Серпень 2020 року став поворотним моментом для українського грального бізнесу. Закон №2285-д «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» повернув легальність сектору, який понад десятиліття перебував у підпіллі. Однак перші місяці реалізації закону виявили глибокий розрив між державними амбіціями та практичними результатами.
На кінець 2020 року депутат від «Слуги народу» Данило Гетманцев, голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, оголосив про закладення в державний бюджет України на 2021 рік семи з половиною мільярдів гривень від грального бізнесу. Ці надходження мали походити від плати за ліцензії на організацію та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей.
Реальність виявилася суттєво іншою. Станом на кінець січня 2021 року державний бюджет не отримав жодної копійки від легалізованого грального бізнесу через систему оподаткування та порядок сертифікації обладнання. Хоча на той момент 15 операторів уже подали заявки на ліцензійний конкурс. Ці дані озвучили експерти ринку під час круглого столу на тему «Перші підсумки запуску ринку азартних ігор у 2021 році».
Перший прорив стався 2 лютого 2021 року, коли Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей видала першу ліцензію на онлайн-казино ТОВ «Спейсикс». За тиждень до державного бюджету надійшла перша виплата у розмірі 23,4 млн гривень. На початку березня 2021 року про відновлення букмекерської діяльності повідомив Parimatch, перший ліцензійний онлайн-букмекер в Україні.
Проте за перші місяці 2021 року легалізація принесла лише 200 млн гривень — це становило 2,6% від запланованого обсягу. Таким чином, надходження виявилися значно меншими за обіцяне.
Причини гальмування розвитку ринку
Політолог-міжнародник Антон Кучухідзе пояснює повільність трансформації сприйняттям суспільства. «У більшості людей казино асоціюється з американськими фільмами та Лас-Вегасом, а розуміння того, що це складний, структурований, інтелектуально трудомісткий та інноваційно-технологічний бізнес, просто відсутнє. Винні в цьому політикани й корупціонери, які вивели адекватний вид бізнесу у нелегальну площину в 2009 році», — вважає експерт.
Експерти ще на етапі обговорення законопроєкту №2285-д наголошували на двох принципових умовах для реальної легалізації.
Першою умовою було створення державного регулятора. 23 вересня 2020 року Кабмін ухвалив постанову «Про Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей», головним завданням якої є видача, відновлення, переоформлення та призупинення ліцензій. До складу комісії мало увійти 230 співробітників, включаючи голову та 6 членів (один із них — заступник). Однак низка технічних питань залишилася неврегульованою.
Голова Всеукраїнського об'єднання роботодавців галузі відпочинку і розваг Ігор Макієвський зазначив, що процес розгляду заявок учасників ліцензійного конкурсу фактично загальмований. Причина полягає в тому, що регулятор не знає, чи сертифікувати старе обладнання, яким володіють компанії, чи вимагати нового, сучасного. На переконання фахівців, положення про технічне забезпечення мало б бути погодженим на законодавчому рівні.
Другою умовою було прийняття податкового законопроєкту 2713-д. Цей документ передбачав скасування податку на виграш гравця (18%) і відтермінування податку на валовий гральний дохід до 1 січня 2024 року. Представники ринку вважали, що прийняття цього закону мало б стати сигналом для бізнесу про серйозність намірів держави.
Однак 4 березня 2021 року Верховна Рада провалила голосування за трьома законопроєктами, які стосувалися оподаткування доходів від казино, лотерей та азартних ігор, а також призначення керівника органу, що видає ліцензії. Опоненти законопроєкту 2713-д стверджували, що він пропонує зменшити оподаткування доходів від грального бізнесу. Проти зменшення податкової бази висловилися представники Мінфіну та фіскальних органів. До дискусії долучилися релігійні спільноти України різних конфесій, які назвали законопроєкт «цинічною спробою лобізму в інтересах власників грального бізнесу» та вимагали його відхилення.
Парламент також не набрав достатньої кількості голосів для ухвалення в першому читанні законопроєкту №4351, який мав усунути правові колізії щодо формування уповноваженого органу. Ці затримки відтермінували на невизначений період прихід міжнародних інвесторів на український ринок.
Тим часом підпільні заклади продовжували користуватися попитом. Лише у Житомирі у березні 2021 року СБУ викрила мережу нелегальних гральних салонів, щоденний тіньовий обіг яких становив сотні тисяч гривень.
Структура регулювання
Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) стала першим органом в історії України, покликаним здійснювати нагляд за легальністю грального бізнесу. Вона була створена рішенням Кабміну 23 вересня 2020 року.
22 жовтня 2020 року керівником комісії терміном на 4 роки призначено Івана Рудого, українського військовика, ветерана АТО та капітана національної команди України на Іграх нескорених. Одночасно було оголошено набір на 230 посад працівників комісії та шести регіональних директорів.
Однак станом на кінець січня 2021 року замість 230 передбачених штатним розписом людей у КРАІЛ працювало лише 30 співробітників. До апарату комісії увійшли ексспівробітниця ДТЕК юрист Олена Водолажко, колишній заступник гендиректора «УкрДО Радон» і ДСП ЦППРВ Євген Гетьман, ексначальник головного управління Держгеокадастру у Києві Олексій Ботезат, посадовиця ГУ ДПС Івано-Франківщини Христина Дутка-Гефко та Тетяна Кірієнко, яка кілька років офіційно ніде не працювала.
У ЗМІ неофіційним «смотрящим» за гральним бізнесом називають колишнього топменеджера російської компанії VS Energy і мережі готелів Premier, громадянина Латвії Бориса Баума, який брав безпосередню участь у розробці закону №768-IX, що передбачав створення комісії з регулювання.
Географія легальних казино
Станом на початок березня 2021 року КРАІЛ погодила видачу ліцензій чотирьом столичним готелям: «Либідь», Premier Hotel, «Опера» та Fairmont Grand Hotel. Серед регіональних операторів дозвіл отримали «Сіті парк готель» (Біла Церква), «Готель Харків», готель «Франція» (Вінниця), «Готель Львів», «Готель Україна» (Рівне) та готель «Гагарін» (Одеса).
Комісія відмовила значній частині готелів, зокрема столичним Hotel Premier Palace і InterContinental, а також готелям «Верховина» і «Братислава». У КРАІЛ пояснили, що більшість перелічених готелів неправильно оформили технічні паспорти або не змогли підтвердити власну категорію.
12 березня дозвіл на відкриття першого в Харкові казино отримав п'ятизірковий luxury-готель Kharkiv Palace, що належить українському бізнесмену Олександру Ярославському. Спочатку КРАІЛ відмовила готелю через можливу невідповідність площі приміщень для ігрових залів вимогам законодавства.
Фінансові вимоги
За чинним законом, для запуску великого грального закладу компанія-організатор має перерахувати до бюджету еквівалент 30 тисяч мінімальних заробітних плат, що становить 180 млн гривень. Для столиці України цей показник вдвічі вищий — 360 млн гривень.
Власники казино мають також вносити щорічну плату на гральний стіл з рулеткою в розмірі 830 тисяч гривень і 425 тисяч гривень за кожен інший гральний стіл. Вартість п'ятирічної ліцензії для букмекерських контор становить понад 141 млн гривень. Для початку роботи залу ігрових автоматів власник має сплатити понад 34 млн гривень.
Казино можна розміщувати тільки в готелях, що мають 4 або 5 зірок. У Києві дозволено розміщення лише у 5-зіркових готелях. Кабінет Міністрів України також розглядає ініціативу, яка дозволить відкриття казино та залів гральних автоматів в окремих заміських комплексах підвищеної комфортності.