Білий дім 6 грудня представив комплексну стратегію протидії корупції, яка розглядає це явище як загрозу національній безпеці США. Документ окреслює п'ять ключових напрямків дій федерального уряду та передбачає щорічне звітування департаментів і агенцій про прогрес у досягненні поставлених цілей.
Президент Джо Байден у вступі до стратегії наголошує, що корупція підриває економічну справедливість, глобальні зусилля в боротьбі з бідністю та розвитком, а також саму демократію. За його словами, це явище збільшує соціальну, політичну та економічну нерівність, перешкоджає здатності держав реагувати на кризи громадського здоров'я або надавати якісну освіту, погіршує бізнес-середовище та викликає конфлікти.
Ініціатива випливає з розпорядження президента від 3 червня 2021 року, коли Байден назвав боротьбу з корупцією ключовим інтересом національної безпеки. Йому доручили розробити всеосяжну стратегію, спрямовану на покращення здатності уряду США запобігати корупції, боротися з незаконним фінансуванням, притягувати корупціонерів до відповідальності та посилити потенціал активістів і журналістів-розслідувачів.
Перший напрямок передбачає модернізацію та координацію зусиль федерального уряду через посилення антикорупційної діяльності як наскрізного пріоритету в ключових департаментах і агенціях. Це включає створення координаційних органів у Державному департаменті, Казначействі та Комерції, а також в USAID, збільшення ресурсів правоохоронних органів та посилення обміну інформацією між розвідувальною спільнотою та правоохоронцями.
Другий напрямок зосереджується на боротьбі з незаконним фінансуванням. Стратегія визнає, що корумповані суб'єкти та їхні посередники використовують вразливі місця в міжнародних фінансових системах для приховування права власності на активи та відмивання доходів від незаконної діяльності. Для усунення цих недоліків передбачено видання положень про прозорість бенефіціарної власності та запровадження унікальних правил для виявлення використання нерухомості з метою приховування неправомірно отриманих коштів. Крім того, планується співпраця з країнами-партнерами для посилення режимів боротьби з відмиванням грошей.
Третій напрямок передбачає притягнення до відповідальності корупціонерів через підтримку громадянського суспільства та представників ЗМІ, включаючи журналістів-розслідувачів. Передбачено запровадження програми винагород щодо повернення активів клептократії, яка дозволить американському уряду виявляти та повертати викрадені активи, пов'язані з корупцією іноземних урядів та збережені у фінансових установах США.
Четвертий напрямок спрямований на збереження та зміцнення багатосторонньої антикорупційної архітектури через співпрацю з G7 та G20 для впровадження жорстких заходів щодо прозорості та боротьби з корупцією, а також активізацію участі США в низці ініціатив, включаючи партнерство з відкритим урядом та ініціативу прозорості видобувної промисловості.
П'ятий напрямок передбачає поліпшення дипломатичної взаємодії та використання ресурсів іноземної допомоги для досягнення цілей антикорупційної політики. Офіційний Вашингтон демонструє намір розширювати та поглиблювати свої зусилля через піднесення антикорупційної роботи як пріоритету в рамках своєї дипломатії, перегляд критеріїв міжурядової допомоги щодо прозорості та підзвітності.
Україна у контексті американської стратегії
Антикорупційна реформа в Україні розпочалася 7 років тому. За цей час у країні сформовано ключові антикорупційні інституції та розроблено механізми їхньої співпраці, хоча цей шлях не був простим. Директор НАБУ Артем Ситник у промові на честь Міжнародного дня боротьби з корупцією 9 грудня 2021 року зауважив, що досягти прогресу було б неможливо без участі представників громадянського суспільства, незалежних медіа та підтримки міжнародних партнерів, передусім США та ЄС.
Секретар РНБО України Олексій Данілов вважає, що стратегія Вашингтону щодо антикорупційної боротьби на глобальному рівні безумовно зачепить корумпованих осіб у багатьох країнах. За його словами, корупція у різних проявах є потужним інструментом гібридної війни, який Кремль використовує для розхитування легітимності політичних систем у країнах пострадянського простору. Данілов наголошує, що ухвалення антикорупційної стратегії США напередодні зустрічі американського та російського лідерів є невипадковим.
«США прийняли стратегічний документ, який має на меті боротися з корупцією не тільки в США, а взяти на себе лідерство в боротьбі з корупцією в усьому світі. Це фундаментальний документ, який багатьох остудить – тих, хто вважає, що вони далі будуть займатися клептократією у своїх країнах», – заявив секретар РНБО у прямому ефірі передачі «Право на владу».
