У кінці грудня 2020 року Державне підприємство «Медичні закупівлі України» уклало контракт на закупівлю вакцини проти COVID-19. Угода передбачала поставку 1 913 316 доз на загальну суму понад 964 млн гривень за ціною 504 гривні за дозу. Постачальником обрано ПрАТ «Лекхім».
Перша партія з 700 тисяч доз мала надійти протягом 30 днів після офіційної реєстрації препарату в Китаї, США, Великій Британії, Швейцарії, Японії, Австралії, Канаді, Ізраїлі, Індії, Мексиці, Бразилії або за централізованою процедурою Європейського Союзу, але не пізніше 31 березня 2021 року. Друга партія планувалася на 31 травня. Президент Володимир Зеленський охарактеризував контракт як укладений з «досвідченим виробником вакцин».
Однак вибір постачальника викликав запитання. ПрАТ «Лекхім» зареєстроване у 2002 році як оптовий торговець фармацевтичними товарами. Ключові акціонери — Валерій та Тетяна Печаєви, Валентина Мазурик, Любов Лазько та Леся Радькіна. Валерій Печаєв одночасно керує компанією, його уповноважені представники — доньки Тетяна та Ольга.
За радянських часів Печаєв очолював підприємство «Укрмедбіопром», яке розробляло наукову базу медичної галузі. На рубежі 90-х і 2000-х років його фірма «Лекхім» була серед постачальників продукції до Туркменістану як плата за газ. У 2002 році в Ашхабаді засновано спільне підприємство «Туркмендермансенагат», яке щорічно виробляло продукції на 1,2 млрд гривень. Згодом «Лекхім» вивело активи з Туркменістану й продало свою частку державі.
Структура Печаєва фігурує у кримінальній справі № 757/16893/20-к. Розслідування стосується експорту препаратів, виготовлених з донорської крові та її компонентів без спеціального дозволу, а також протиправного відшкодування ПДВ з державного бюджету.
Валерій Печаєв був помічником на громадських засадах нардепа від Блоку Юлії Тимошенко Олександра Буряка. Він став одним з найбільших спонсорів партії «Голос», у яку компанія «Лекхім» вклала щонайменше 3 млн гривень. Проте у медіа його переважно пов'язують з екс-міністеркою охорони здоров'я часів Януковича Раїсою Богатирьовою.
Бувши президентом Об'єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості, Печаєв підтримував позицію тодішньої очільниці МОЗ. Під час каденції Богатирьової його заводи «Лекхім» та ПрАТ «Технолог» постійно вигравали мільйонні тендери у сфері охорони здоров'я.
За інформацією колишнього нардепа Павла Петренка, члена тимчасової слідчої комісії з розслідування діяльності МОЗ, у 2012 році Міністерство закупило препарат «Креазим» виробництва ПрАТ «Технолог» для лікування муковісцидозу. Однак пацієнти скаржилися на погіршення стану. У 2013 році МОЗ вилучило показання «муковісцидоз» з інструкції препарату через недоведену ефективність. За часів Богатирьової Печаєва неодноразово включали до складу робочих груп з опрацювання нормативно-правових актів щодо державного регулювання цін на лікарські засоби.
Громадська організація «Пацієнти України» назвала втручання міністра Степанова у процес закупівлі вакцини та дозвіл укладати лише один договір перетворенням МОЗу на «міністерство закупівель», яким воно було за часів Януковича-Азарова. Сам голова відомства заявив, що «негативний фон» довкола підприємства його «не бентежить».
Степанов пояснив, що вибір «Лекхіму» була умова компанії Sinovac Biotech, яка хотіла здійснювати постачання в Україну через це фармпідприємство. За його словами, це «геть не маленьке фармацевтичне підприємство, яке давно співпрацює з компанією Sinovac Biotech».
Вакцина Sinovac Biotech (CoronaVac) — інактивована вакцина у шприці, що зберігається при температурі від +2 до +8 градусів за Цельсієм. За офіційним повідомленням Офісу Президента України, клінічні випробування показали ефективність препарату до 97%. Третю фазу проведено в Індонезії (1600 пацієнтів, ефективність 97%) та Туреччині (1325 пацієнтів, ефективність 91%). Третя фаза у Бразилії завершувалася, проміжні результати очікувалися на 7 січня 2021 року.
Однак у жовтні 2020 року Президент Бразилії Жаїр Болсонару скасував угоду МОЗ країни про закупівлю китайської вакцини. «Бразильці не будуть нічиїми піддослідними кроликами. Ось чому я прийняв рішення не купувати цю вакцину», — заявив голова держави.
ДП «Медичні закупівлі» неодноразово ставало фігурантом розслідувань. Держпідприємство підозрюють у серії тендерних порушень, зокрема у нереалістичних строках постачання, необґрунтованому виборі переможців торгів та спекулятивних закупівлях захисних костюмів для медиків.