Протягом п'яти років столиця витратила щонайменше 290 мільйонів гривень на ремонт та будівництво дощової каналізації. Незважаючи на масштабні видатки, проблема затоплень залишається невирішеною. За останні півтора року киян скаржилися на роботу ливнівок 3050 разів.
За даними мера Віталія Кличка, у Києві налічується 800 км дощової каналізації, більшість якої не ремонтували десятиліттями. Водночас у відповіді комунальної корпорації «Київавтодор» на інформаційний запит журналістів зазначено, що станом на 25 червня 2021 року на балансі цієї корпорації перебувало 841,7 км закритої системи. Загалом у Києві функціонує 2700 км зливової каналізації, з яких «Київавтодор» відповідає за 831 км. Решту кілометрів контролюють інші суб'єкти господарювання.
Комунальною корпорацією керує Олександр Федоренко, який виконує обов'язки генерального директора та заступника генерального директора з розвитку виробництва. Посаду начальника управління капітального будівництва займає Павло Монастирний.
З міської скарбниці на утримання та ремонти дощової канализації за п'ять років виділено близько 260 мільйонів гривень. Однак результати цих робіт залишаються незримими для киян.
Історія видатків на ливнівки
У 2015 році «Київавтодор» витратив 17 мільйонів гривень на капітальний ремонт частини Прозорівського колектора в районі перетину вулиці Лесі Українки та вулиці Мечникова в Печерському районі. Тендер спочатку розміщували на сайті Prozorro, але згодом сторінка зникла.
Реконструкція вулиці Андріївської в Подільському районі у 2016 році обійшлася в 47,91 мільйона гривень. За умовами договору підрядник мав замінити асфальтне покриття, люки та зливоприймальні грати, гранітний бортовий камінь, встановити стовпчики та опори зовнішнього освітлення. Договір передбачав також роботи з заміни водопровідних, каналізаційних та зливових труб. Оплата мала здійснюватися протягом 30 днів після виконання робіт. Андріївська вулиця протяжністю 545 метрів пролягає від вулиці Боричів Тік до Набережно-Хрещатицької.
У 2016–2017 роках проводили капітальний ремонт дощових колекторів на вулиці Єреванській, вулиці Багговутівській та на перетині проспекту Правди та проспекту Порика. Роботи виконували концерн «Київпідземшляхбуд» та товариство з обмеженою відповідальністю БМК «Місто» на суму майже 12 мільйонів гривень. У той же період ремонтували колектор на проспекту Повітрофлотському за 2 мільйони гривень, роботи виконувало підприємство «Київшляхбуд».
Капітальний ремонт Прозорівського зливового колектора на Печерську у 2017 році коштував 16,5 мільйона гривень. Того ж року «Київавтодор» витратив 2,3 мільйона гривень на заходи щодо запобігання надзвичайній ситуації на колекторі дощової каналізації на вулиці Багговутівській, 36–38 у Шевченківському районі. На договорах про замовлення підряду стояло прізвище тодішнього генерального директора «Київавтодору» Олександра Густєлєва, фігуранта корупційних скандалів.
У 2018 році бюджет передбачав 1,293 мільярда гривень на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт вулиць. Лише капітальний ремонт проспекту Степана Бандери від Московського мосту до вулиці Олени Теліги, який включав ремонт каналізації, планували профінансувати на суму 596 мільйонів 646 тисяч гривень (по 132,6 мільйона на кілометр). На ливнівки в цілому планувалося виділити 200 мільйонів гривень.
З цієї суми передбачалося: реконструкція колектора на Броварському проспекті – 190 мільйонів гривень; капітальний ремонт зливової каналізації на вулиці Вересневій у Дарницькому районі та реконструкція ливнівки на вулиці Лаврській – 87,3 мільйона гривень. Також укладено договір на розробку проєкту реконструкції колектора дощової каналізації від вулиці Вересневої та вулиці Російської до вулиці Тростянецької в Дарницькому районі, який мав бути готовий до квітня 2019 року.
