Українські платіжні компанії опинилися в критичній ситуації через жорсткі вимоги регулятора. Постанова Нацбанку №217 від 3 грудня 2022 року передбачає автоматичне анулювання всіх попередніх ліцензій 1 лютого 2023 року, якщо компанії не пройдуть переавторизацію за новими правилами. Проблема в тому, що встигнути зібрати необхідні документи в умовах військового стану виявилося практично неможливо.
Новий порядок ліцензування запроваджений у межах імплементації Другої платіжної директиви (PSD2) та Директиви з електронних грошей (EMD). За оцінкою Нацбанку, закон №1591-ІХ від 1 серпня 2022 року мав спростити діяльність небанківських фінансових установ, скасувавши вимогу про обов'язкову участь у платіжних системах для здійснення переказів. Водночас документ запровадив низку нових вимог до системи корпоративного управління, управління ризиками, капіталу та відповідальності.
Серія постанов НБУ (№153, №177, №178) вимагала від учасників ринку подання інформації про кінцевих власників, їхнє майнове положення та ключових співробітників, включаючи директорів і головних бухгалтерів. Документи передбачали розкриття даних навіть про дальніх родичів, що створило значні труднощі для багатьох компаній.
Однак найбільш проблемною виявилася вимога подавати оригінали довідок із податкової служби, про відсутність судимості та звітів кредитних бюро. Попри те, що більшість державних установ перейшли на електронні довідки, Нацбанк наполягає саме на паперових оригіналах. За словами учасників ринку, отримання таких документів ускладнено воєнним станом, внутрішнім та зовнішнім переселенням працівників, перебоями в роботі державних органів через ракетні обстріли та відключення електроживлення.
Перші відповіді від регулятора надійшли вже за два тижні, але переважно у форматі «залишити без розгляду» з колосальною кількістю зауважень. За таких умов сотні надавачів платіжних послуг не встигнуть авторизуватися до 1 лютого 2023 року і втратять ліцензії автоматично.
Потенційні наслідки цієї кризи масштабні. Десятки тисяч українців, які працюють у цьому секторі – юристи, економісти, бухгалтери, програмісти, – можуть залишитися без роботи. Сотні тисяч громадян, включаючи переселенців, втратять доступ до звичних платіжних систем. Бюджет недоотримає десятки мільйонів гривень податкових надходжень, а суми донатів на потреби ЗСУ суттєво скоротяться.
Це особливо критично на тлі того, що під час повномасштабної російської агресії платіжні компанії продемонстрували себе як надійні партнери, продовжуючи надавати послуги українцям і активно підтримуючи оборону. Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у підсумках 2022 року відзначив повноцінний прихід до країни платіжної системи PayPal як одне з ключових досягнень у цифровізації.
У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону №4366 від 12 листопада 2020 року про внесення змін до Податкового кодексу України щодо платіжних послуг, який очікує другого читання. Документ передбачає пролонгування дії попередніх ліцензій ще на три місяці. За цей період компанії могли б виправити зауваження регулятора та зібрати необхідні документи, а сам Нацбанк – переглянути вимоги з урахуванням воєнного стану.
Економіка України в 2022 році зіткнулася з падінням ВВП та руйнуванням енергетичної інфраструктури. Утримувати економіку на плаву допомагають міжнародна підтримка, грошові переводи від українців з-за кордону та експорт зерна. Втрата сотень платіжних компаній могла б завдати додаткового удару по й без того ослабленій економіці.