Вітчизняний ринок бронезахисту для Збройних сил України пережив суттєву трансформацію. Якщо на початку повномасштабної агресії військові отримували броню з різних джерел і матеріалів, то нині українські виробники досягли світового рівня якості. Проте цей прогрес супроводжується гострими конфліктами між гравцями ринку, які звинувачують один одного в недобросовісній конкуренції.
Центр аналітики "СтопКору" дослідив державні закупівлі бронежилетів і виявив, як одна компанія утримує лідерство на цьому критично важливому сегменті.
ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000" функціонує з 2001 року. Засновниками виступають кияни Юрій Євтушенко та Станіслав Лєсніков. Офіційно компанія зареєстрована за видом діяльності 14.12 "Виробництво робочого одягу". З 2014 року підприємство отримало державні контракти на суму близько 13,5 млн грн.
Менеджмент "ТЕМП-3000" пояснює свій успіх "багаторічним досвідом, повним циклом виробництва високоміцного бронезахисту та впровадженням технологій матеріалів з високими фізіко-механічними властивостями". Компанія також заявляє про "понад мільйон захищених життів". Однак конкуренти регулярно звинувачують фірму в монополізації армійських тендерів і використанні недоброчесних методів.
Поворотною точкою став тимчасовий запрет Міністерства оборони на закупівлю бронежилетів та шоломів "до затвердження нової технічної специфікації". За інформацією джерел "СтопКору", багато років Міноборони закуповувало броню за технічними умовами, розробленими саме "ТЕМП-3000", що природно забезпечувало цій компанії перевагу на тендерах.
Проект нових технічних умов передбачає два типи бронеелементів: метал з антирикошетним покриттям та керамічно-композитні матеріали. Щодо м'яких балістичних пакетів з протиуломковою стійкістю V50 не менше 600 м/с (згідно з ВСТ 01.301.003 та STANAG 2920), документ обмежує їх виробництво лише арамідною тканиною (кевларом). Якщо це положення буде затверджено, конкурентам буде складно змагатися з "ТЕМП-3000".
На світовому ринку для м'якого балістичного захисту використовують два матеріали: надвисокомолекулярний поліетилен та арамід. Кожен має переваги й недоліки. Арамід витримує температури до 400 градусів, але без герметичного захисту піддається впливу вологи та сонячного світла. Поліетилен витримує лише до 120 градусів, однак він легший, вологостійкий і дешевший.
Обидва матеріали забезпечують максимальний 2-й рівень захисту за ДСТУ, витримуючи влучання пістолетних куль та уламків на швидкості до 700 м/с. Проте поліетилен має вищу щільність: 970 кг/м³ проти 1440 кг/м³ у араміду. Для досягнення однакового рівня захисту поліетилену потрібно менше, що зменшує вагу та об'єм бронежилета – критично важливо для мобільності військових.
"ТЕМП-3000" володіє єдиним в Україні ткацтвом арамідної тканини, що дає їй суттєву конкурентну перевагу.
У березні 2022 року засновник компанії Юрій Євтушенко відреагував на звинувачення, назвавши справу проти "ТЕМП-3000" замовною. "Підприємство, яке має 33-річний досвід, з 2014 року до 24 лютого 2022 року систематично знищувалось протиправним тиском. Нас 8 років переслідували судовими справами. Ми виграли понад 300 судових справ та близько 10 справ у Верховному суді. Знищення було організоване через недоброякісну конкуренцію з боку відомих компаній-конкурентів, які ініціювали справу про постачання нібито неякісних бронежилетів. На даний час ці бронежилети визнано якісними та видано у війська", – наголосив Євтушенко.
Проте питання якості та доступності броні залишається гострим. Українські військові досі використовують важкі, незручні бронежилети зі сталевими плитами, тоді як світ перейшов на легку кераміку. Держава мала б забезпечити прозорість державних закупівель, сучасні стандарти броні та справжню конкуренцію для підвищення якості та зниження цін.
Це особливо актуально на тлі попередніх скандалів. Проросійський бізнесмен Микола Петренко залишив кожного четвертого бійця на передовій без бронежилетів. Його структура ТОВ "Танос Текнолоджи" отримала від Міноборони значну суму для закупівлі критично важливої продукції – бронежилетів, тепловізорів, касок. Однак гроші були виведені за кордон, а амуніція до військових так і не дійшла. Петренко втік за межі України.