Світова спільнота спостерігає за українським контрнаступом як за однією з ключових подій сучасної війни. Західні медіа критикують темпи просування, однак кожен відвойований кілометр коштує українським військовим величезних втрат. На передовій бійці ЗСУ щодня виконують надзвичайно небезпечні операції, часто зустрічаючись із перешкодами, які призводять до трагічних наслідків.
Прогнози західних союзників викликають занепокоєння. Видання The Washington Post, посилаючись на оцінки американської розвідки, повідомило, що контрнаступ не зможе досягти південно-західного міста Мелітополь. За словами осіб, близьких до США розвідки, це означатиме невиконання головної мети – перерізання сухопутного коридору Росії з Кримом у цьому році. Генерал Марк А. Міллі, цитований у матеріалі The Washington Post, підтвердив складність ситуації: «Кілька місяців тому я сказав, що цей наступ буде довгим, кривавим і повільним. І це саме те, що й сталося: довгий, кривавий, повільний, і дуже, дуже важкий бій».
Мінні поля як головна перешкода
Найсерйознішим чинником, що сповільнює наступ, є масовані мінні загородження. Командир роти ударних безпілотних авіаційних комплексів Роберт Бровді (позивний «Мадяр») розповідав виданню УП.Фронтлайн про масштаби проблеми: на один квадратний метр припадає до десяти мінних засобів різних типів, які в умовах літньої рослинності практично невидимі.
Російські універсальні мінні загороджувачі (УМЗ) становлять серйозну загрозу. Один модуль такої машини може нести від 30 до 120 протитанкових мін або до 2100 протипіхотних мін типу «Лепесток». Оскільки УМЗ обладнана шістьма модулями, площа мінування однієї машини може сягати 30 метрів завширшки та 5 кілометрів у довжину.
Проблеми підготовки та доктрини
Німецький Бундесвер, за повідомленнями видання Bild наприкінці липня, назвав іншу причину затримки наступу – невідповідність західних методик навчання українській військовій доктрині. За посиланням на газету Бундесверу, проблема полягає не в окремих недоліках американської чи німецької підготовки, а в тому, що вона не враховує специфіку українських умов.
Андрій Загороднюк, голова правління Центру оборонних стратегій і колишній міністр оборони, відреагував на критику західних ЗМІ щодо «радянської методології» у ЗСУ. У розмові з УП він підкреслив: «Ми воюємо в той спосіб, який вважаємо за потрібне і який є технічно можливим. Жодна американська доктрина не впоралася б з нашою війною хоча б з тієї причини, що в нас немає авіації». Загороднюк також наголосив на дефіциті засобів протиповітряної оборони та технічних засобів.
Дефіцит озброєння та темпи поставок
Темп поставок західної зброї критично впливає на можливості контрнаступу. ЗСУ потребує більшої кількості всіх видів озброєння, включаючи засоби протиповітряної оборони, техніку для розмінування та боєприпаси. За останніми даними, з 48 млрд доларів американської військової допомоги невикористаними залишаються 6 млрд, тому США готує новий пакет підтримки.
Помилки командирів на місцях
Окрім матеріальних факторів, контрнаступ гальмує брак досвіду та компетенції командирів середніх і нижніх ланок. Військовослужбовець одного з підрозділів розповів про скандальну ситуацію, коли командир віддав наказ групі розвідників атакувати ворожу позицію без попередньої розвідувальної інформації. Військовий описав завдання як суїцидальне: розвідники мали пройти через відкрите поле завширшки 600 метрів між двома лісосмугами, де їх чекав добре укріплений противник.
«У нас дві роти отримали бойовий наказ, який ми спробували виконати, зробили усе можливе для виконання. Ми зрозуміли, що виконання неможливе без дуже великих втрат. Ми пояснили, що можна виконати це по-іншому. Пояснили все керівництву, але вони не хотіли нас слухати в ніякому разі», – розповів військовослужбовець, чиє ім'я та підрозділ не розголошуються з міркувань безпеки.
Після того як військові відмовилися виконувати наказ, їх вивели з району виконання завдання, викликали Військову службу правосуддя і зачитали новий наказ, у якому вже були дані про противника та його бронетехніку – інформація, яку бійці бачили на власні очі, але яка не була включена в первинний наказ командувача.
Покарання за відмову
За цей інцидент вісім офіцерів, включаючи двох командирів роти та трьох командирів відділень, були понижені у званні та переведені в інші частини. Наразі всі вісім офіцерів намагаються донести інформацію про ситуацію до вищого командування, оскільки систематизація таких помилок загрожує втратою боєздатності українських військ.
Проблема масштабу
Брак досвіду й компетенції у командирів на місцях не лише сповільнює контрнаступ, а й збільшує рівень смертності серед воїнів ЗСУ. Якщо подібні випадки набудуть системного характеру, це може стати причиною значного сповільнення просування. Тому такі ситуації потребують ретельного розслідування на рівні вищого командування.
У Міністерстві оборони вже розробляють законопроєкт щодо створення військової поліції, яка могла б запобігти подібним інцидентам у майбутньому.