Історія про позачергову пересадку печінки в Києві розпалила дискусію про можливі зловживання у вітчизняній трансплантології. За повідомленнями УНН, 16 жовтня цього року чоловік з Рівненщини, який проходив лікування у приватній столичній клініці, отримав донорський орган, хоча в критичному стані не перебував. Водночас жінка, яка лікується у державній лікарні з діагнозом «цироз печінки, рецидивні крововиливи зі стравоходу та шлунку», чекає на трансплантацію вже рік. За твердженням директора Центру трансплант-координації, основним критерієм відбору реципієнта є саме стан здоров'я пацієнта, що мало б надати перевагу жінці.
Журналісти припустили, що могло статися ручне втручання до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ), яка працює на принципі автоматичного відбору реципієнта. Редакція спрямувала запити до профільних органів із проханням детально пояснити механізм роботи системи.
Українська трансплантологія розвивається динамічно. У 2019 році було проведено 78 операцій з пересадки органів, у 2020-му — 129. За перше півріччя 2021 року трансплантовано 126 донорських органів: 93 нирки, 22 печінки, 11 серцевих органів. Пересадка однієї нирки коштує державу 801 тис. грн, що майже у 2,5 рази дешевше, ніж аналогічна операція у Білорусі. За оцінкою МОЗ, заміщення закордонних трансплантацій вітчизняними економить державі щонайменше 160 млн грн щорічно.
Проте скандали довкола ймовірної корупції у трансплантології спалахують неодноразово. У 2019 році правозахисник і нардеп ВРУ 8-го скликання Віталій Купрій оприлюднив деталі про можливий продаж мертвонароджених немовлят на органи й стволові клітини. Йшлося про можливі зловживання керівництва пологового будинку м. Кам'янське на Дніпропетровщині на початку 2010-х років. З медзакладу нібито дивним чином зникли тіла понад шести десятків померлих малюків, а документи ймовірно були сфальсифіковані. У причетності до великої мережі перепродажу органів підозрювали головного лікаря, головного акушера та патологоанатома лікарні, а також тодішню керівницю ДОЗ Дніпропетровської області Валентину Гінзбург. За словами ексдепутата Купрія, впливові особи втрутились у розслідування, і справу фактично зам'яли. Нині Гінзбург очолює Департамент охорони здоров'я Києва.
Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради з захисту прав пацієнтів, вважає, що розгорнути підпільну мережу з торгівлі органами майже нереально. «Факт надходження вагітної жінки, проведення пологів, догляд за новонародженим – до цього має відношення дуже багато людей. І на кожному етапі все фіксується. Тому технічно потрібно було б купити все пологове відділення або пологовий будинок», – зауважив він два роки тому.
Стосовно нещодавнього випадку з позачерговою трансплантацією, експерт наголосив на необхідності уникати оціночних суджень до роз'яснення ситуації відповідальними інстанціями. «У публікації можна простежити певні маніпулятивні моменти з протиставленням приватної і державної клінік. У системі ЄДІСТ не може бути «першого» чи «останнього» пацієнта в черзі. Бувають випадки, коли людина щойно встала на облік і, якщо орган їй підходить за низкою параметрів, операцію призначають на той самий день», – додав Сердюк. Він підкреслив, що на вибір реципієнта впливає маса факторів — від стану організму до його фізичного місця перебування й можливості транспортування. На його думку, швидше мав місце певний збій у комунікації на рівні медзакладів.
Ася Клітна, яка у 2019 році здійснювала журналістське розслідування подій у Кам'янському пологовому будинку, переконана, що довести факт існування нелегального медичного бізнесу ще менш реально. «Довести корупційну схему, не володіючи інсайдами, буде майже неможливо. Коли я задавала питання завідувачці лікарні, було видно, що вона не бажає відповідати й ділитись інформацією. Стрімкий кар'єрний зріст, який отримала вона та її колеги після тієї ситуації, теж викликали певні сумніви», – коментує репортерка.
За словами розслідувачки, корупція у медичній сфері — замкнена система, де довести факти зловживань дуже складно через кругову поруку. «Навіть, якщо критично необхідний комусь орган насправді поїхав до приватної клініки, у документах пацієнта, якому пересадили його поза чергою, буде вказано, ніби трансплантація була потрібна екстренно. І ніхто не доведе, що насправді операція відбулася поза чергою лише через те, що хтось комусь дав хабаря», – додає журналістка.