Крим під постійною загрозою з повітря. Військовий аналітик Юрій Канін у матеріалі на Obozrevatel описує нову реальність окупованого півострова, де місцеві жителі змушені пристосовуватися до безперервних повітряних тривог. За його оцінкою, колаборанти розуміють, що військова присутність Росії на території України стає все менш стійкою.
Стратегічна значимість Криму для Москви
Для російського режиму контроль над Кримом та Чорним морем залишається питанням стратегічної ваги. Через півострів проходять критичні логістичні маршрути, необхідні для забезпечення російського військового угруповання на південному напрямку. Крім того, російські кораблі тривалий час становили основну загрозу для південних регіонів України, включаючи потенційну небезпеку десантної операції на Одесу.
Програш флоту як реальність
На думку аналітика, Чорноморський флот рф вступив у новий період, який, за його прогнозом, завершиться його повним виведенням з території України. Це не просто політичне рішення, а наслідок систематичних ударів Сил оборони України по військових об'єктах — кораблях, складах, аеродромах, системах протиповітряної оборони та логістичних центрах окупаційних військ.
Символічні втрати та їхні наслідки
Одним із перших значних досягнень став удар по флагманові флоту — ракетному крейсеру "Москва". Його знищення мало як символічне значення, так і практичні наслідки: решта російських кораблів відійшла далі на південь і схід від Криму, що дозволило відкрити "зерновий коридор".
Повторювана закономірність
Знищення "Москви" продовжило тенденцію втрат російських суден, названих на честь топонімів. Раніше великий десантний корабель "Саратов" був потоплений унаслідок удару "Точки У" по порту Бердянська. Крім того, отримали пошкодження БДК "Новочеркасськ" та "Цезарь Куников". Повністю виведеним із ладу став БДК "Мінськ", названий на честь столиці країни, яка надала свою територію для російської агресії. Цей корабель разом із підводним човном "Ростов-на-Дону", що знаходився поруч, знищили повітряним ударом 13 вересня 2023 року на "Сєвморзаводі".
Патерн, який виявляється, свідчить про те, що кораблі, названі на честь російських міст, не затримуються на українській суші та воді.