Данілов також зауважив, що у документі міститься багато цікавих для українського суспільства моментів. «Щодо нашої країни – стратегія так само матиме до нас відношення. І всі ті люди, які в попередні роки займалися тими чи іншими речами, будуть розуміти, що вони на сьогодні вже перебувають під контролем відповідних служб США», – додав він.
У антикорупційній стратегії США Україна фігурує як країна, що потребує підтримки західних партнерів у боротьбі з проявами корупції. При цьому в документі Україна згадується як один із трендсеттерів у контексті успішної практики впровадження систем Prozorro і Dozorro.
За інформацією правозахисниці, блогерки та економічної оглядачки видання ЛІГА Віри Валлє, найближчим часом в Україні має стартувати новий антикорупційний проєкт під егідою США. Він буде спрямований на диджиталізацію окремих державних інструментів та забезпечення механізмів притягнення корупціонерів до відповідальності. Валлє наголошує, що заради переслідування міжнародних злочинців США ретельно відстежуватимуть активи корупціонерів, блокуватимуть можливості використання нелегально отриманих доходів та розкриватимуть інформацію про бенефіціарів іншим юрисдикціям.
Корупціонерів каратимуть не тільки шляхом замороження активів у найбільших фінансових центрах світу та обмеженням пересування відповідно до Акту Магнітського. До них застосовуватимуть положення Закону США про протидії корупції у зовнішньоекономічній діяльності (Foreign Corrupt Practices Act – FCPA), порушення якого карається високими штрафними санкціями. Згадані штрафи можуть застосовуватися як до компаній, так і до фізичних осіб. FCPA також передбачає можливість позбавлення волі причетних до корупції осіб.
9 грудня Мінфін США оновив перелік громадян, активи яких заблоковано у Сполучених Штатах та яким заборонено в'їзд до країни. У цьому блеклисті фігурують прізвища українців – першого заступника голови адміністрації Януковича Андрія Портнова й очільника Конституційного Суду Олександра Тупицького. Санкції щодо цих двох чиновників стали одним із перших кроків реалізації стратегії протидії корупції США.
Відповідно до антикорупційної стратегії Штатів, недоброчесні чиновники, їхні активи та зв'язки потраплять під пильне око ЦРУ. Американські розвідники всеосяжно аналізуватимуть, хто з можновладців і в яких аферах бере участь, а в Капітолії цю інформацію використовуватимуть для прийняття рішень. Вільне пересування цивілізованим світом та витрачання на Заході крадених мільйонів для українських корупціонерів суттєво ускладниться.
Мінфін США має активно долучитися до блокування тіньових та корупційних грошей на всій планеті та сприяти їхній конфіскації, як, наприклад, зараз відбувається з американськими активами Коломойського.
Юристка, виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк зауважує, що США обіцяють взятися за анонімні юрисдикції та зобов'язати їх розкривати інформацію. Окремо варто зазначити про зобов'язання припинити так звані програми «золотих паспортів» чи «золотих віз» – розпродаж громадянств чи віз в обмін на інвестиції.
Центр протидії корупції наразі активно працює над скасуванням віз та запровадженням санкцій для нардепів та інших публічних осіб, що діють в Україні як агенти та рупори Москви, зокрема щодо тих, хто поширює прокремлівську пропаганду або ухвалює рішення, що блокують співпрацю України з західними партнерами.
«Тепер у фокусі нашої уваги, наприклад, заступник керівника ОП Олег Татаров, який зриває конкурс на керівника САП. А також судді ОАСК, які уже є частиною цього плану та неодноразово атакували українські антикорупційні інституції. Чесний та прозорий конкурс на керівника САП є умовою багатьох зобов'язань України перед міжнародними партнерами», – додає представниця Центру.
Перші сигнали щодо ефективності цього інструменту пролунали на початку поточного року. У січні на сайті Мінфіну США оприлюднили інформацію про санкції проти семи громадян України та чотирьох українських ЗМІ.
На початку липня 2021 року США та Європейський Союз заявили, що очікують ухвалення українським парламентом законопроєкту №4135 про введення в дію Національної стратегії боротьби з корупцією України на 2021-2025 роки. Після прийняття цього документу західні партнери готові підтримати НАЗК та інші зацікавлені сторони в розробці та введенні державної програми в дію. В американському посольстві наголосили, що через 4 роки після завершення попередньої стратегії настав час цілісного та стратегічного підходу до програми боротьби з корупцією в Україні.
Рік тому законопроєкт №4135 був ухвалений нардепами у першому читанні. Однак в цілому закон досі не прийнято. За попередніми оцінками експертів, виконання заходів, закладених у цей документ, дозволить державі щороку заощаджувати до 200 млрд грн та залучати більше інвестицій в економіку.