Планувалася реконструкція дощової каналізації на Броварському проспекті від вулиці Митрополита Андрія Шептицького до мосту «Метро» в дві черги: спочатку реконструкція колектора, потім будівництво очисних споруд. Загальна вартість становила майже 190 мільйонів гривень. Окремо планували реконструкцію зливової каналізації на Броварському проспекті від вулиці Митрополита Андрія Шептицького до мосту «Метро» через Русанівську протоку в Дніпровському районі (перша черга) за 133,3 мільйона гривень.
У 2018 році також планували розробку проєктно-кошторисної документації для реконструкції колектора дощової каналізації від вулиці Вересневої, вулиці Російської до вулиці Тростянецької в Дарницькому районі вартістю 1 мільйон 35 тисяч гривень.
Посадовці комунального підприємства «Плесо» та товариства з обмеженою відповідальністю «Княжна Либідь» у 2018 році укладали договори на реконструкцію зливової каналізації системи озер Опечень в Оболонському районі. Загальна реконструкція каналізації системи озер Опечень (договір №1021 від 9 серпня 2018 року) коштувала 8 мільйонів 388 тисяч гривень. Реконструкція на ділянці озера Кирилівське (договір №1032 від 31 серпня 2018 року) – 13 мільйонів 504 тисяч гривень. Реконструкція на ділянці озера Йорданське (договір №1051 від 11 жовтня 2018 року) – 16 мільйонів 671 тисяча гривень.
За умовами договорів товариство «Княжна Либідь» зобов'язувалося виконати роботи, а комунальне підприємство «Плесо» – прийняти та оплатити їх. Згідно з даними Єдиного вебпорталу використання публічних коштів «Edata», комунальне підприємство «Плесо» здійснило оплату за три договори в період з 2 жовтня по 21 грудня 2018 року на загальну суму 28 мільйонів 996 тисяч гривень.
У 2018 році «Київавтодор» замовив у товариства з обмеженою відповідальністю «БРК Гідросервіс» реконструкцію зливової каналізації на Броварському проспекті за 133,31 мільйона гривень. Корпорація не оприлюднила дані про ресурси та кошторис разом із договором, що унеможливлює порівняння матеріалів з ринковими цінами на предмет можливого завищення. За результатами тендеру роботи мали бути виконані до кінця 2020 року на ділянці від вулиці Шептицького до мосту «Метро» через Русанівську протоку.
Того ж року журналісти розкрили схему «Київавтодору». Комунальна корпорація замовила у товариства з обмеженою відповідальністю «Натеко Енерго Монтаж» реконструкцію дощової каналізації біля Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври за 85,95 мільйона гривень. Власниками «Натеко Енерго Монтаж» є Ольга Біркадзе та Олександр Володимирович Омельченко.
У 2019 році планували реконструкцію зливостокової каналізації системи озер Опечень на ділянці озера Пташине за 18 мільйонів 300 тисяч гривень.
У 2020 році на вулиці Закревського, 5 планували герметизацію міжпанельних швів, ремонт рулонної покрівлі, фарбування стін, стель, дверей та плінтусів, заміну труб зливової каналізації та прочищення каналізаційних колодязів на суму 442 тисячі 542 гривні. Також розпочали реконструкцію Пейзажної алеї за 136 мільйонів гривень, де мала з'явитися зливова каналізація для запобігання накопиченню води.
У 2021 році капітальний ремонт вулиці Хрещатик планували провести за 741 мільйон гривень. Оновлення головної вулиці носило комплексний характер із капітальним ремонтом інженерних мереж, зокрема колектора дощової каналізації та комунікаційного колектора, заміною дорожного покриття.
