У Харкові розгортається конфліктна судова справа, в якій медики обласної клінічної лікарні звинувачуються у смерті пацієнта. Водночас лікарні та медичні працівники заявляють про тиск на слідчі органи з боку впливової особи, пов'язаної з покійним.
Трагічна історія розпочалася наприкінці серпня 2019 року, коли до лікарні був госпіталізований Анатолій Зуб. Чоловік, який перед цим перенісши операцію на серці за кордоном, відмовився від подальшого спостереження кардіолога та надання інформації про своє лікування. Під час перебування в лікарні його обстежували гастроентеролог, завідувачка гастроентерологічного відділення, інфекціоніст, пульмонолог, реаніматолог та чергові лікарі. За словами медичного персоналу, проводилися консиліуми лікарів, висновки яких занотовані в історії хвороби. Методика лікування не змінювалася.
Після двох днів перебування в лікарні та отримання лікування за поставленим діагнозом пацієнт, відмовившись від низки рекомендацій медиків, самовільно залишив лікарню. Наступного дня йому стало гірше, піднялася температура, і він був повторно госпіталізований, цього разу до реанімації, де помер кілька днів потому.
Спеціальний статус вдови
Вдовою покійного виявилася Світлана Леонідівна Шаренко – голова Київського районного суду Харкова. За словами медиків, вона розпочала власне розслідування та встановила тісні контакти з правоохоронними органами. Племінник покійного, офіцер СБУ Олексій Зуб разом із колегою Олексієм Стеценком та капітаном поліції Олексієм Дягілєвим, за повідомленнями лікарні, заявилися до кабінету заступника гендиректора з медичної частини Олександри Цівковської під час проведення медичної експертизи й наполегливо вимагали видати їм оригінали документації.
Підозра та порушення процедури
Слідчий Дягілєв 2 лютого 2021 року вручив підозру, складену 15 січня 2021 року, лікарці, яка надавала допомогу пацієнтові у перші два дні до його повернення додому. Згідно з висновком експертизи, її лікування було абсолютно коректним. Однак у матеріалах справи слідчий зазначив, що вона нібито «не надала адекватну медичну допомогу хворому 2 вересня 2019 року». Проте саме в цей день вказана лікарка була відсутня у медзакладі після нічного чергування, і хворий перебував під наглядом завідувачки відділення.
Лікарні та медичні працівники стверджують, що слідство не розібралося в цьому факті. Вони припускають, що обвинувачену призначили «цапом-відбувайлом» за вказівкою судді Шаренко, тоді як прізвища тих медиків, які мали б насамперед потрапити під підозру, у справі взагалі не фігурують, і ці люди навіть не були допитані.
Суперечливі експертизи
За твердженням інсайдерів, для продовження своєї лінії Світлана Леонідівна замовила експертний висновок у Києві, складений без залучення необхідних вузькопрофільних фахівців. Цей висновок напряму суперечить висновку лікарів-експертів департаменту охорони здоров'я Харківської області, які проводили дослідження за заявою дочки покійного. Обидва протилежні висновки нині перебувають у справі.
Крім того, київські висновки мають суттєві розбіжності з висновком Департаменту охорони здоров'я Харківської області. За відповіддю профільних фахівців з Асоціації анестезіологів України, київські висновки складені із порушеннями та посиланнями на інструкції, що не є чинними. Представники лікарні неодноразово звертались із клопотаннями про проведення повторної експертизи у Харкові, однак суд, імовірно під тиском впливової судді та її родича з СБУ, безпідставно їх відхилив.
Захист подав клопотання слідчому про призначення нової комісійної експертизи, яка мала б урахувати факт відходу хворого на два дні додому та висновки всіх необхідних вузькопрофільних фахівців. Слідчий відмовив у його задоволенні і, всупереч вимогам Кримінального процесуального кодексу України, прискорив передачу справи в суд.
Зміна кваліфікації злочину
Кваліфікація злочину була змінена з лікарської помилки (стаття 140 Кримінального кодексу України) на більш тяжкий злочин – ненадання допомоги хворому медичним працівником (стаття 139 ККУ). За цією статтею терміни покарання більші, й запобіжний захід можна застосувати.
При цьому слідством ігнорується факт самовільного залишення пацієнтом медзакладу на два дні, що перериває причинно-наслідковий зв'язок. За коментарями до Кримінального кодексу, коли ненадання необхідної допомоги хворому відбувається в лікувальному закладі внаслідок невиконання або неналежного виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків, це слід кваліфікувати за статтею 140 ККУ.
Медики стверджують, що слідство повністю відхиляє всі клопотання захисту, порушує терміни та порядок вручення підозр, відмовляє в проведенні експертизи для усунення розбіжностей двох наявних висновків експертів – все аби якнайшвидше довести справу до суду.
Майно та зв'язки судді
Світлана Шаренко цього року увійшла до сімки найбагатших служителів Феміди Харківщини. У своїй декларації вона вказала квартиру площею 200 квадратних метрів і два паркомісця в Харкові, житловий будинок і дві земельні ділянки в Дергачівському районі, оформлені на близьких родичів. Особистою власністю судді є паркомісце та сарай в обласному центрі, а також автомобілі Renault Megane Scenic і Lexus. Останній вона купила у вересні 2020 року за 1,1 мільйона гривень.
Річний дохід Шаренко склав 4,5 мільйона гривень, у тому числі 1,1 мільйона гривень вона взяла в кредит. Заощадження судді становлять 215 тисяч доларів та 1,2 мільйона гривень. Загальна сума активів – 11,9 мільйона гривень у гривневому еквіваленті.
Світлана Шаренко займає посаду очільниці Київського районного суду майже 17 років – з 2004 року, а суддівську кар'єру розпочала у 1990 році. За даними порталу «Чесно», її син та невістка працюють адвокатами, а племінниця – прокурором. Покійний чоловік Анатолій Зуб займався індивідуальною адвокатською діяльністю. Крім того, Шаренко є кандидатом наук та викладачкою Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Нещодавно вона відвідала урочисте відкриття у виші зали судових засідань і подарувала Університету справжні суддівські мантію та молоток.
Позиція медиків
113 медпрацівників Харківської обласної клінічної лікарні звернулися до вищих органів влади на захист своїх колег. За словами медиків, голова Київського районного суду чинить тиск на слідчі органи, органи прокуратури та суддів у кримінальному провадженні. «У всіх діях правоохоронних органів простежується упереджене ставлення, яке пов'язано, на нашу думку, з родинними зв'язками померлого», – йдеться у колективному зверненні до Офісу Президента, Верховного Суду України, Офісу Генпрокурора, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства внутрішніх справ України.
Позиція родичів
Натомість на думку дітей померлого, якби їхнього батька вчасно перевели в реанімацію, він би вижив. Родина вважає, що пацієнта перевели у відділення інтенсивної терапії несвоєчасно, що й призвело до смерти. За всіма показниками його мали терміново перевести в реанімацію, але це зроблено не було. В реанімацію його перевели через майже дев'ять годин.
Дітьми пана Зуба подані цивільні позови на суму 6 мільйонів гривень – по 2 мільйони на користь кожного потерпілого. Адвокат потерпілої сторони Лариса Матвеєва наголосила, що публікації у ЗМІ про деталі справи є спробою «створити хайп» та чинити психологічний тиск на дружину і дітей померлого. Вона також зазначила, що в діях обвинувачуваної лікарки міститься склад злочину, передбачений частиною 2 статті 139 Кримінального кодексу України.