Миколаївського політика Сергія Чмиря, який представляв область у парламенті п'ятого скликання, звинувачують у низці серйозних правопорушень. Судові засідання щодо екс-нардепа мали розпочатися вже у жовтні 2021 року, причому справи розглядатимуть у різних судових інстанціях.
Найбільш резонансна справа стосується подій червня 2017 року. Тоді Чмирь, керуючи джипом Toyota Land Cruiser, влаштував стрілянину в лісопосадці Арбузинського району. За версією слідства, він погрожував рушницею пасажирам «ГАЗелі», яких запідозрив у незаконній вирубці дерев. Серед людей, яким він погрожував зброєю, були жінка та неповнолітня дитина. Під час обшуків у його будинку правоохоронці вилучили чотири рушниці. У жовтні 2017 року Чмирю вручили підозру за статтями 350 та 296 Кримінального кодексу України. На 1 жовтня 2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області мав розглянути цю справу про хуліганство.
Другий судовий процес пов'язаний із подіями 16 лютого 2017 року. Патрульні зупинили автомобіль, яким керував Чмирь, на в'їзді до Миколаєва. За даними матеріалів справи, водій перебував у стані алкогольного сп'яніння. Замість того щоб надати документи та пройти медичний огляд, Чмирь запропонував поліцейським неправомірну вигоду в розмірі 1000 гривень за непритягнення до адміністративної відповідальності. Пресофіцер патрульної поліції Миколаєва Роман Шкуренко зазначив, що на відеозаписі видно нечітку мову водія та порушення координації рухів. На плівці Чмирь сам підтверджує, що сів за кермо нетверезим, і просить його відпустити. 4 серпня 2021 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду України наклала на нього штраф у розмірі 2270 гривень. Наступний розгляд цієї справи у ВАКС був призначено на 29 вересня 2021 року.
Чмирь категорично заперечує обидва звинувачення. У розмові з журналістами ТСН він заявив, що був під дією медикаментів, які викликали побічну реакцію. «Я випив ліки – і ось таку вони мені дали реакцію. Я не говорив, що я п'яний. Я нічого не пропонував, тисячу гривень хотів сплатити як штраф на місці», – сказав екс-нардеп. Його колеги з фракції «Батьківщини» у Миколаївській обласній раді також його виправдовують. Тодішній лідер фракції Михайло Соколов повідомив, що у 2017 році Чмирь переніс гіпертонічний криз і перебував у важкому стані в лікарні через складну ситуацію на державному підприємстві, яке він очолює.
Політичний шлях та посади
Сергій Чмирь – уродженець смт Арбузинка Миколаївської області, вчений-агроном, доктор сільськогосподарських наук, членкор НААН та заслужений працівник сільського господарства. З 1985 року він працював агрономом колгоспу, на початку 1990-х став директором радгоспу «Агрономія». У 2000-х обіймав керівні посади у Миколаївському інституті агропромислового виробництва, Держслужбі з карантину рослин, Українській державній насіннєвій інспекції Мінагрополітики, ДП «ДГ «Агрономія» та Інституті картоплярства НААН України.
У парламенті п'ятого скликання Чмирь представляв Соціалістичну партію України. З квітня 2006 по листопад 2007 року він був нардепом, входив до складу Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин та очолював підкомітет з питань соціального розвитку сільської місцевості. Тоді ж він став членом так званої «Антикризової коаліції», утвореної фракціями Партії регіонів, СПУ та КПУ. У Миколаївській обласній раді Чмирь представляв ВО «Батьківщина». Місцеві ЗМІ називали його одним із головних спонсорів цієї партії на Миколаївщині. У 2020 році він балотувався до облради від партії «За майбутнє», однак не був обраний.
Майно та декларовані доходи
За даними декларацій, Чмирь володіє двома житловими будинками: у Миколаєві площею 339,3 квадратних метра та у селі Агрономія Арбузинського району площею 182,1 квадратного метра. Крім того, він має чотири земельні ділянки на Миколаївщині та Київщині загальною площею понад 60 тисяч квадратних метрів. Автомобіль Mercedes-benz GL 450 зареєстрований на його дружину Інну Вячеславівну, яка працювала головним спеціалістом Держслужби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Однак у декларації немає згадки про Toyota Land Cruiser, за кермом якої його зупинили поліцейські у 2017 році.
