Угорщина займає унікальне місце серед держав Європейського Союзу своєю позицією стосовно України. На тлі повномасштабної російської агресії Будапешт послідовно блокує ініціативи, спрямовані на військову допомогу та прискорену євроінтеграцію України, водночас утримуючись від жорсткої критики Кремля.
Протиріччя офіційної позиції
21 березня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що його країна блокуватиме не лише нові енергетичні санкції, а й створення No-Fly Zone та відправлення миротворчої місії НАТО до України. Прем'єр-міністр Віктор Орбан неодноразово підкреслював, що Угорщина не надаватиме Україні зброю та не дозволятиме транзит військової допомоги через свою територію.
У той же час угорська влада формально засудила російське вторгнення. Орбан у перші дні повномасштабної війни заявив про засудження дій Росії, а Сіярто підтвердив послідовну підтримку територіальної цілісності України. Угорщина двічі голосувала за резолюції Генеральної Асамблеї ООН, що засуджують російське вторгнення.
Щодо гуманітарної допомоги, то за даними ООН на 23 березня, українсько-угорський кордон перетнули 330 877 осіб. Посольство Угорщини в Україні наводить вищу цифру – 641 775 біженців, яким країна надала допомогу та пожертви на 5000 тон вартістю десятки мільйонів євро. Дипломати також нагадали про підтримку Угорщиною надання Україні статусу кандидата в ЄС.
Однак риторика угорських топпосадовців залишається обережною. У промові 15 березня Орбан заявив про необхідність дистанціюватися як від Росії, так і від України, ЄС та США. Він наголосив на важливості збереження миру та низьких цін на енергоносії завдяки імпорту російського газу, назвавши опозиціонерів, які наполягають на жорсткій позиції щодо агресора, «розпалювачами війни».
Реакція українського керівництва була гострою. Президент Володимир Зеленський у промові перед лідерами ЄС 24 березня виділив Угорщину серед країн, що найчастіше голосують проти України. Віцепрем'єр-міністр Ірина Верещук висловилася різко, зазначивши, що Будапешт говорить «ні» на все – від санкцій до пропуску зброї через свою територію. Вона поставила питання про мотиви такої позиції: дешевий російський газ чи претензії на Закарпаття.
Газова залежність як фактор
Аналітики вбачають економічні причини угорської позиції. Угорщина залежить від російського газу на 70 відсотків. Минулої осені країна підписала контракт з «Газпромом» на постачання газу в обхід України до 2036 року. За умовами угоди російська компанія постачатиме до Угорщини 4,5 млрд кубометрів газу щорічно двома маршрутами – через Австрію та Сербію.
Очільник МЗС Сіярто обговорював цю угоду влітку 2021 року безпосередньо з російським колегою Лавровим. Директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський пояснив, що старий контракт Угорщини з «Газпромом» завершився у 2015 році, тому нова угода була необхідна. Експерт припустив, що вигідніші умови, запропоновані російською компанією, могли спонукати Будапешт погодитися на маршрути в обхід України. Це також могло дати додаткову перевагу провладній партії перед парламентськими виборами весни 2022 року.
Напередодні повномасштабного вторгнення, на початку лютого, Будапешт вів перемовини з Москвою щодо збільшення обсягів постачань. Орбан обговорював із Путіним можливе підвищення квоти до 5,5 млрд кубометрів на рік.
Атомна енергетика та приватні інтереси
Угорщина також уклала угоду з російським «Росатомом» щодо будівництва двох додаткових реакторів на атомній електростанції у Пакші. За інформацією «Європейської правди», угода була ухвалена без публічного тендеру, умови засекречено на 30 років, а Росія виділила позику у 10 млрд доларів. Одним з ключових субконтракторів став близький друг Орбана Лорінц Месарош, якого характеризують як його «гаманець».
Угорці також уклали угоди з російським «Трансмашхолдингом» на будівництво залізничних вагонів. Російський Міжнародний інвестиційний банк, відкритий у Будапешті у 2019 році, отримав низку привілеїв та близькі до дипломатичних імунітети, що дозволяє йому виступати своєрідною «парасолькою» для російських агентів.
