У Кривому Розі розгорнулася масштабна судова справа, в якій громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» на чолі з колишньою прокуркою Василиною Нікульніковою ініціювала позов проти металургійного гіганта «АрселорМіттал Кривий Ріг». За даними журналістського розслідування, від дій цієї організації постраждали не лише великі промислові компанії, але й інші суб'єкти господарювання в регіоні.
Позов на мільйони гривень
Спора виникла навколо земельної ділянки, де «АрселорМіттал» планує будувати хвостосховище — спеціальну споруду для зберігання виробничих відходів. Для підприємства це критично важливо, оскільки наявні сховища практично повністю заповнені. Маючи всі необхідні дозвільні документи, компанія розпочала підготовчі роботи.
З'ясувалося, що приблизно 80 місцевих мешканців подали позови до суду, вимагаючи від заводу виплатити кошти за землі, якими користується підприємство. Розмір вимог коливається від 500 тисяч до одного мільйона гривень на одну особу, що в сумі становить близько 80 мільйонів гривень. За словами представників заводу, з цієї суми 16 мільйонів мають скласти так звані «відкати» на користь екоактивістів.
Згідно з інформацією юриста адвокатського об'єднання «Фінекс» Ольги Марченко, у 2013 році щодо компанії було відкрито кримінальну справу за нібито незаконну оренду особливо цінних земель. Хоча інформацію про цінність земель згодом визнали неправдивою, вона послугувала підґрунтям для подальших дій екоактивістів. Місцевим мешканцям, імовірно, запропонували подати від свого імені позови до суду.
Представники заводу наголошують, що люди вже раніше отримували кошти за ці землі, після чого «АрселорМіттал» уклав договір оренди з державою. Крім судових дій, екоактивісти вийшли в поле та фізично перешкоджали роботі техніки. Впродовж тижня вони не дозволяли розпочати роботи, а потім раптово зникли.
Профіль організації та її керівниці
Громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (ГО «Мірбез») зареєстрована у Кривому Розі в 2014 році. За даними реєстрів, дохід організації за 2020 рік склав 9,5 мільйона гривень, а в її активі значиться 31 судове рішення. З 2018 року організацію очолює Василина Василівна Нікульнікова, яка раніше працювала в Екологічній прокуратурі.
За інсайдерською інформацією, на попередньому місці роботи Нікульнікову попросили піти «по-тихому» через можливі прояви недоброчесності. Зокрема, йдеться про перешкоджання діяльності «Токівського кар'єру» — колишнього радянського лідера з каменедобування. У 2000-х роках підприємство занепало й збанкрутувало, однак іноземний інвестор сплатив мільйонні борги й відновив роботу.
За словами ексдиректора ТОВ «Горкіс Граніт» Валерія Горобця, інвестору ставили ультиматуми, стопуючи роботу підприємства й натякаючи на можливість вирішення проблеми за певну суму. У підсумку, не дочекавшись «відкату», бюджетоутворююче підприємство знищили, залишивши людей з кількох навколишніх сіл без роботи. Польський бізнесмен повернувся додому, хоча продовжує купувати граніт з Токівського кар'єру для свого виробництва в Польщі, зосередивши основний акцент на видобутку в Африці. Унаслідок цього український бюджет втратив потенційні мільйони доларів інвестицій, а міжнародний імідж країни постраждав.
Атаки на інші підприємства
По схожому сценарію екоактивісти атакували криворізьке підприємство «Рудомайн», яке займається видобутком залізної руди. За певних погодних умов родовища іноді стають причиною червоного пилу на центральних вулицях міста. Після того як представники «Мірбезу» разом із департаментом екології відвідали підприємство, численні «небайдужі мешканці» закидали компетентні органи скаргами про порушення в діяльності компанії.
Головний інженер Сергій Генкуленко помітив дивну закономірність: усі скарги складені за одним і тим самим шаблоном. Крім того, кар'єр працює за суворими розрахунками науково-дослідних організацій, зокрема Інституту НІГРІ, де працює один з екоактивістів — Антон Петрухін. Позиція Петрухіна-активіста та Петрухіна-заступника директора науково-дослідного інституту щодо одного й того ж питання діаметрально протилежні. Однак у самому НІГРІ від його діяльності екоактивіста всіляко відхрещуються.
Епізод із футбольною академією
Екоактивісти також почали закидати скаргами місцеві органи влади щодо будівництва футбольного поля при академії «Гірник». Вони стверджували, що керівництво академії нібито порушило норми будівництва, пошкодило ґрунт і побудувало котельню, яка загрожує навколишньому середовищу. Василина Нікульнікова повідомила про це у Фейсбуці, однак не згадала, що на цьому місці роками був пустир та занедбаний стадіон шахти «Батьківщина».
Завдяки реконструкції криворіжці отримали висококласні поля та дитячу футбольну академію. На момент розслідування там уже було три стадіони, критий манеж і роздягальні з гарячою водою, а будівництво ще трьох полів тривало. На захист академії стали звичайні криворіжці, батьки маленьких спортсменів навіть були готові виходити на вулиці на знак протесту в разі припинення діяльності закладу. Мабуть, злякавшись наслідків, екоактивісти заявили, що не збиралися шкодити футбольній академії.
Позиція Нікульнікової та результат суду
Очільниця ГО «Мірбез» пояснює дії організації турботою про довкілля. Вона стверджує, що головна мета — не допустити нераціонального використання земель. «АрселорМіттал позиціює себе як сталевар номер один і найбільший інвестор в Україні та Кривому Розі. Тому найтяжчий тягар наш — це судові справи, пов'язані з відстоюванням права громадян жити в безпечному навколишньому природному середовищі», — заявила експрокурорка. Крім того, вона переконує, що в громадській організації не отримує жодного доходу, а «Мірбез» працює виключно на громадських засадах.
8 вересня стало відомо, що Окружний адміністративний суд міста Києва залишив без задоволення позов ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту». На думку представників ВГО «Стоп корупції», які стежили за ходом справи, позов став «порожньою витратою бюджетних коштів». «Керує цією організацією експрокурорка Василина Нікульнікова із сумнівною репутацією. На нашу думку, позов був нічим не обґрунтований, тож не дивно, що суд залишив його без задоволення», — прокоментував правозахисник Володимир Циганов.
Редакція продовжує отримувати інформацію щодо діяльності «Міжрегіонального бюро екологічного захисту» та не залишає цю тему без уваги. Перед виходом розслідування на гарячу лінію телефонували кілька місцевих жителів, тому очікується друга серія матеріалу з новими фактами й коментарями.