Центральна виборча комісія 25 серпня 2023 року оголосила тендер на закупівлю програмного продукту для інформаційно-комунікаційної системи «Державний реєстр виборців». Контракт передбачав технічну підтримку серверного обладнання ORACLE на суму 3,3 млн грн. Строк подання пропозицій закінчувався 4 вересня 2023 року. На тендер подав заявку лише один учасник, який одночасно став переможцем з максимально високою ціною.
Переможцем виявилося дочірнє підприємство «Ес Енд Ті Україна», зареєстроване у 1996 році. Компанія розташована за адресою: Київ, проспект Академіка Палладіна, будинок 44. Керівником підприємства є Юрій Лисецький, який очолює компанію з 2001 року.
Лисецький мав значні досягнення в бізнесі. За результатами рейтингу «ТОП 100. Найкращі топ-менеджери України» видавництва «Економіка» він увійшов до 100 найкращих керівників у 2007 році. Згідно з відкритою інформацією, він входив до рейтингів провідних ділових видань у 2004–2013 роках, був визнаний «Керівником Року України» у 2010 році та «Кращим керівником року» у 2011 році. Проте варто зауважити, що особа з такими самими даними була висуванцем від партії «Громадянська позиція» в депутати обласної ради від Костополя та двічі притягнута до адміністративної відповідальності за керування мотоциклом у стані алкогольного сп'яніння.
Лисецький відомий як бізнес-партнер Григорія Дзекона, колишнього голови правління ПАТ «Укртелеком». Разом вони засновували компанії «Поліком», «Пріор», «Київ-онлайн», «Кол» та «Лікар-інфо». У 1993 році Дзекон, Лисецький і Євген Зімін заснували ТОВ «Софт-Тронік». У 2000 році ця фірма злилася з філією австрійського системного інтегратора «S & T System Integration & Technology Distribution AG». Раніше компанія називалася «S & T Софт-Тронік» і була дочірнім підприємством кіпрської компанії «Сандт холдінг лімітед».
Дзекон перебуває у розшуку. СБУ оголосила його у розшук у 2014 році за підозрою у розтраті державних коштів. За даними «Дзеркала тижня», компанія «Soft-Tronic Corp» була філіально-розрахунковою офшоркою Дзекона.
Компанія «Ес Енд Ті Україна» отримала державних коштів на суму понад 432 млн грн за 2022 та 2023 роки. Найбільші суми надійшли від АТ «Ощадбанк» — більше 334 млн грн. Службовці банку та представники компанії фігурують в одному кримінальному провадженні. Згідно з ухвалою Печерського райсуду Києва від 25 квітня 2019 року, розслідування розпочалося наприкінці 2017 року. За версією правоохоронців, службовці банку організували схему у змові з керівниками приватних фірм. Впродовж 2016–2019 років представники банку, організовуючи тендери, нібито надавали перевагу компаніям, які значно завищували вартість товарів та послуг. Потім представники цих фірм нібито переводили отримані гроші в готівку, частину якої передавали банківським службовцям. Серед компаній, перелік яких наводить слідство, є «Ес Енд Ті Україна» та «Аваліс». Загальна сума завищення вартості при купівлі ІТ-продукції в ДП «Ес Енд Ті Україна» склала понад 340 млн грн.
Компанія також була відповідачем у справі, поданій керівником Дарницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері в інтересах Міністерства оборони України до Господарського суду міста Києва. Позов стосувався порушення умов державного контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи. Після одержання попередньої оплати у розмірі 2 221 487,59 грн компанія не виконала зобов'язання за договором, не повернула кошти та не надала документів звітності. Справа була вирішена на користь держави.
24 січня 2023 року компанія отримала від Національного банку України 20,2 млн грн на технічну підтримку програми Oracle Database терміном на один рік. Це була перша закупівля регулятора у цієї компанії через відкритий тендер. Рік раніше технічну підтримку цієї програми надавала інша фірма за 11,1 млн грн на рік. Таким чином, ціна зросла на 82%.
ЦВК отримала запити редакції щодо пояснення нагальності проведення закупівлі у військовий час. Відповідь очікується.
Щодо можливості виборів у 2024 році позиції влади розходяться з практичними діями. Народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк повідомив, що у проєкті держбюджету-2024 не передбачені видатки на проведення виборів. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на пресконференції 15 вересня підтвердив: у бюджеті на наступний рік на вибори кошти не передбачено. Він також зазначив, що уряд не є виборним органом, тому вибори цікавлять його найменше. Шмигаль підкреслив, що його позиція збігається з позицією Президента: наразі немає юридичних механізмів і розуміння, як провести вибори в умовах повномасштабної війни.
ЦВК своєю чергою стверджує, що не отримувала жодних сигналів з Офісу Президента чи Верховної Ради щодо старту виборчого процесу. Проте 15 серпня 2023 року комісія затвердила орієнтовний обсяг видатків на вибори. Розрахунки були здійснені для Міністерства фінансів, який попросив надати бюджетні запити на 2024 рік. Згідно з розрахунками ЦВК, орієнтовний обсяг видатків для проведення виборів президента склав понад 5,4 млрд грн, виборів народних депутатів — понад 3,7 млрд грн, виборів депутатів місцевих рад та голів — 653,3 млн грн. ЦВК констатує, що обсяги визначено орієнтовно.