Американські аналітики розглядають перспективи українського контрнаступу як потенційно успішні, попри повільні темпи просування на фронті. Газета TIME опублікувала аналітичний матеріал про поточну ситуацію в Україні, в якому розглядаються можливі сценарії розвитку військових дій.
Українські спроби механізованого прориву на Півдні у червні не дали очікуваних результатів — російські оборонні лінії не були прорвані. Замість цього українські сили перейшли до стратегії дальніх ударів по російським тилам, поєднуючи їх з обережними наступальними операціями.
Основна фаза контрнаступу розпочалася 26 липня в західному Запоріжжі, де українські війська намагаються прорвати першу лінію російської оборони. За нею розташовані ще кілька оборонних рубежів на значній відстані. Оцінити результати цих операцій наразі неможливо, однак експерти рекомендують утримувати очікування в межах реальності.
Три варіанти успіху
Аналітики американського Інституту вивчення війни Кароліна Гірд і Катерина Степаненко, а також Фредерік В. Каган з американського інституту підприємництва запропонували три можливі сценарії розвитку подій.
Перший передбачає використання механізованого прориву для глибокого проникнення в російські оборонні позиції. Другий розраховує на деморалізацію російських військ та їхні системні проблеми, припускаючи, що постійний тиск призведе до їхнього остаточного краху.
Третій сценарій, який експерти вважають найбільш реалістичним для досягнення українського успіху, передбачає довготривалу кампанію поступового витіснення російських сил з їхніх позицій. Цей підхід вимагає більше часу, але дозволяє значно зменшити втрати українських військ та послідовно звільняти територію.
Роль західної підтримки
Критичним фактором для реалізації третього варіанту є постійна допомога Заходу у вигляді озброєння та військового обладнання. За умови такої підтримки ймовірність досягнення українськими силами перемоги залишається високою.
Українське командування, судячи з поточної тактики, обирає саме третій шлях — контрнаступ повільнішим темпом, що дозволяє мінімізувати втрати особового складу та поступово витісняти російські війська з їхніх укріплених позицій.