← Назад

Економіка України на перехресті: стабілізація енергетики та зростання активності на тлі песимістичних прогнозів

2023-04-12 15:19 · StopCor · Надія Рогальська
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Медицина та фармацевтика · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Оборона та ВПК · Освіта · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Завершення опалювального сезону дозволило частково нормалізувати енергетичну ситуацію в країні. На цьому фоні підприємці почали проявляти більшу ділову активність, а їхні очікування поліпшилися. Однак міжнародні фінансові організації залишаються обережними щодо перспектив економічного відновлення України.

Аналіз стану економіки та фінансових ринків станом на 12 квітня провів Богдан Данилишин, ексголова Ради НБУ та професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. Він також окремо розглянув інфляційні тенденції за березень.

Прогнози міжнародних організацій залишаються песимістичними. Світовий банк погіршив прогноз зростання реального ВВП України на 2023 рік на 2,8 в.п., встановивши його на рівні 0,5%. МВФ у своїй затвердженій програмі передбачає скорочення реального ВВП на 3% у 2023 році. Попри позитивну динаміку поточних показників ділової активності та макроекономічних індикаторів, включаючи покращення очікувань підприємств та поступове уповільнення інфляції, міжнародні фінансисти дотримуються консервативних оцінок.

Держава критично потребує залучення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій. Однак це практично неможливо без системи страхування від ризиків, пов'язаних з військовими діями. За інформацією Міністерства економіки України, ведуться переговори з міжнародними донорами щодо створення цільового Трастового Фонду (страхового пулу), який мав би служити перестраховим потенціалом для підвищення інтересу міжнародних фінансових інституцій, таких як MIGA та DFC, до страхування інвестиційних проєктів. Забезпечення необхідної інфраструктури вимагатиме координації з міжнародними партнерами.

Весняна посівна кампанія 2023 року розпочалася. Станом на початок квітня засіяно 620,5 тис. га, що становить близько 3% від прогнозованих площ зернових та технічних культур на контрольованій Україною території (19,3 млн га). Цей показник фактично порівнянний з показником 2022 року (19,8 млн га). Однак зменшення посівних площ під зерновими культурами разом із прогнозованим зниженням середньої урожайності, спричиненим зростанням цін на основні фактори виробництва, вплине на обсяги врожаю. Загальний валовий збір зернових та зернобобових культур у сезоні 2023 року може зменшитися на 17% і скласти 44,3 млн т.

На аукціоні 11 квітня 2023 року Міністерство фінансів залучило 1,5 млрд гривень на строки від 1 до 2 років за ставками від 18,5% до 19,6%, а також 23 млн доларів США на 1 рік за ставкою 4,85%. Середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень становив 19,26%. З урахуванням планових погашень обсяг державних цінних паперів в обігу за плинний тиждень скоротився на 13,4 млрд гривень. Це сталося за рахунок зниження обсягу ОВДП у портфелях банків на 8,9 млрд грн, юридичних осіб на 3,2 млрд грн та нерезидентів на 2,0 млрд грн. Водночас вкладення фізичних осіб в ОВДП зросли на 0,4 млрд грн за тиждень, хоча вони продовжують володіти лише близько 3% від обсягу ОВДП в обігу.

На міжбанківському ринку спостерігалося близьке до збалансованого співвідношення між попитом та пропозицією іноземної валюти. Це визначало помірність обсягів чистого продажу іноземної валюти Національним банком, який минулого тижня становив 125 млн доларів США (порівняно з 343 млн доларів США тижнем раніше). Міжнародні резерви України станом на 1 квітня 2023 року становили 31,9 млрд доларів США, що на 10,4% більше, ніж місяцем раніше (збільшення на 3 млрд доларів США). Їх зростання у березні стало результатом збільшення надходжень від міжнародних партнерів на тлі менших обсягів чистого продажу валюти та помірних боргових виплат. Чистий продаж валюти НБУ у березні знизився порівняно з лютим на 783,1 млн дол. США, склавши 1 668,9 млн дол. США.

Показники адекватності капіталу банків за результатами березня залишалися на рівні близькому до попереднього місяця: 20,8% для регулятивного та 13,4% для основного капіталу. Ці значення майже удвічі перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) і служать запобіжником щодо негативного впливу військових дій на платоспроможність банківської системи. Однак обсяги кредитування продовжують знижуватися. За оперативними даними Національного банку, обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору та домогосподарствам, у березні скорочувався в усіх валютах. Водночас фондування банків за рахунок депозитів у березні продовжувало зростати за обома категоріями клієнтів та в усіх валютах.

Реалізація державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» сприяє спрямуванню ресурсів банків на кредитування. Минулого тижня банками було видано 114 пільгових кредитів на загальну суму близько 0,7 млрд грн. Переважна більшість кредитів надавалася на підтримку агровиробників та антивоєнні цілі.

У умовах високого рівня невизначеності, пов'язаного з війною, роль держави в підтримці економічного зростання набуває пріоритетного значення. Уряд продовжує докладати зусиль: цього року на програму мікрогрантів «Власна справа» (50-250 тис. грн) бюджетом передбачено 1,8 млрд грн, що дозволить видати близько 10 тисяч мікрогрантів.

Торік, у розпал військових дій, Національний банк за один день ліквідував АКБ «Січ» – установу, яка свого часу входила до топ-30 найбільш надійних приватних банків країни. Причиною нібито стала заборгованість за кредитами рефінансування. Проте самі банкіри вважають дії регулятора протиправними, а рішення про ліквідацію – кулуарним.

#УкраїнськаЕкономіка #ВійнаІЕкономіка #ПосівнаКампанія #ФінансовіРинки #БанківськаСистема #Макроекономіка #ДержавнаПідтримка #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування