Українська економіка завершує 2022 рік із суперечливими сигналами: масивне падіння виробництва, але без ознак системного колапсу. Війна завдала країні величезних збитків, однак низка стабілізаційних факторів запобігла найгіршим сценаріям.
Падіння виробництва та його причини
Реальний ВВП України впав на понад третину. За підсумками року падіння найімовірніше не перевищить 35%, хоча без певних чинників могло бути значно гірше. Ключову роль у пом'якшенні кризи відіграв функціонуючий зерновий коридор. Оскільки понад дві третини українського аграрного експорту здійснюється морським та річковим транспортом через портові терміналу, його збереження суттєво підтримало економіку. За перші десять місяців повномасштабної війни з України відвантажено понад 36 млн тонн агропродукції. При подальшому функціонуванні коридору у 2022/23 маркетинговому році експортний потенціал зернових оцінюється в 40,3 млн тонн, що на 23% менше порівняно з попереднім маркетинговим роком (2021/22).
Зовнішня допомога та макроекономічна стабільність
Завдяки міжнародній підтримці та виваженій політиці уряду та Національного банку вдалося зберегти керованість економіки в надзвичайно складних умовах. Критичні видатки бюджету, включаючи оборону, соціальний захист та заробітні плати, профінансовано в повному обсязі. Інфляція залишилась контрольованою, а інфляційні очікування демонструють ознаки стабілізації. Фінансування дефіциту Державного бюджету забезпечено за рахунок змішаних джерел, а не лише через емісію. Банківська система, включаючи платіжну систему, продовжила безперебійне функціонування навіть у перші дні вторгнення.
Перспективи на 2023 рік залишаються невизначеними через постійні атаки на енергетичну інфраструктуру, які призвели до поступового погіршення прогнозів зростання. Це актуалізує успішне проходження Моніторингової програми за участю ради директорів для України (PMB), яку остаточно затвердив МВФ 19 грудня. Завершення програми дозволить забезпечити надійну макроекономічну рамку для отримання необхідного фінансування від інших донорів та переходу до процесу післявоєнного відновлення.
Державні запозичення та джерела фінансування
Міністерство фінансів залучило до Державного бюджету України упродовж січня-листопада 2022 року 140,8 млрд гривень через продаж облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на аукціонах, а також 1,6 млрд доларів США та 0,9 млрд євро. Середньозважена доходність гривневих запозичень за 11 місяців становила 11,96%, запозичень у доларах США – 3,89%, у євро – 2,70%. Вартість державних запозичень упродовж року зростала. З 1 по 26 грудня сальдо внутрішніх боргових операцій було від'ємним на понад 15 млрд гривень.
Основними джерелами фінансування Державного бюджету з 24 лютого до 21 грудня 2022 року виступали військові облігації, кредити від міжнародних фінансових організацій, двосторонні кредити та гранти. Національний банк придбав державні цінні папери на суму 400 млрд гривень, що призвело до збільшення обсягу державних цінних паперів в обігу на 328,6 млрд гривень з початку повномасштабної війни. Фізичні особи збільшили свій портфель ОВДП на 5 млрд гривень. Натомість банки скоротили вкладення у державні цінні папери на 51 млрд гривень, юридичні особи – на 4,6 млрд гривень, нерезиденти – на 16,4 млрд гривень.
Валютний ринок та міжнародна допомога
На міжбанківському валютному ринку продовжує домінувати попит на іноземну валюту з боку клієнтів банків, що вимагає проведення Національним банком валютних інтервенцій для збалансування ринку. Розширення дефіциту зовнішньої торгівлі посилює цей попит. Незважаючи на позитивний поточний рахунок платіжного балансу, який за десять місяців 2022 року становив майже 8 млрд доларів США, дефіцит зовнішної торгівлі товарами та послугами у жовтні продовжував зростати. За січень-жовтень 2022 року дефіцит торгівлі товарами перевищив 10 млрд доларів США, торгівлі послугами – 7 млрд доларів США.
Суттєву підтримку платіжному балансу забезпечують стійкі надходження з оплати праці українців за кордоном (11,8 млрд доларів США за 10 місяців 2022 року) та міжнародна допомога до сектору загальнодержавного управління (11,7 млрд доларів США за 10 місяців 2022 року). Надходження прямих іноземних інвестицій у січні-жовтні 2022 року становили 488 млн доларів США, забезпечувалися головним чином реінвестованими доходами іноземних інвесторів (896 млн доларів США) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства (318 млн доларів США).
У грудні до Державного бюджету України надійшли грантові кошти у розмірі 2 млрд доларів США від Сполучених Штатів Америки через Цільовий фонд Світового банку у рамках проекта «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Україна також отримала від Канади 500 млн канадських доларів (еквівалент 367 млн доларів США) за кредитним договором. Було підписано Угоду про надання четвертого додаткового фінансування у рамках того ж проекта на суму 500 млн доларів США на пільгових умовах під гарантії Великобританії.
Банківська система та кредитування
Банківська система України демонструє достатньо високу витривалість. Обсяг гривневих кредитів, наданих банками корпоративному сектору, з початку року збільшився на 5,2% (у листопаді – зменшився на 0,9%). Кредитування підприємств в іноземній валюті скоротилося понад на чверть з початку року через більш високі кредитні та валютні ризики та ускладнення експортної діяльності.
Підвищення кредитних ризиків через погіршення платоспроможності позичальників-фізичних осіб обумовлювало згортання банківського кредитування у цьому сегменті – на 8,4% з початку року та на 0,8% у листопаді. Водночас гривневе фондування банків у листопаді продовжувало зростати через значні видатки уряду на оборону та соціальні цілі: гривневі депозити корпорацій за місяць зросли на 3,0%, відновившись до рівня початку року. Залишки на депозитних рахунках фізичних осіб з початку року збільшились на 22,7% (у листопаді – на 2,4%).
Банки досить повільно підвищували ставки за депозитами домогосподарств, які з початку року зросли лише на 5,5 в. п. до рівня близько 10%, залишаючись суттєво нижчими від темпів зростання споживчих цін. У січні-листопаді 2022 року чистий прибуток банківської системи становив 19,4 млрд гривень (у жовтні – плюс 8,5 млрд гривень). Покращення фінансового результату банків, починаючи з третього кварталу 2022 року, мало місце через переоцінку вартості цінних паперів в портфелях банків після зміни обмінного курсу гривні.
Позитивні фінансові результати дозволяють банківській системі демонструвати високі показники адекватності капіталу. За результатами листопада регулятивний капітал становив 19,2%, основний капітал – 13,1%. Ці значення майже удвічі перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та створюють запобіжний простір від негативного впливу військових дій на платоспроможність системи.
Обсяг ліквідності банківського сектору у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах Національного банку наприкінці року перевищив 500 млрд гривень, тоді як на його початку становив менше 150 млрд гривень. Достатність капіталу та високий рівень ліквідності створюють можливості для розвитку банківського кредитування, яке в умовах військових ризиків підтримується державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%». На умовах цієї програми з початку широкомасштабних військових дій банками було видано понад 17 тисяч кредитів на загальну суму понад 72 млрд гривень. Левову частку (понад 80%) кредитів видано на підтримку агровиробництва та антивоєнні цілі.
З початку російської агресії вітчизняна економіка втратила 35% ВВП і суттєво залежить від зовнішньої підтримки. Ключовими внутрішніми драйверами розвитку стали зерновий коридор та заробітки українських переселенців за кордоном.