Тридцять сьомий тиждень повномасштабної агресії принесли суперечливі сигнали для економіки України. Російські ракетні удари по енергетичній інфраструктурі та вимушені відключення електроенергії паралізують промислове виробництво, однак деокупація територій Херсонщини та перспективи розблокування портів відкривають нові можливості для аграрного сектору та експорту.
Промислове виробництво під тиском
Міністерство економіки зафіксувало різке падіння обсягів виробництва у жовтні на 39% у річному порівнянні, що стало наслідком масованих атак на енергосистему. Попередній період (серпень-вересень) показав скорочення на 35%. За оцінками відомства, якщо електроенергетичні відключення продовжуватимуться у листопаді-грудні, додаткові втрати економіки можуть досягти 1–2 відсоткових пункти ВВП. Це може змістити прогноз скорочення ВВП за 2022 рік з близько 33% до 35%, що підтверджується даними Міністерства фінансів.
Вплив енергокризи розподіляється нерівномірно. Підприємства, здатні переорієнтувати виробництво на нічні зміни, зазнають мінімальних збитків, тоді як сфера послуг, ресторанний бізнес та торгівельні центри несуть значні втрати.
Логістика та експортні перспективи
Руйнування транспортних маршрутів залишається серйозною перепоною для економічного відновлення. Україна веде переговори з Єврокомісією щодо продовження дії Угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом, відомої як «транспортний безвіз». Єврокомісія розглядає цей механізм як тимчасовий захід у воєнний час і пропонує продовження на один рік, однак українська сторона наполягає на продовженні щонайменше на 2–3 роки. Така позиція обґрунтована припущенням, що Росія та Білорусь з високою ймовірністю продовжать економічну блокаду навіть після припинення активних бойових дій.
Успішне звільнення частини Херсонської області знижує безпекові ризики для весняної посівної кампанії 2023 року на південних територіях України. Аграрії завершують сівбу озимих зернових: посіяно 4,4 млн гектарів, що становить 92% від прогнозу.
Державні запозичення та боргові операції
Міністерство фінансів продовжує залучати кошти для фінансування бюджету. На аукціоні 15 листопада 2022 року відомство залучило 4,7 млрд гривень на строки від 6 до 18 місяців та 7,9 млн доларів США. Основний обсяг коштів розміщено на коротші терміни: 6 місяців (ставка підвищена з 13,5% до 14%) та 1,5 року (ставка зросла з 18,5% до 19%).
Однак сальдо боргових операцій залишається від'ємним. За перші два тижні листопада внутрішні боргові операції уряду показали дефіцит у 5,5 млрд гривень. З початку повномасштабної війни до 14 листопада 2022 року Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 183,9 млрд гривень, 2,1 млрд доларів США та 168 млн євро, тоді як від розміщення нових боргових інструментів залучив 119 млрд гривень, 1,4 млрд доларів США та 468,4 млн євро.
Обсяг державних цінних паперів в обігу за останній тиждень збільшився на 15 млрд гривень завдяки придбанню Національним банком цінних паперів на цю суму та інвестиціям юридичних та фізичних осіб (разом на 1,4 млрд гривень за тиждень).
Валютна стабільність завдяки міжнародній допомозі
Міжбанківський валютний ринок залишається близьким до збалансованого стану. Збільшена пропозиція іноземної валюти від клієнтів банків при помірному зростанні попиту дозволила Національному банку скоротити продаж іноземної валюти до 326,5 млн доларів США минулого тижня (порівняно з 410 млн доларів США тиждень раніше).
За 10 місяців 2022 року чисті інтервенції з продажу іноземної валюти становили понад 20,2 млрд доларів США, що було ключовим фактором скорочення міжнародних резервів. Станом на 1 листопада 2022 року резерви становили 25,2 млрд доларів США (зростання на 5,5% за місяць, але падіння на 18,4% з початку року). Збільшення у жовтні забезпечено передусім міжнародною фінансовою допомогою: 2 млрд доларів США від Європейського Союзу, 1,3 млрд доларів США від МВФ, 0,5 млрд доларів США від Світового банку та 0,4 млрд доларів США від розміщення державних цінних паперів в іноземній валюті.
Банківська система: ліквідність та обережне кредитування
Показники адекватності капіталу банків у жовтні залишалися стабільними: 18,8% для регулятивного капіталу та 13% для основного капіталу, що за даними Національного банку понад у 1,5 рази перевищує мінімальні нормативи (10% та 7% відповідно). Це створює запобіжник від негативного впливу військових дій на платоспроможність системи.
Однак кредитування продовжує скорочуватися. У жовтні гривневі кредити корпоративному сектору скоротилися на 0,9% за місяць, іноземна валюта – на 1,4%. Кредитування домогосподарств впало на 2,0% (в гривні) та 0,6% (в іноземній валюті) порівняно з вереснем.
Натомість депозити зростають. Залишки на гривневих рахунках корпорацій у жовтні збільшилися на 5,7%, населення – на 0,2%; в іноземній валюті – на 4,6% та 2,5% відповідно. Надлишок ліквідності дозволяє банкам утримувати ставки за новими депозитами на рівні попереднього місяця (9,2%).
Обсяг ліквідності банківського сектору (залишки на коррахунках та депозитні сертифікати НБУ) упродовж минулого тижня залишався понад 400 млрд гривень. Основним джерелом збільшення виступали видатки з Єдиного казначейського рахунку, тоді як чистий продаж іноземної валюти та збільшення готівки в обігу зменшували вільну ліквідність.
Надлишок ліквідності визначає низький попит на рефінансування: заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами НБУ скоротилася на 847 млн гривень за тиждень. Ринкові ставки утримуються на рівні нижньої межі ставок НБУ (23%).
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» стимулює кредитування. Минулого тижня банками видано 376 пільгових кредитів на суму 1,75 млрд гривень, з яких майже дві третини – державними банками. З початку широкомасштабних військових дій загальна кількість виданих кредитів за програмою перевищила 15 тисяч на суму майже 64 млрд гривень. Левову частку спрямовано на підтримку сільськогосподарського виробництва та антивоєнні цілі.
Прогнози та виклики
На початку листопада прогнози щодо економічної активності бізнесу були стримано оптимістичні, спостерігалося зміцнення монетарної системи. Однак у бюджетній сфері залишаються традиційні прогалини. Утримати економіку на плаву допомагають валютні інтервенції західних партнерів та робота вітчизняних експортерів.