Варшава передала Києву 60 справних вагонів метро як благодійну допомогу, але столична підземка вирішила закупити нові поїзди за 79 мільйонів євро у компанії, пов'язаної з російським акціонером, якого вже санкціонували.
Польський подарунок та його доля
У листі про наміри, підписаному мером Варшави Рафалом Тшасковським та київським міським головою Віталієм Кличком, передбачалася безоплатна передача 60 вагонів серії 81 виробництва 1989 року. Ці поїзди експлуатуються також у Києві, а їхня вартість становить понад 40 мільйонів злотих, що еквівалентно близько 330 мільйонам гривень. Усі вагони мали чинні сертифікати технічної працездатності, останній ремонт проводився у 2017–2022 роках.
На момент перевірки редакцією СтопКору Київський метрополітен уже отримав 36 вагонів із 60, з плануванням завершити поставку до кінця року. Однак замість введення їх у регулярну експлуатацію, КП "Київський метрополітен" підтвердило, що вагони будуть використовуватися як технічні донори для запчастин. Обґрунтування полягало в тому, що 80% парку столичного метро складають радянські вагони, аналогічні варшавським, у конструкції яких застосовуються вузли та деталі переважно російського виробництва.
Польська сторона перед відправленням вилучала системи радіозв'язку, обмеження швидкості та реєстрації подій, оскільки вони несумісні з київськими спеціалізованими системами. Дзеркала заднього виду та струмоприймачі надійшли разом з вагонами. За словами метрополітену, запчастини від варшавських поїздів забезпечуватимуть безперебійну роботу та безпеку перевезень.
Парадокс закупівель запчастин
Однак виникає логічне питання: якщо вагони столичного метро містять переважно російські компоненти, звідки метрополітен закуповує запчастини сьогодні? Моніторинг публічних закупівель на Prozorro виявив мінімум 6 тендерів на загальну суму майже 32 мільйонів гривень на закупівлю запасних частин та комплектуючих. Примітно, що в кожному аукціоні брав участь лише один учасник, тобто конкуренція була відсутня.
Віктор Брагінський, начальник КП "Київський метрополітен" з липня 2014 року, у своєму інтерв'ю пояснив необхідність ремонтних робіт: під час повітряних тривог метро функціонує як укриття, тому планові роботи довелося відкласти. 25 жовтня 2020 року Брагінський був обраний до Київської міської ради за 9 округом і став членом комісії з питань транспорту, зв'язку та реклами. Спостерігачі ОПОРИ зафіксували порушення під час його передвиборчої кампанії, зокрема використання зупинок громадського транспорту для рекламних матеріалів з обіцянками відкрити дві станції метро на Виноградарі у 2021 році. Станція досі не введена в експлуатацію.
Пресслужба Київської міської прокуратури повідомила про обшуки в офісах Київметробуду та підрядних організацій у зв'язку з розтратою коштів на будівництві метро на Виноградарі.
Європейське фінансування та тендер
У грудні 2022 року було оголошено про 100 мільйонів євро від Європейського Банку Реконструкції та Розвитку для проєктів розвитку транспорту та житлово-комунального господарства Києва. Домовленість досягнута під час зустрічі першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника з представниками ЄБРР у рамках Інвестиційного форуму міста Києва–2022 у Брюсселі. Загальний пакет інвестицій для посилення стійкості та відбудови Києва становив близько 1,1 мільярда євро.
У березні 2023 року розглядалися пропозиції другого етапу тендеру на поставку 50 вагонів (10 поїздів). Участь взяли два учасники: український виробник ПАТ "КВБЗ" та чеська "Шкода". Пропозиція КВБЗ була дешевша на 37%. 25 серпня 2023 року ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" повідомив про присудження перемоги у тендері на поставку нових метропоїздів, включно з запасними частинами, устаткуванням та послугами за кредитні кошти ЄБРР у рамках проєкту "Модернізація міського транспорту м. Києва ІІ". КМДА оприлюднила інформацію про підписання кредитного договору на 50 мільйонів євро, а також договору гарантій між Київською міською радою та ЄБРР.
Російський акціонер та санкції
Однак за даними youcontrol, одним з кінцевих бенефіціарних власників ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" є громадянин Російської Федерації Гамзалов Станіслав Джахпарович з часткою 25%. Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року до Гамзалова було застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.
31 травня 2023 року за клопотанням Київської міської прокуратури корпоративні права КВБЗ було арештовано, розглядалось питання передачі їх в управління АРМА. За версією слідства, Крюківський вагонобудівний завод системно закуповував за завищеними цінами деталі у підприємств із РФ, хоча існували дешевші українські аналоги. Офіс генерального прокурора повідомив про санкціоновані обшуки на території заводу, під час яких виявлено документи, що підтверджують протиправні дії громадянина РФ.
Голова правління УЗ Олександр Камишін заявив про намір УЗ стати управляючою компанією пакету акцій російського акціонера. "Передача пакету в управління державної компанії сприятиме залученню нових контрактів від УЗ. Для нас важливо мати вплив на стратегічні та технологічні рішення", – наголосив Камишин.
Параметри нових поїздів
Крюківський вагонобудівний завод пропонує метропоїзди з асинхронним тяговим приводом, що складаються з трьох моторних та двох причіпних немоторних вагонів. Візки вітчизняного виробництва обладнані центральним пневмопідвішуванням та дисковими гальмами. Довжина поїзда — 97 метрів, конструкційна швидкість — 90 км/год, призначений термін служби — 50 років, загальна місткість — 1650 осіб. У вагонах облаштують два інклюзивні місця для пасажирів у колісному кріслі та герметичні переходи між вагонами.
Наразі тривають переговори щодо узгодження та підписання контракту між КП "Київський метрополітен" та ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод". Терміни виготовлення та поставки будуть визначені після підписання контракту обома сторонами.