Під час повномасштабної російської агресії фармацевтична компанія «Фармак», яка належить родині Жебрівських, розширює виробництво. Компанія запустила нову лінію з випуску ліків у небулах у Києві навесні 2022 року та анонсувала інвестування понад 20 млн євро у будівництво заводу в передмісті Барселони. Проте паралельно з'явилися повідомлення про те, що препарати під брендом «Фармак» продовжують продаватися в російських аптеках, попри те, що компанія та її кінцева бенефіціарка Філя Жебровська були внесені урядом РФ у санкційний список ще у 2018 році.
Журналісти виявили препарат «Амізон» у вільному продажу в мережах російських аптек «Рігла», «Фармленд», «Аптеки Горздрав», «Асна» та «Віта». Російське видання The Moscow Post звернуло увагу на те, що у відповіді Федеральної митної служби РФ виробником зазначено ПАТ «Фармак», тоді як на упаковці препаратів значиться АТ «Фармак» з однією й тією ж адресою реєстрації та товарним знаком. Видання припускає, що це може бути однією з хитрощів для обходу санкцій.
Існує й інша гіпотеза: партія ліків могла потрапити на російський ринок через третю країну — імовірно, через Молдову в порядку реекспорту, за принципом так званих «білоруських креветок». У такому випадку молдавська фірма формально виступала б постачальником, і порушення санкцій не було б зафіксовано.
Представники АТ «Фармак» спростовують ці закиди. Наприкінці березня 2022 року компанія оприлюднила офіційну позицію, в якій зазначила, що представництво «Фармак» на території РФ було згорнуто у 2014 році. Компанія стверджує, що з 24 лютого 2022 року не здійснила жодного відвантаження лікарських засобів до Росії та Білорусі. За словами представників, 24 лютого на замитненні у Чернігові стояла фура з препаратами компанії на суму близько 200 тисяч доларів, яку розмитнили назад і передали на потреби міста Чернігова.
Компанія також засудила повномасштабне воєнне вторгнення РФ та злочини проти людства. Водночас залишаються питання щодо того, як продукція українського бренду опинилась у Росії та чи не є будівництво заводу в Іспанії частиною схеми для формального обходу санкцій.
АТ «Фармак» формально належить кіпрській компанії «Фармак Груп Лімітед» та австрійській Farmak International Holding GmbH. Компанія має чотири відокремлені підрозділи у Узбекистані, Киргизькій Республіці, Казахстані та Хошиміні (В'єтнам). За даними YouControl, виручка АТ «Фармак» за 2021 рік становила 9,2 млрд грн, у тому числі експортна виручка — до 1,5 млрд грн, а державні закупівлі — 138 млн грн. За останні 12 місяців компанія провела до трьох операцій з офшорами, визнаними в Україні згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1045.
За останні три роки «Фармак» фігурує щонайменше у 10 кримінальних судових справах. У вересні 2019 року блогер та політолог Кирило Сазонов повідомив у Facebook, посилаючись на пост пацієнтки київської клініки Соні Комадинської, що компанія нібито займається підкупом лікарів для призначення своїх препаратів. Публікацію згодом видалено.
Літом 2019 року «Фармак» став фігурантом скандалу з експортом інсуліну до Молдови. Згідно з тендерною документацією, 20 тисяч доз біоінсуліну Strim виробництва «Фармак» було поставлено компанією EsculapFarm. З'ясувалося, що такий продукт в Україні не зареєстрований, сума контракту значно перевищує заявлену, а закуплений інсулін не відповідає вимогам безпеки. Правоохоронці Молдови порушили кримінальну справу за фактом шахрайства.
У 2014 році «Фармак» разом із «Біофармою» екснардепа Василя Хмельницького засвітився у скандалі з Міністерством охорони здоров'я: відомство не змогло провести жодного результативного тендеру на закупівлю ліків та устаткування для лікарень через завищення цін постачальниками.
У 2013 році компанія судилася з Національною телерадіокомпанією України та пошуковиком Google через відеосюжет про препарат «Тропікамід», який вільно продавався в аптеках, а 98% його продаж припадали на наркозалежних. Того ж року колегія Антимонопольного комітету України зобов'язала ПАТ «Фармак» виплатити штраф у розмірі 7,6 млн грн за поширення неналежної реклами препарату «Амізон». Було встановлено, що компанія розповсюдила хибні відомості при рекламуванні препарату на телебаченні.
У 2012 році фармкомпанія, користуючись пільгами, імпортувала в Україну лінію для розливу фармацевтичних розчинів у флакони без сплати ввізного мита.
Кінцевою бенефіціаркою «Фармака» є Філя Жебровська — сестра відомого українського політика Павла Жебрівського. У 2021 році Філя Іванівна увійшла під номером 18 до списку найзаможніших українців від журналу «Фокус». Павло Жебрівський володіє ПП «Ян», на яке оформлені ПрАТ «Фармація-2000», ПАТ «Мар'янівський склозавод» та інші компанії. Загалом у бізнес-групу родини входить 31 підприємство.
Павло Жебрівський — лідер політичної партії Республіканська платформа, народний депутат ВРУ трьох скликань, ексголова Житомирської обласної державної адміністрації (2005 рік), колишній очільник антикорупційного управління Генпрокуратури України (2015 рік), голова Донецької обласної виборчої комісії (2015–2018 роки), аудитор НАБУ (2018 рік).
Поява ліків українських брендів в аптечних мережах РФ — явище непоодиноке. Раніше журналісти виявляли на російських сайтах таблетки ще одного вітчизняного фармвиробника — «Дарниці» екснардепа Гліба Загорія. За повідомленнями ЗМІ, Загорія тісно пов'язаний із Віктором Зубрицьким — однією з осіб, яких називають серед імовірних організаторів замаху на Філю Жебровську у 2009 році.