Готівкою Чмирь зберігає понад 500 тисяч гривень, 114 тисяч доларів та 7 тисяч євро, ще понад 200 тисяч гривень тримає у банку. Його річна заробітна плата у ДП «ДГ «Агрономія» склала у 2019 році близько 400 тисяч гривень, ще 36 тисяч він отримав як соціальні виплати. За декларацією, сім'я з чотирьох осіб нібито живе на суму близько 33 тисяч гривень на місяць. Корпоративних прав підприємств і власного бізнесу за документами родина не має. Звідки взялося таке коштовне майно й заощадження, залишається невясним.
Конфлікт інтересів та договори з компанією сина
З 2014 року Чмирь є керівником дослідного господарства «Агрономія» Інституту садівництва НААН України – державного підприємства зі статутним капіталом понад 19 мільйонів гривень. Станом на вересень 2021 року воно володіло 16 об'єктами нерухомості, автопарком із 13 транспортних засобів і 207 земельними ділянками. Господарство обробляє майже 6,5 тисячі гектарів землі, вирощує елітні сорти зернових, відгодовує свиней і корів. Серед активів – млин, ковбасний і макаронний цехи, магазини і готель.
Як керівник держпідприємства, Чмирь мав повноваження на укладення господарських угод від імені ДП «ДГ «Агрономія» і підпадав під дію Закону України «Про запобігання корупції». Однак у період з травня 2016 по серпень 2017 року він підписав від імені держпідприємства низку договорів купівлі-продажу та угод про надання послуг із ТОВ «Нік-Агро». Керівником, засновником і бенефіціаром цієї компанії є його син Ігор Сергійович Чмирь. Крім того, сам Сергій Чмирь був учасником ТОВ «Нік-Агро»: у 2011 році він вніс у статутний фонд компанії 9600 гривень. Таким чином, у цих домовленостях Чмирь мав приватний інтерес.
Попередні судові справи та інциденти
За інформацією місцевих журналістів, у грудні 2009 року, коли Чмирь очолював Українську державну насіннєву інспекцію, його затримали співробітники СБУ під час отримання хабаря в розмірі 5 тисяч доларів. Суд першої інстанції засудив його до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Однак апеляційний суд змінив вирок на 2 роки умовно з півторарічною забороною обіймати керівні посади в державних структурах. Щойно термін минув, Чмирь повернувся на посаду директора ДП «ДГ «Агрономія».
За результатами планової виїзної ревізії Держфінінспекція виявила факти безпідставного списання паливно-мастильних матеріалів, що призвело до збитків держпідприємства. За цим фактом було складено протокол про адміністративне правопорушення та розпочато провадження про притягнення Чмиря до адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. На початку 2017 року Арбузинський райсуд закрив справу нібито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Однак у березні 2017 року Апеляційний суд Миколаївської області задовольнив скаргу прокурора й визнав Чмиря винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних із корупцією. Проте провадження було закрито у зв'язку із закінченням строків розгляду справи.
За даними ЗМІ, у жовтні 2012 року у центрі Миколаєва Чмирь нібито протаранив своїм «Мерседесом» сріблясте «Шевроле Авео», скалічивши пасажирку, та втік із місця аварії. Згодом він частково відшкодував збитки й покарання не поніс. У квітні 2016 року пан Чмирь начебто при свідках побив голову Арбузинської районної ради Олександра Палія в його службовому кабінеті. За інформацією журналістів, у 2007 році він також нібито побив вагітну завідувачку зернотоку ДП «ДГ «Агрономія» Ганну Литвин. При цьому екс-депутат буцімто заявляв підлеглим, що він – феодал, а вони – його раби.
У 2014 році поліцейські зареєстрували кримінальні провадження за фактами захоплення товариством «Ніка-Агро» врожаю соняшника фермера Олександра Клопова й за напад на працівників фермера Гнієла Мхітаряна. Однак за жодним з епізодів до відповідальності ймовірного агресора так і не було притягнуто.
Чмирь позиціює себе як борця за захист лісів та суверенітету України. У своїй книзі «Агрономія – наша спільна турбота» він розповідає про участь у Революції Гідності та допомогу воїнам ООС після початку війни на Сході. Він пояснює погрози зброєю нібито ймовірним «браконьєрам» саме цією позицією.