Того ж року комунальна корпорація «Київавтодор» замовила капітальний ремонт вулиці Юрія Шумського за 81,5 мільйона гривень у приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління №50». Цю фірму очолює колишній топменеджер держпідприємства зі структури «Укравтодору» Віктор Гавриленко. Під час ремонту мали замінити асфальтове покриття проїжджої частини, укласти ФЕМ-плитку на тротуарах та облаштувати велодоріжку.
Згідно з техзавданням, підрядник мав перекласти мережі зливової каналізації та переоблаштувати мережи зовнішнього освітлення, встановити підземні сміттєві контейнери, розібрати наявне та укласти нове асфальтобетонне покриття на проїжджій частині та ФЕМ-плитку на тротуарі, облаштувати велосипедну доріжку та острівці безпеки, встановити нові опори зовнішнього освітлення та світильники, нанести дорожну розмітку та впорядкувати територію. Крім капітального ремонту вулиці Юрія Шумського, підрядник мав заасфальтувати заїзди у двори та в'їзд до сауни «Європа».
Проблема засмічення та контролю
Роман Бочкала, журналіст та координатор громадської організації «Стоп корупції», зазначає, що частина робіт із ремонту та будівництва колекторів та ливнівок виконується частково або залишається лише на папері. «Ми бачимо, скільки грошей виділяється на їхній ремонт та відновлення, але це не працює. Це корупція. «Київавтодор» асоціюється у людей зі словом «корупція». Відкрито багато кримінальних проваджень, але це не зупиняє київських міських чиновників, які продовжують красти гроші на тендерах», – наголошує він.
За словами Бочкали, ремонти та будівельні роботи важко контролювати. «Важко відстежити якість матеріалів. Важко перевірити, чи побудували дійсно 10 км, чи побудували 5 км і закрили акти на 10 км. Це можна виявити експертизами, але вони не завжди проводяться. Корупція існує не лише в київській мерії, а й у правоохоронній системі. Частина грошей із тендерів іноді йде правоохоронцям, щоб вони заплющували очі на цю проблему».
Бочкала також зауважив, що ливнівки – не найбільша проблема. Якщо вони й справляються зі своєю роботою, то стічним водам з них нікуди стікати. Справжня проблема – засмічені колектори. «Річка Либідь, частина якої наразі під землею, стала колектором для відведення дощових вод. Через засмічення та захаращення вона не виконує свою функцію. Навіть якщо є ливнівка, але колектор забитий – воді немає куди подітися. Востаннє київський колектор чистили у 1986 році, ще коли був Чорнобиль», – розповідає він.
Хоча комунальному підприємству «Плесо», якому виділяються відповідні кошти, раніше також приписували корупційні схеми, нещодавно там змінилося керівництво. Громадська організація «Стоп корупції» вже підписала з ними меморандум та провела обстеження колектора.
За словами журналістки Діани Ловської, якщо раніше річку Либідь захаращували гілля дерев, то тепер це – пластик, шини, побутове та будівельне сміття. Бочкала припускає, що раніше кошти на очищення виділялися, але роботи фактично не проводилися. «Припускаю, що слідчі та прокурори не хотіли лізти під землю та проходити цей колектор, щоб подивитися, що там відбувається. Багато таких робіт проходять по актах, за паперами – їх закривають, ставлять печатку, ніби роботи зроблені, а насправді вони навіть не відбулися».
Наразі очищенням займаються здебільшого громадські організації, а не столична влада. Бочкала впевнений, що для змін потрібен жорсткіший підхід. «Потрібно ставити конкретні терміни та відповідальних осіб. Можливо, це не має робити «Київавтодор», враховуючи, що до них та їхньої якості робіт немає довіри. Проведімо відкриті торги та тендери, винаймемо компанії з відповідним досвідом та репутацією на ринкових умовах. Нехай «Київавтодор» виступає замовником, але робити мають дійсно ті компанії, які зроблять це якісно та за ринковою вартістю, а не за завищеними цінами».
У контексті засміченості колекторів киянам варто готуватися до нових дощових затоплень, доки столична влада рішуче не візьметься за проблему.