Фотографія, опублікована в соціальній мережі, викликала нові питання щодо ефективності міжнародного розшуку українських високопосадовців. На знімку, датованому 18 листопада 2022 року, видно двох осіб, оголошених у розшук за серйозними корупційними звинуваченнями, які спокійно спілкуються в одній з віденських кав'ярень.
Знімок оприлюднив голова Одеської районної ради, екснардеп Віталій Барвіненко. На фото зображені колишній голова Національного банку України Кирило Шевченко та екс-депутат від Блоку Петра Порошенка Олександр Грановський. Обидва перебувають у розшуку, однак це не завадило їм з'явитися в популярному закладі MOMOYA у центральній частині австрійської столиці.
Тимінг появи розшукуваних осіб видається особливо показовим. САП оголосила Шевченка у міжнародний розшук 9 листопада 2022 року, а НАБУ повідомило про розшук Грановського 15 листопада того ж року. Фотографія ж була зроблена всього за кілька днів до цих офіційних оголошень – 18 листопада. Місце зустрічі також не залишає сумнівів щодо їхньої впевненості: ресторан розташований у престижному районі поруч з Міністерством освіти Австрії, французьким консульством та Федеральною канцелярією країни.
Кирило Шевченко мав тривалу кар'єру у банківській системі України. З середини 1990-х років він займав керівні посади в "А-Банку", банках "Аваль" та "Фінанси і кредит". У 2009 році служив радником прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, згодом став головою правління "Укргазбанку". З липня 2020 року по жовтень 2022 року очолював Національний банк України.
Проблеми почалися задовго до його втечі. У 2021 році журналісти опублікували розслідування щодо його діяльності у банку "Терра Банк", стверджуючи, що на його ім'я було виведено 40 млн доларів. Того ж року волонтерська організація InformNapalm оприлюднила докази його візитів до Москви, здійснених через Мінськ.
4 жовтня 2022 року Шевченко оголосив про свою відставку з посади голови НБУ, офіційно посилаючись на проблеми зі здоров'ям. Однак вже за кілька днів стало відомо, що насправді його діяльність викликала невдоволення на Банковій.
24 жовтня пресслужба НАБУ повідомила про оголошення Шевченка та двох інших осіб у розшук за підозрою у розкраданні коштів "Укргазбанку". Слідчі встановили, що протягом 2014–2019 років за корупційною схемою з 52 фіктивними агентами безпідставно перерахували кошти держбанку на суму понад 206 млн гривень.
Сам Шевченко публічно заявив, що ні від кого не переховується та виконав усе можливе для співробітництва зі слідством. Оголошення його у розшук він назвав "зайвим підтвердженням заангажованості та політизованості слідства".
Олександр Грановський мав іншу траєкторію, але схожу долю. У 2000-х та на початку 2010-х років він працював у комерційному секторі, очолюючи наглядову раду холдингової компанії "Assofit Holdings Limited", яка володіє одним з найбільших столичних торгово-розважальних центрів "Sky Mall". У 2014 році обрався до Київської міськради від партії "Удар" та того ж року став нардепом за номером 58 у складі БПП.
Під час парламентської діяльності Грановський засвітився у низці скандалів. Депутат-утікач Олександ Онищенко розповідав, що брав участь у підкупі голосів депутатів Верховної Ради для Петра Порошенка разом з Ігорем Кононенком та Олександром Грановським. Сам Грановський ці звинувачення спростовував.
29 травня 2019 року Грановський вийшов з партії "Блок Петра Порошенка". Однак його проблеми з правоохоронцями почалися пізніше. 21 жовтня 2022 року НАБУ і САП повідомили йому про підозру за частинами 3 статті 27, частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.
Екс-нардепа підозрюють в організації корупційної схеми, за якою "Одеський припортовий завод" продавав мінеральні добрива заздалегідь визначеній компанії за заниженими цінами. Таким чином з ОПЗ вивели понад 93 млн гривень. 15 листопада 2022 року його оголосили у розшук.
Питання про те, як розшукуваним особам вдалося покинути Україну, залишається без однозначної відповіді. Юрист компанії "Стратегічна адвокація" Володимир Клименко припускає, що якщо Шевченко перетинав кордон уже після оголошення його у розшук, то ймовірно скористався якимись шляхами в обхід постів прикордонної і митної служб. Державна прикордонна служба України користується системою "Аркан", інтегрованою з базою розшуку МВС, яка мала б перешкодити його виїзду.
Щодо можливості оголошення міжнародного розшуку на підставі фотографії, Клименко пояснює, що спочатку слідчі мають звернутися до Державної прикордонної служби для підтвердження факту перетину кордону. Лише після цього можна звертатися до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва для оголошення через Інтерпол.
Практика міжнародного розшуку українських високопосадовців показує неоднозначні результати. Звичайних громадян України, оголошених у міжнародний розшук, зазвичай успішно затримує поліція країн Євросоюзу, після чого суд вирішує питання екстрадиції. Однак для високопосадовців ситуація складніша. Майже всі вони користуються способом захисту через політичний притулок, обґрунтовуючи, що кримінальні провадження щодо них є політично вмотивованими, і зазвичай отримують такий притулок.
Прикладом є справа бізнесмена Олега Бахматюка, якого розшукує НАБУ. Інтерпол відмовив українським правоохоронним органам, визнавши Бахматюка таким, що не переховується від правосуддя, оскільки місце його проживання за кордоном – відоме. Як і у випадку зі Шевченком та Грановським, йдеться про Австрію.
Під час повномасштабної агресії Російської Федерації низка військовозобов'язаних високопосадовців України за сумнівних обставин зуміла виїхати за кордон. За даними розслідування "Української правди", брати Суркіси залишили межі країни без догляду і митних перевірок. На Лазурному узбережжі пересиджували війну олігарх Костянтин Жеваго, нардеп від забороненої ОПЗЖ Григорій Суркіс та його брат Ігор, дніпровський бізнесмен Вадим Єрмолаєв, нардепи від ОПЗЖ Вадим Столар та Ігор Абрамович, колишній голова Вищого господарського суду часів Януковича Віктор Татьков та інші. Деякі з цих діячів також є підозрюваними у кримінальних справах про розкрадання коштів.
17 серпня ДБР розпочало провадження за фактом перетину державного кордону так званим "батальйоном Монако". Відомо, що на майно принаймні одного з фігурантів у вересні було накладено арешт.