Українська цементна промисловість опинилася під загрозою через масований імпорт турецької продукції за штучно заниженими цінами. Розслідування, ініційоване Урядом у вересні 2020 року на прохання національних виробників, підтвердило факт демпінгового імпорту та встановило необхідність застосування захисних заходів.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглядало імпорт цементних клінкерів та портландцементу. З Туреччини надходили сірий клінкер, білий цемент та портландцемент типів CEM I 42,5R, CEM I 52,5R, CEM II/A-L-42,5R, CEM II/A-LL-42,5R, CEM II/A-S-42,5R, CEM II/A-M(P-L) 42,5R та CEM IV/B 32,5R. Вітчизняні виробники пропонують портландцемент ПЦ-І-500-Н та ПЦ-І-500Р-Н, портландцемент зі шлаком ПЦ ІІ/А-Ш-500, ПЦ ІІ/А-Ш-500Р та ПЦ ІІ/А-Ш-500Р-Н, портландцемент ПЦ ІІ/А-Ш-400, ПЦ ІІ/А-Ш-400Р-Н та ПЦ ІІ/Б-Ш-400-Н, шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А-400, тампонажний цемент ПЦТ І-100 та ПЦТ ІІ-50, сульфатостійкий шлакопортландцемент СС ШПЦ 400-Д60 та клінкер портландцементний.
Міністерство встановило, що клінкери цементні та сірий портландцемент вітчизняного виробництва є подібними до турецьких аналогів, враховуючи коментарі зацікавлених сторін щодо фізичних, хімічних та технічних характеристик, а також сфер застосування.
Дослідження сконцентрувалося на трьох найбільших турецьких постачальниках: ADOÇIM ÇIMENTO BETON SANAYI ve TICARET A.Ş., Bartin Çimento Sanayi ve Ticaret A.Ş. та Sanko Diş Ticaret A.Ş. За даними Державної митної служби України, протягом періоду дослідження в Україну було імпортовано майже 740 тисяч тонн турецького цементу за середньозваженою ціною 46,61 долара за тонну. Для порівняння, експортні ціни в Німеччині та Австрії складають 62,4–74,4 євро за тонну, а середня роздрібна вартість у країнах ЄС сягає 170 євро за тонну.
Розслідувачі виявили, що середні ціни турецького імпорту були нижчими не лише цін подібного товару національного виробника на внутрішньому ринку України, а й його собівартості. Комісія врахувала значні деформації на турецькому ринку, пов'язані з енергоємністю виробництва. У серпні 2018 року на тлі американських санкцій турецька ліра знецінилася, а інфляція зросла до 20% до кінця року. Внутрішнє споживання цементу та клінкеру в Туреччині впало з 75 млн тонн до 22,6 млн тонн.
Міністерство визначило демпінгові маржі, застосовані ключовими турецькими постачальниками, які значно перевищили мінімальну величину 2% у розумінні статті 16 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту». Розрахована маржа шкоди від імпорту склала 45,86%.
Демпінговий імпорт демонстрував стійкий тренд до зростання, збільшившись на понад 700 тисяч тонн, і становив понад 90% загального імпорту цементу. За даними ДП «Укрпромзовнішекспертиза», у Туреччині налічується 68 виробників цементу, з яких 51 має власне клінкерне виробництво. Для порівняння, в Україні діють 8 заводів, що належать чотирьом гравцям ринку. Продажі на внутрішньому ринку Туреччини скоротилися з 72 млн тонн до 56 млн тонн, натомість виробничі потужності постійно зростають. У 2020 році незадіяні потужності сягали понад 90 млн тонн – майже в 5,5 раза більше, ніж видиме споживання цементу в Україні.
Експорт цементу до України у 2017–2020 роках зріс з 11 тисяч до майже 1 млн тонн, питома вага поставок збільшилась з 0,10% до 3,02%. Міністерство вказало на експортну орієнтованість турецьких виробників та загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику.
На основі висновків розслідування Міністерство рекомендувало застосування остаточного антидемпінгового мита на рівні демпінгової маржі – 50,54%. Результати засвідчили достатні докази та підстави для розгляду Комісією пропозицій щодо доцільності застосування антидемпінгових заходів.
Асоціація «Укрцемент» випустила офіційне звернення, спростовуючи інформацію, розповсюджену в соціальних мережах. Асоціація наголосила, що конкуренція є позитивною лише за рівних умов, і попередила про ризик втрати сотень мільйонів євро інвестицій та тисяч робочих місць.
Річний ринок цементу України протягом останніх трьох років становить близько 9 млн тонн щорічно. Сумарна потужність чинних печей цементних заводів України становить близько 13 млн тонн, тобто вітчизняні виробники повністю задовольняють попит на внутрішньому ринку. Однак український ринок є одним з найменш захищених у Європі. На відміну від турецьких конкурентів, вітчизняні товаровиробники не мають потужної державної підтримки у вигляді дотацій, податкових пільг, дешевих кредитних ресурсів чи електроенергії за нижчими тарифами.
Цементна галузь створює в Україні близько 20 тисяч робочих місць з урахуванням суміжних сфер. IFCEM є найбільшим платником податків Івано-Франківщини, «Волинь-цемент» – бюджетотвірним підприємством Здолбунова, а «Подільський цемент» компанії CRH забезпечує два десятки населених пунктів на Хмельниччині. Закриття цих виробництв позбавить мешканців роботи та доходів, а також позбавить державний і місцеві бюджети мільярдних надходжень.