Віталій Писанець, суддя Печерського районного суду Києва, був виявлений мертвим у селі Погреби Броварського району Київської області 10 вересня. За офіційною версією правоохоронців, чоловік перебував у приватному будинку на вулиці Центральній, 6, який належить військовому пенсіонеру Петру Онопенку, брату ексголови Верховного Суду Василя Онопенка. Того вечора судді компанію складали слідчий Солом'янського РУП ГУНП у Києві Євген Хоменко та адвокат. Близько 23:00 поліція отримала повідомлення про надзвичайну ситуацію.
За розповіддю очевидців, під час спільного розпиття спиртних напоїв між Писанцем і Хоменком виник конфлікт. Суддя завдав тілесних ушкоджень слідчому, після чого, нібито, перечепився через вазу й упав на підлогу. Присутні намагалися надати йому допомогу, однак врятувати не змогли. Коли стало зрозуміло, що чоловік помер, вони викликали швидку допомогу. Медики виявили Писанця у вітальні в положенні на животі з видимими слідами бурого кольору на обличчі в ділянці носа та на футболці.
Процесуальне керівництво розслідуванням здійснює Київська обласна прокуратура. За фактом смерті судді відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за умисне вбивство.
Професійна діяльність та скандальні рішення
Віталій Писанець народився у 1995 році, закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого зі спеціалізацією з правознавства. З 1998 по 2015 рік він працював суддею Свердловського міського суду Луганської області, з 2003 року обраний на посаду безстроково. З 2015 року займав посаду судді Печерського районного суду Києва.
Протягом своєї судової діяльності Писанець розглядав низку справ, які викликали громадське занепокоєння та звинувачення у упередженості. За інформацією каналу «112 Україна», 25 січня 2017 року суддя постановив ухвалу, якою відмовив Генеральній прокуратурі у дозволі на спеціальне досудове розслідування проти екссекретаря РНБО та ексглави Адміністрації президента Андрія Клюєва. Клюєва підозрювали у виконанні протиправної вказівки експрезидента Віктора Януковича щодо розгону активістів Євромайдану у період з 22 до 29 листопада 2013 року. За даними СБУ, 28 лютого 2014 року Клюєва було оголошено у розшук, при цьому встановлено, що він перебуває на території Росії.
Згідно з матеріалами видання «Українська правда», Писанець обґрунтував свою відмову тим, що Генпрокуратура направила повідомлення про підозру на неправильну адресу, підозрюваний не перебував у розшуку у цій справі, а інформація про його перебування в Росії не була документально підтверджена.
З'явилися й інші скандальні рішення судді. 26 грудня 2016 року Писанець скасував арешт коштів Романа Ємеліна, який очолював департамент Всеукраїнського банку розвитку. Ємелін стверджував, що позичив у жителя Єнакієвого Яшара Ходжаєва 3 млн доларів. Однак у 2015 році Печерський суд арештував ці кошти за фактом незаконного кредитування регіональних залізниць банком сина експрезидента Олександра Януковича. ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» належить Олександру Януковичу. Яшар Ходжаєв, за повідомленням «Української правди», у 2015 році купив офісне приміщення, де базувалася фірма «Танталіт», яка володіла резиденцією «Межигір'я» Віктора Януковича.
30 січня 2019 року Писанець постановив ухвалу про зняття арешту з майна нідерландської компанії «Фонд Адміністративне бюро LVV», яку пов'язували з ексглавою МВС України Віталієм Захарченком. Йшлося про 20 земельних ділянок, три будинки, квартиру та два машиномісця. Однак уже 7 лютого 2019 року Печерський районний суд Києва знову наклав арешт на це майно у рамках справи про незаконне збагачення та відмивання грошей ексміністром. За даними Генеральної прокуратури, здійснювалося досудове розслідування щодо відмивання близько 10,34 мільярда гривень через «Смартбанк» Захарченком та його оточенням.
У 2016 році суддя ухвалив рішення щодо активів втікача-регіонала Сергія Арбузова. У травні 2019 ЗМІ повідомили, що Генеральна прокуратура України бачить «зацікавленість» судді Писанця на користь Олега Репи, забудовника скандального довгобуду ЖК «Шевченківський квартал».