За оцінкою видання Foreign Policy, більшість російсько-угорських проєктів керувалися приватними, а не державними інтересами. За останні 12 років Орбан зміцнив зв'язки Угорщини з Росією та іншими східними диктатурами, декларуючи принципи прагматизму у зовнішній торгівлі та бізнесі.
Ідеологічна близькість
Експерти також вказують на ідеологічну складову. З 2014 року Орбан згадував Росію як взірець для наслідування, критикуючи західні ліберальні демократії за їхню нібито м'якість та відсутність «традиційних цінностей». Він централізував ЗМІ, як це зробив Путін після катастрофи підводного човна «Курськ», та ухвалив закон, що обмежує неурядові організації, які фінансуються іноземними державами. Також запровадив кримінальну відповідальність за «пропаганду гомосексуалізму» під прапором боротьби з педофілією.
Однак Орбан не зайшов так далеко, як Путін. Якщо путінська Росія стає все більш тоталітарною, Угорщина Орбана залишається гібридним режимом з авторитарним напрямком.
Позиція виборців провладної партії «Фідес» щодо російсько-української війни досить неоднозначна. За даними видання Telex, близько чверті опитаних прихильників партії звинувачують у війні українців, ще третина не наважилась коментувати російське вторгнення. Крім того, 42% виборців «Фідес» прогнозують швидку перемогу Росії в Україні.
Закарпатське питання
Угорська влада роками посилювала свій вплив на українське Закарпаття через мільярдні гранти та інвестиції. Журналісти-розслідувачі зі Словаччини, України, Хорватії, Румунії, Сербії та Словенії об'єднались довкола проєкту Hungarian money, щоб дослідити мотиви цієї фінансової політики.
У період з 2011 по 2020 роки прикордонний регіон отримав від угорського уряду майже 36 мільярдів форинтів – понад 3 мільярди гривень або 115 мільйонів євро. Кошти надходили з урядового фонду Бетлена Габора, офіційна мета якого – «сприяння реалізації цілей, пов'язаних з національною політичною стратегією угорського уряду». Більше половини суми спрямовувались на утримання навчальних установ, освітні програми, подорожі, підручники та доплати соціальним працівникам.
Найбільше фінансування Закарпатська область отримала у 2019 році – напередодні парламентських виборів в Україні. Резонанс також спричинила видача угорських паспортів українцям на Закарпатті у 2018 році. Представники Орбана заперечили можливість вкладання бюджетних грошей у політичну діяльність та назвали безпідставними закиди у порушенні суверенітету України.
На думку експертів Українського інституту майбутнього, прагнення Угорщини анексувати частину Закарпаття – це у певній мірі політичний міф, спричинений ідеологемами Орбана про «Велику Угорщину». Насправді йдеться про «м'яку експансію». Для Будапешта етнічні угорці у сусідніх країнах – це не стільки електорат, скільки трудовий ресурс, групи зовнішнього впливу та інструмент лобіювання власних інтересів.
Однак інформаційні вкиди про нібито наміри Угорщини щодо анексії Закарпаття стали одним з інструментів маніпуляцій з боку російських спецслужб. Як повідомили у Центрі протидії дезінформації при РНБО, у матеріалах псевдоопозиціонерів путінського режиму йдеться про начебто сепаратистські плани українських союзників щодо території України. Прокремлівські аналітики називають Угорщину, Румунію та навіть Польщу серед країн, які начебто, як і Росія, зазіхають на територіальну цілісність України.
Речник МЗС України Олег Ніколенко зауважив, що ФСБ намагається розхитати ситуацію на Закарпатті, використовуючи угорський фактор. Він закликав Угорщину відкрито засудити цю провокацію Росії та скористатися своїми розвиненими каналами зв'язку з Москвою для запобігання будь-яким маніпуляціям з метою розпалювання міжетнічної ворожнечи в Україні.