Міжнародні зобов'язання та внутрішні опори
Україна взяла на себе низку міжнародних зобов'язань щодо посилення контролю над фінансами політично значущих осіб. Підписавши Угоду про асоціацію з Євросоюзом, держава мала виконати рекомендації FATF (Міжнародної групи з протидії відмиванню грошей). Крім того, прийняття закону про довічний моніторинг РЕРів входить до 14-го маяка програми Міжнародного валютного фонду, який надає Україні фінансову підтримку.
Перші спроби імплементації цих вимог розпочалися ще у 2014 році. Тоді парламент прийняв законопроєкт №1702, який запровадив норми особливого фінансового контролю, але з суттєвим обмеженням: контроль поширювався лише на осіб, які виконували публічні функції протягом трьох років. По закінченні цього терміну колишні посадовці могли вільно розпоряджатися своїми фінансами та використовувати свої зв'язки.
Така норма не задовольнила вимоги Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму (MONEYVAL), що викликало справедливе незадоволення міжнародних партнерів.
Зміни та відкати
У грудні 2019 року парламент скасував трирічне обмеження, надавши РЕРам довічний статус. Однак у листопаді 2022 року, голосуючи за закон про захист фінансової системи України та адаптацію законодавства до стандартів FATF, депутати швидко підтримали правку Григорія Мамки з ОПЗЖ, яка знову встановила трирічне обмеження статусу політично значущої особи.
Цей маневр викликав занепокоєння міжнародних партнерів. Постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян заявив, що Фонд вважає неприпустимими спроби депутатів відтермінувати фінансовий моніторинг РЕРів. У меморандумі МВФ від весни 2023 року довічний статус РЕРів чітко визначено як 14-й структурний маяк, і Україні дано термін до вересня 2023 року.
Прийняття законопроєкту №9269-д
У травні 2023 року уряд зареєстрував законопроєкт №9269-д, який передбачав скасування трирічної норми автоматичного припинення статусу РЕРів та встановлення довічного контролю. Протягом трьох місяців депутати не ставили його на голосування, і лише у вересні розпочалася робота над документом.
Максим Бужанський, представник фракції "Слуга народу", між першим і другим читанням намагався протягнути правку щодо вступу закону в силу лише після набуття Україною членства в ЄС. Однак цю правку відхилено.
17 жовтня 2023 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №9269-д в цілому. За нього проголосували 276 народних обранців. Про це повідомив заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк. За розрахунками народного депутата Ярослава Юрчишина, близько 10–15 тисяч осіб в Україні отримають статус РЕРів.
Хто такі РЕРи
Політично значущі особи (РЕРи) — це посадовці, які займають важливе місце в уряді чи державних структурах і мають підвищений ризик можливої причетності до хабарництва, відмивання грошей, корупції та незаконного збагачення.
До категорії А РЕРів належать: Президент, прем'єр-міністр, члени Кабінету Міністрів та їхні заступники; керівники постійних допоміжних органів, утворених президентом; керівник і заступники керівника Державного управління справами; керівники апаратів державних органів категорії А; секретар і заступники секретаря РНБО; народні депутати; голова і члени правління та ради Національного банку; голови і судді Конституційного Суду, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів; члени Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; генеральний прокурор та його заступники; голова Служби безпеки та його заступники; директор НАБУ та його заступники; директор Державного бюро розслідувань та його заступники; директор Бюро економічної безпеки та його заступники; голова і члени Нацради з питань телебачення і радіомовлення, АМКУ, НАЗК та його заступники, Рахункової палати, ЦВК, інших державних колегіальних органів; надзвичайні і повноважні посли; начальник Генерального штабу — головнокомандувач Збройних сил, командувачі видів Збройних сил; державні службовці категорії А; керівники органів прокуратури, обласних територіальних органів СБУ, голови та судді апеляційних судів; керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних і казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків; члени керівних органів політичних партій.
Зміст контролю
Довічний статус РЕРа означає, що банки та інші фінансові установи можуть заморозити будь-який рахунок такої особи та пов'язаних з нею осіб, якщо вони не можуть довести законність отримання коштів. Контролю підлягають не лише самі посадовці, а й їхні батьки, діти, компанії (якщо РЕР є засновником), а також бізнес-партнери.
Однак голова Національного банку Андрій Пишний наголосив, що законопроєкт передбачає ризикоорієнтований підхід до РЕРів. Якщо після припинення виконання особою публічних функцій минув рік і в сім'ї не з'явилися невідомі фінансові вливання, процедура фінмоніторингу спрощується. До такої особи буде застосовуватись стандартний фінансовий моніторинг замість посиленого.
Експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій зазначила, що Україна ухвалила найжорсткіший варіант рекомендацій FATF. Вона наголосила на необхідності визначення чітких критеріїв контролю з урахуванням пропорційності рівню ризику. На сьогодні існує достатньо нарікань на невідповідність роботи банківської системи: безпідставне блокування операцій клієнтів або відмова в обслуговуванні.
Опозиція та аргументи противників
Після прийняття законопроєкту на сторінках високопосадовців з'явилися пости про невідповідність закону Конституції та порушення ним прав людини. Депутатка минулого скликання Тетяна Острікова написала у Фейсбуці про "зраду" європейських переговорників, однак не згадала, що в таких країнах як Німеччина і Франція також діє довічний фінансовий моніторинг, що не заважає посадовцям виконувати свої обов'язки.
Колишній голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв, відомий кількасотмільйонними преміями, назвав розширення кола контрольованих осіб "абсурдизацією". За його словами, справжні корупціонери все одно отримають гроші, а невинні постраждають і будуть ненавидіти "колективний Захід". Однак Коболєв забуває, що вілли, машини, заводи і пароходи часто записані саме на близьких посадовців, а не на них самих. Під час війни дружини нардепів вивозили з країни мільйонні статки.
Чимало противників закону стверджують, що прийнятий документ розвалить інститут державної служби, оскільки жодна особа та її близьке оточення не захочуть знаходитись під постійним контролем. Однак голова НБУ Андрій Пишний наголошує на наявності в законопроєкті чітко прописаного ризикоорієнтованого підходу та відповідальності суб'єктів первинного фінмоніторингу.
Значення реформи
Законопроєкт №9269-д передусім спрямований на виконання реформ та служіння без збагачення. Посадовець, який планує йти в політику, має задуматись, чи зможе він пояснити законне походження своїх статків і чи готова його родина до постійного контролю над отриманням значних фінансових інвестицій.
Фінансовий моніторинг не впливає на приватне життя законослухняних громадян, але допомагає очистити корупційні ряди. Виконання цієї реформи є необхідною умовою для євроінтеграції та отримання фінансової допомоги від МВФ.