Щодо справи про вбивство журналіста Павла Шеремета, то Писанець був залучений як слідчий суддя лише до розгляду клопотань щодо продовження запобіжних заходів на етапі досудового розслідування. Зокрема, у грудні 2019 року він вперше відправив Андрія Антоненка в СІЗО, однак надалі арешт продовжували інші судді.
Дисциплінарні порушення
Дисциплінарна палата винесла Писанцю попередження за порушення процесуальних норм. За клопотанням слідчого суддя наклав арешт на майно, вилучене під час обшуку, однак не повідомив власницю про розгляд клопотання та не надіслав їй копії ухвали. У мотивувальній частині рішення відсутні встановлені обставини з посиланням на докази та мотиви постановлення. Дисциплінарна палата зазначила, що абсолютна відсутність мотивування у судовому рішенні не дає змоги стороні зрозуміти, що саме врахував суд та як дійшов висновків. Палата вирішила, що суддя допустив проступки внаслідок недбалого ставлення до виконання службових обов'язків.
Повідомлення про справи з громадським резонансом
Писанець обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту стосовно заступника начальника Департаменту превентивної діяльності Нацполіції Анатолія Серединського. За версією слідства, Серединський причетний до перешкоджання мітингам активістів Євромайдану, організованого експрезидентом Януковичем та іншими високопосадовцями. За словами колишнього Генерального прокурора Юрія Луценка, перешкоджання проявилося у розробці постанов Кабміну про надання дозволу на використання гранат російського виробництва проти учасників мирних акцій у лютому 2014 року та координації силовиків під час збройного розгону мітингувальників 18-19 лютого 2014 року.
20 вересня 2018 року Писанець ухвалив рішення про поновлення на посаді ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Катерини Амосової та визнав незаконним наказ Міністерства охорони здоров'я про її звільнення. За інформацією видання «Українська правда. Життя», 20 лютого 2018 року Амосову було відсторонено від посади на час службової перевірки у зв'язку зі зривом ліцензованого тестування «Крок» для студентів-стоматологів. 30 березня 2018 року комісія МОЗ визнала роботу ректора незадовільною та рекомендувала розірвати контракт.
Інциденти та біографічні деталі
22 липня 2012 року невідомі побили Писанця. Він потрапив до лікарні з переломом черепа й сильним крововиливом. Зазначалося, що причиною була його «професійна діяльність». Деякі ЗМІ припускали, що напад був здійснено через невиконання суддею певних зобов'язань перед криміналітетом, хоча це могло бути й банальне хуліганство, пов'язане з поведінкою самого судді.
Видання «Наші гроші» проаналізувало наявність спеціалізації у судді Писанця й виявило непослідовність у реєстрах. На різні дати спеціалізація то з'являлася, то зникала: 21 квітня 2017 року спеціалізації не було, але 30 березня вона була, 23 березня її не було, 23 лютого вона була, 2 грудня спеціалізації не було, 11 листопада також не було, а 9 листопада вона була.
Сімейні зв'язки та майно
Дружина Писанця – Наталія, з якою він перебував у шлюбі з 28 квітня 1990 року до 15 квітня 2015 року. Син Кирило займається підприємницькою діяльністю. Зять Андрій Клижко з серпня 2012 року до 15 листопада 2018 року працював прокурором в органах прокуратури України, а з 16 листопада 2018 року до 31 грудня 2020 року – слідчим у Державному бюро розслідувань.
Наближеною до судді була племінниця Катерина Колпакова (Бичко). З серпня 2014 року до 28 грудня 2019 року вона працювала помічником судді у Васильківському міськрайонному суді Київської області. До цього з липня 2014 до серпня 2014 року обіймала посаду секретаря судового засідання, а з липня 2011 до липня 2014 року працювала помічником судді в апеляційному суді Луганської області.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, родина Писанців володіла об'єктом нерухомості площею 57,6 м² у Луганській області, садовим будинком на 116 м² у Київській області, земельною ділянкою площею 381 м² у Київській області та квартирою площею 68,1 м² у Києві. Родина задекларувала три автомобілі: ВАЗ-2109 1990 року випуску, Toyota Venza 2010 року випуску та Volkswagen Touareg 2020 року випуску.