Українська цементна промисловість стикається з масованим наступом турецьких конкурентів, які скористалися кризовими умовами у своїй країні та переорієнтувалися на експорт. Експерти наголошують на необхідності запровадження антидемпінгових механізмів для захисту національного виробника.
Програма розвитку та зростання попиту
Президентська програма «Велике будівництво», яка включала спорудження цементобетонних доріг, спричинила зростання споживання цементу в Україні до 9,8 млн тонн у 2020 році порівняно з 9,2–9,4 млн тонн у попередні роки. Незважаючи на цей приріст, вітчизняні цементні заводи працювали з завантаженням лише на 70–80%. Прогнози передбачали подальше розширення програми у 2021 році та відповідне збільшення обсягів споживання.
Турецька перевага в масштабах та логістиці
Турецька цементна промисловість значно перевищує українську за потужностями: 142 млн тонн на рік проти 13,8 млн тонн українських виробників. Спад будівельної галузі в Туреччині, військові конфлікти у Сирії та наслідки пандемії COVID-19 змусили низку турецьких компаній змінити стратегію розвитку на користь експорту. Туркам сприяють державна фінансова підтримка, доступ до морського сполучення з Україною та зручна логістика через чорноморські порти з перевантаженням.
Динаміка імпорту та загроза національному виробництву
Імпорт цементу в Україну зростав стрімко: від 405 тисяч тонн у 2017 році та 450 тисяч тонн у 2018 році до понад мільйона тонн за результатами 2020 року. Турецький цемент показав найбільш вражаючу динаміку: якщо у 2019 році з Туреччини надійшло 195,7 тисяч тонн, то у 2020 році цей показник зріс більше ніж у 5 разів до 993 тисяч тонн.
Економічне значення цементної галузі
Цементна промисловість України є бюджетоутворюючою: вона забезпечує щонайменше 5 тисяч робочих місць, а у суміжних галузях — ще 15 тисяч. Галузь генерує мільярдні податкові надходження та залучила понад 2 мільярди євро прямих інвестицій. На території України працюють 8 цементних заводів, які належать чотирьом компаніям з іноземним капіталом. Перспективи розширення споживання привели до інвестицій у запуск ще двох виробничих потужностей — у Балаклеї та Кременчуці, де ведуться роботи з підготовки до введення в експлуатацію додаткових печей з випалу клінкеру.
Ризики для інвестицій та виробництва
При продовженні турецької експансії та відсутності адекватної державної захисної реакції інвестиції в розвиток цементної галузі України можуть припинитися, а іноземний капітал, найімовірніше, залишить країну. Прецедент уже існує: компанія Heidelberg Cement була змушена у 2019 році вийти з українського ринку. Аналогічну тенденцію демонструє зупинення однієї з печей цементного заводу в Ольшанці наприкінці 2020 року.
Проблеми якості імпортованої продукції
Фахівці українських цементних підприємств — керівник відділу технічної підтримки та рекламацій служби директора з маркетингу та продажу ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» Михайло Коваленко, начальник лабораторії ПрАТ «Івано-Франківськ цемент» Ірина Гев'юк та фахівець з якості ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна» — повідомили про результати випробувань турецького цементу в акредитованих українських лабораторіях. Виявилось, що деякі проби не відповідають нормам на 28-му добу за показником міцності. На думку експертів, це створює технологічні труднощі при використанні турецького цементу в дорожному будівництві.
Антидемпінгові механізми захисту
Найлогічнішим кроком для захисту внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції є проведення антидемпінгового розслідування за участі українських та іноземних виробників. За позитивними результатами розслідування Україна може застосувати антидемпінгові мита або отримати цінові зобов'язання від іноземних виробників. 2 вересня 2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) оголосила про старт розслідування щодо імпорту портландцементу та цементного клінкеру з Турецької республіки.
Україна має успішний прецедент такої захисної політики. У травні 2019 року МКМТ встановила факт демпінгового імпорту цементних клінкерів та портландцементу з Російської Федерації, Республіки Білорусь та Республіки Молдова протягом 2015–2018 років. Частки імпорту цих товарів з вказаних країн постійно зростали протягом дослідження, що свідчило про реальну загрозу подальшої демпінгової атаки. За результатами розслідування МКМТ встановила антидемпінгові мита: 114,95% для товарів з Російської Федерації, 57,03% для товарів з Республіки Білорусь та 94,46% для товарів з Республіки Молдова.
Потенціал розвитку та умови успіху
Економісти оцінюють потенціал розвитку цементобетонного дорожного будівництва як вражаючий: за їхніми розрахунками, тисяча кілометрів цементобетонного покриття на рік до 2030 року дозволить додатково збільшити ВВП на 20 мільярдів доларів. Однак будь-які інвестиції у розвиток виробництва та впровадження новітніх технологій можливі лише за умови послідовної державної захисної політики щодо цементної галузі, включаючи антидемпінгові розслідування та загороджувальні мита. Така політика забезпечить прозорі правила та принципи чесної конкуренції на ринку. Лише за цих умов український цемент зможе стати внутрішнім драйвером економічного розвитку та фактором національної безпеки.