Мар'янське родовище вапняків на Дніпропетровщині стало предметом гострої конкуренції між двома потужними гравцями ринку. Обидві компанії мають складні корпоративні структури та численні зв'язки з російським капіталом і будівельним бізнесом, що викликає питання щодо національної безпеки держави.
Судовий спір і його наслідки
У січні 2022 року ТОВ "ФерроМет1" подало позов до Державної служби геології та надр України з вимогою видати спецдозвіл на видобуток корисних копалин без проведення аукціону на ділянці Центральна (північна і південна частини) Мар'янського родовища в Апостолівському районі. Окружний адміністративний суд Києва ухвалою від 6 січня 2022 року частково задовольнив заяву, заборонивши Держгеонадрам передавати права на цю ділянку. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2022 року залишила рішення без змін.
Однак 22 червня 2022 року Держгеонадра подали касаційну скаргу. 21 грудня 2022 року Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду задовольнив касаційну скаргу, скасував попередні рішення та відмовив у задоволенні заяви ТОВ "ФерроМет1" про забезпечення позову. Це остаточна постанова у справі №640/414/22, яка набула чинності з моменту ухвалення.
Новий раунд конкуренції
Після рішення Верховного Суду Держгеонадра у грудні 2022 року оголосила перелік ділянок надр місцевого значення, спецдозволи на які можна отримати без аукціону. До переліку увійшла й ділянка вапняків Мар'янська. Початкову вартість дозволу оцінили в 773 920 гривень. Заявки подали дев'ять компаній, серед яких – АТ "Кривий Ріг цемент".
ТОВ "ФерроМет1" звинуватило Держгеонадра та бенефіціара криворізького цементного гіганта Ігоря Мазепу у введенні в оману суддів, ініціюванні незаконного арешту активів та спробі відібрати ділянку.
Фінансові показники та державні контракти
У 2023 році АТ "Кривий Ріг цемент" виграло два тендери на постачання цементу від виконкому Криворізької міської ради на загальну суму понад 65 мільйонів гривень. Чистий дохід компанії у 2023 році склав 1,3 мільярда гривень. Однак у 2022 році цементний гігант закінчив фінансовий рік із чистим збитком у 1,3 мільярда гривень через колосальні витрати. Аналогічно ТОВ "ФерроМет1" задекларувало збитки понад 500 мільйонів гривень у 2022 році.
Корпоративна структура та власники
Найбільший пакет акцій ПрАТ "Кривий Ріг цемент" де-юре належить кіпрській компанії Overin Limited (Лемесос, Кіпр), яка також володіє двома видобувними підприємствами – ТОВ "Рибальський кар'єр" і ТОВ "ХГУ" – та одним виробничим підприємством ТОВ "ХБУ" на Дніпропетровщині. Ігор Мазепа, засновник Concorde Capital, у інтерв'ю журналу Forbes Ukraine заявив, що інвестував у завод разом із партнерами Віталієм Антоновим та Василем Даниляком.
Історично ПрАТ "Кривий Ріг цемент" має російське коріння: бенефіціарним власником Overin Limited донедавна був громадянин Російської Федерації Іван Шестак. За даними розслідувачів видання "Наші гроші", компанію росіянина Bicyler Limited одразу після початку широкомасштабної агресії замінили на дві нові.
ТОВ "ФерроМет1" має серед власників жительку тимчасово окупованого Донецька Наталію Куркову. Співзасновниками підприємства також є ТОВ "Надра Стрім" і Єва Повалінська. За даними видання "Факти" та You Control, фірма прямо пов'язана з Рінатом Ахметовим, який лобіює інтереси компанії в судах. ЗМІ також пов'язують ТОВ "ФерроМет1" із Володимиром Продивусом – екснардепом від Партії регіонів, який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року, експрезидентом Федерації боксу України та головою наглядової ради мостобудівної компанії "Мостобуд".
Посаду голови правління ПрАТ "Кривий Ріг Цемент" з 2019 року обіймає Ігор Завіновський, який одночасно є одним з бенефіціарів ПрАТ "Метробуд".
Стратегічні ризики
Обидві компанії тісно пов'язані не лише з проросійськими олігархами й капіталом Російської Федерації, а й з будівельними структурами, відомими численними скандалами, пов'язаними з імовірними масштабними розкраданнями бюджетних коштів на будівництві мостів і метро в Києві. Придбавши цінне вапнякове родовище, одна з цих структур фактично охопить повний цикл: видобуток сировини, виробництво будматеріалів та мільярдні підряди на будівництво. При цьому кінцеві вигодонабувачі можуть дбати зовсім не про українські національні інтереси.
Відповідь від РНБО
"СтопКор" підготував запит до Ради національної безпеки і оборони України щодо можливого зв'язку претендентів на ділянку з країною-агресоркою. Редакція отримала відповідь за підписом заступника керівника служби забезпечення доступу до публічної інформації та зв'язків із ЗМІ апарату РНБО В. Москаленка. У документі зазначається, що створення публічної інформації з питань запиту не належить до повноважень Ради національної безпеки і оборони України та її Апарату, визначених Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України" і Положенням про Апарат Ради національної безпеки і оборони України, затвердженим Указом Президента України від 14 жовтня 2005 року №1446.
Видобуток копалин і виробництво цементу – одна з найважливіших галузей економіки, особливо в умовах війни й повоєнної відбудови інфраструктури. На цьому тлі країна-агресорка продовжує активно шукати можливості для контролю над українським видобувним і будівельним бізнесом.