перевищив мільйон тонн. За прогнозами, за збереження тенденцій у 2020 році обсяги могли б збільшитися ще майже у 20 разів.
Павло Качур переконаний, що неконтрольований прихід турецьких виробників призведе до закриття вітчизняних підприємств. Він наголошує: «У ситуації економічної кризи кожна країна намагається в першу чергу зберегти власні робочі місця». Уже цього року завод в Ольшанці зупинив одну з печей, а міжнародна компанія Heidelberg Cement покинула ринок, побачивши, що держава не захищає його.
Антидемпінгове розслідування
2 вересня 2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) ухвалила рішення про початок антидемпінгового розслідування щодо імпорту портландцементу та цементного клінкеру з Турецької Республіки. МКМТ – орган державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який за результатами розслідування може застосовувати антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні мита. Аналогічні функції виконує Комісія з міжнародної торгівлі США (USITC) у США, Європейська комісія в ЄС та Палата зовнішньої торгівлі (CAMEX) у Бразилії.
Демпінг – це реалізація продукції за цінами, нижчими від контрактних на міжнародних ринках, коли низький рівень ціни не зумовлюється відповідним рівнем витрат на виробництво. Найчастіше це відбувається, коли іноземні виробники планують захопити ринок, тимчасово знижуючи експортні ціни, витісняючи локальних конкурентів, а потім встановлюючи монопольні ціни. Така практика порушує правила справедливої конкуренції та завдає збитків місцевим виробникам.
Україна не перша країна, яка звертається до цього механізму. У 2019 році Ізраїль застосував антидемпінгові мита на турецький портландцемент. Також у травні 2019 року українські виробники добилися застосування антидемпінгових мит щодо імпорту цементу з Молдови, Білорусі та Росії у розмірі від 57,03% до 114,95%.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Сергій Тарута схвально оцінив цей крок: «Україна має можливості повністю забезпечити себе цементом, якщо будуть всі заводи працювати. Сьогодні спеціальні антидемпінгові заходи – це практика у всьому світі». На його думку, в умовах економічної кризи держава може відходити від міжурядових угод та вводити такі запобіжники для порятунку вітчизняної промисловості.
Можливі рішення
Україна може захистити внутрішній ринок від демпінгу шляхом проведення антидемпінгового розслідування, в якому беруть участь українські та турецькі виробники. Якщо факт демпінгу та загроза для вітчизняної галузі підтвердяться, держава зможе застосувати антидемпінгові мита або прийняти цінові зобов'язання від іноземних виробників.
Виробники цементу звертаються до Уряду з проханням застосувати дозволену правилами міжнародної торгівлі процедуру. Вони не вимагають додаткових коштів чи зменшення податків – лише запровадження антидемпінгових мит на імпорт турецького цементу. Застосування таких заходів регулюється законом «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» та Антидемпінговою угодою СОТ.