Початок 2022 року позначився для України низкою викликів, які визначили основні тренди розвитку економіки. Зростання вартості енергоносіїв, послаблення гривні та уповільнення виробництва створили складне середовище для бізнесу й домогосподарств.
У відповідь на кризові явища держава активізувала антикризові заходи. Лише за другий робочий тиждень січня 2022 року за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» було видано кредитів на суму 683 млн грн. Переважна більшість цих коштів — 642 млн грн (93%) — спрямована на поповнення обігових коштів підприємств, тобто на підтримку поточної діяльності.
Оцінки бізнесу залишаються обережними. За результатами опитування представників українських компаній, проведеного у четвертому кварталі 2021 року та оприлюдненого Національним банком України, індекс ділових очікувань підприємств хоча й залишився позитивним, проте незначно зменшився порівняно з попереднім періодом — приблизно на 2%. Майже 10% керівників компаній висловили сподівання на поліпшення фінансового стану, тоді як у третьому кварталі 2021 року таких було 12,7%.
Топменеджери розраховують передусім на розширення експорту. Понад 21% опитаних очікують збільшення обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку, а 19,3% планують активізувати інвестиційну діяльність. Однак щодо внутрішнього виробництва настрої значно песимістичніші. Очікування щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг впали до 8,3%, тоді як у третьому кварталі 2021 року вони становили 21,5%.
Причини такого різкого погіршення прогнозів пов'язані з інфляційним тиском. Підприємці називають основними факторами збільшення виробничих витрат (майже 80% респондентів), підвищення цін на матеріали та енергоносії на глобальних ринках (43%) та прогнозоване послаблення курсу гривні (40%).
Цінові стрибки найбільше вдарили по внутрішньому ринку. За даними Державної служби статистики, напередодні Нового року прискорення росту відпускних цін досягло 62,2% у річному вимірі. Промислова продукція для внутрішнього споживання подорожчала на 74,2% за рік, тоді як експортна продукція зросла в ціні лише на 24,5%. Найбільш суттєво подорожчали енергоносії та пов'язані з ними товари. Видобування кам'яного вугілля, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря подорожчали більш ніж удвічі. У решті галузей промисловості внутрішні й експортні ціни зростали приблизно однаковими темпами.
Високі закупівельні ціни на проміжну продукцію змусили українські підприємства скорочувати залишки готової продукції та неповністю завантажувати виробничі потужності. Це призвело до падіння виробничої активності та зниження попиту на позикові кошти.
За даними НБУ, загальний обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору у грудні, скоротився на 1,1%. Гривневі кредити зменшилися на 1,9%, іноземні (у доларовому еквіваленті) — на 0,1%. Сукупна заборгованість реального сектору перед банками за місяць скоротилася на 0,5%. Натомість кредити фізичним особам зросли на 1,3%, однак у портфелях банків переважають позики підприємствам, що свідчить про загальну тенденцію до зниження кредитної активності.
Опитування показало, що у 2022 році банківські кредити планують брати лише 38,5% компаній, тоді як у третьому кварталі 2021 року таких було понад 40%. Основною перешкодою для залучення фінансування є високі відсоткові ставки. Про це говорять понад половина потенційних позичальників, які планують брати кредити переважно в національній валюті.
У грудні ставки банків за новими корпоративними кредитами зросли на 0,5 відсоткового пункту і досягли 10,0% — рекордної позначки з червня 2020 року. Ставки за гривневими кредитами фізичним особам залишилися на рівні попереднього місяця — 32%.
Програма «Доступна іпотека 7%», яка стартувала у 2021 році, досі не змогла істотно пожвавити ринок іпотечного кредитування. За програмою видано близько 1,4 тис. кредитів на суму близько 1,2 млрд гривень. Для порівняння: за 11 місяців 2021 року банками на ринкових умовах видано майже 10 тис. іпотечних кредитів сумою майже 8 млрд грн. Середньозважена ставка за іпотечними кредитами становила на листопад 2021 року 15,5% на первинному ринку та 13,5% на вторинному. Левова частка іпотечних кредитів як із державною підтримкою, так і без неї (78% та 90% відповідно) видається для купівлі житла на вторинному ринку. Це свідчить про значний потенціал для розвитку державних програм забезпечення громадян житлом.
На тлі зниження бізнес-активності люди й компанії намагаються накопичувати резерви. За даними Нацбанку, депозити як юридичних, так і фізичних осіб у грудні зросли під впливом збільшення виплат наприкінці року. Гривневі депозити корпоративного сектору збільшилися на 11,1%, населення — на 7,4%. Натомість депозити в іноземній валюті скоротилися на 1,0% для бізнесу та 1,4% для домогосподарств (у доларовому еквіваленті).
Громадяни активно скуповують іноземну валюту. За операціями фізичних осіб на готівковому та безготівковому валютному ринку НБУ відзначає переважання попиту на іноземну валюту. З початку року українці придбали 7 млн доларів США готівкою та 19 млн доларів США у безготівковій формі.
Курс гривні істотно послабився. За тиждень, що передував опублікуванню матеріалу, обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському ринку знецінився на 2,2%, перевищивши позначку 28 гривень за 1 долар США. Це був найнижчий курс гривні за останні 12 місяців. Чистий попит на іноземну валюту мінулого тижня в середньому на день перевищував 88 млн доларів США.
З метою згладжування надмірних коливань курсу гривні регулятор здійснив продаж іноземної валюти на суму 331 млн доларів США, що у 3,3 раза більше, ніж за перший тиждень 2022 року. На відміну від попередніх епізодів переважання попиту іноземної валюти, упродовж мінулого тижня банки переважно купували валюту в позицію, як зауважили в НБУ.
Міністерство фінансів залучило кошти через державні цінні папери, однак попит іноземних інвесторів падає. На першому аукціоні у січні 2022 року Мінфін розмістив державні цінні папери на суму 3,9 млрд грн. Найбільшим попитом користувалися 2-річні облігації внутрішньої державної позики (2,1 млрд гривень). Завдяки подовженню середньозваженої строковості та підвищенню граничних ставок запозичень середньозважена ставка нових розміщень 11 січня 2022 року зросла до 12,45%. Наступний аукціон був призначений на 18 січня 2022 року, на якому інвесторам мали бути запропоновані гривневі облігації зі строками від 6 місяців до 5 років та облігації в доларах США на строки 6 та 12 місяців. Проте у Нацбанку очікували на стриманий попит з боку потенційних інвесторів.
Обсяг державних цінних паперів в обігу за останній тиждень зріс на 1,1 млрд грн завдяки збільшенню портфелю в банків. Водночас на тлі негативного інформаційного поля обсяг облігацій у власності нерезидентів продовжував скорочуватися — мінус 3,2 млрд гривень за тиждень. Іноземні інвестори володіли державними цінними паперами на суму 87,4 млрд грн, що було рекордно низьким значенням, починаючи з січня 2021 року.