Українська газова промисловість стикається з аномалією, яка суперечить базовим законам ринку. Попри постійне підвищення цін на конденсат з серпня, видобуток цього стратегічного ресурсу падає, а державний бюджет недоотримує мільйони гривень у податках.
Конденсат — корисна копалина загальнодержавного значення, визначена Постановою КМУ від 12 грудня 1994 року № 827. На початку листопада ринок знову зазнав підвищення цін, які тривають з серпня. Однак у вересні ГПУ «Полтавагазвидобування» АТ «Укргазвидобування» припинила операції з двома відділеннями переробки газу — Яблунівським та Солохівським, які забезпечували 40% виробництва газопродукту в компанії. За оцінкою фахівців, лише протягом вересня ринок недоотримав від 3200 до 6000 тон скрапленого газу, а державна компанія понесла збитки понад 180 млн грн.
Керовником ГПУ «Полтавагазвидобування» є Олег Сологуб. Філією ГПУ «Шебелинкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування» керує Андрій Охотніков.
Чорний ринок як пояснення аномалії
У серпні фактична ціна реалізації конденсату досягла рекордних 22090,89 грн за тону. Водночас філія втратила понад 1441 тону видобутку. Це явище порушує звичайні зв'язки між ціною та видобутком у світовій практиці, де зростання цін зазвичай стимулює збільшення виробництва.
Більше 73% конденсату, зосередженого в родовищах України, знаходиться на території Полтавської та Харківської областей, з яких понад 50% припадає на Полтавську область. Понад 23% запасів конденсату України розташовано в родовищах Харківської області. У Полтавській області розташовано 86 родовищ вуглеводнів, з яких 65 розробляються, та понад 1400 діючих свердловин, більшість у північній і східній частині регіону.
Достовірні запаси конденсату, обліковані на Державному балансі України за АТ «Укргазвидобування», становлять близько 2 млн тон за трьома головними газоконденсатними родовищами, включаючи Шебелинське ГКР, які експлуатує філія ГПУ «Шебелинкагазвидобування». Всього газоконденсатних родовищ біля 40.
Фахівці припускають, що реалізація «прихованих» обсягів відбувається через власну мережу, тобто через чорний ринок. Найбільш імовірна відповідь на парадокс — попит на конденсат у тіньовому секторі та збагачення власників компанії.
Фінансові втрати та дефіцит контролю
Зростання фактичної ціни на продаж конденсату не призводить до збільшення доходів загального бюджету України. Державний бюджет втратив мінімум 8,8 млн грн у податках, а компанія АТ «Укргазвидобування» зазнала збитків понад 3 млн грн. Недоотримані вигоди сягнули приблизно 50 млн грн.
На сьогодні загальний об'єм ринку газового конденсату в Україні становить близько 70 тис. тон щомісяця. Цей обсяг дозволяє виробити приблизно 60 тис. тон низькоякісних бензинів та приблизно 10 тис. тон дизельного пального, яке також не відповідає вимогам технічних стандартів.
Зазвичай таке «некондиційне» пальне вводиться в обіг не як моторне паливо, а як різноманітні розчинники чи суміші вуглеводнів. Серед переробників газового конденсату поширена практика вчинення шахрайських операцій. Сировина часто переробляється в «неякісний» бензин для готівкового продажу, а залишковий товар передається підприємствам реального сектору економіки як пальне для котлів та печей. З цих обсягів не сплачуються акциз та ПДВ.
Дефіцит пального на ринку спричинив зростання шахрайства. Експерт «Консалтингової компанії А-95» Сергій Куюн повідомив у Facebook про частіші випадки реалізації неякісного палива та обману автомобілістів.
Законодавчі спроби та проблеми з контролем
Група з 13 народних депутатів пропонує Верховній Раді посилити боротьбу з незаконним обігом пального. Законопроєкт № 10215 було зареєстровано у ВР 6 листопада. Народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») повідомив, що в рамках роботи ТСК щодо нелегального обігу пального законопроєкт розроблявся разом із податковою, Мінфіном і бізнес-асоціаціями. Його мета — боротьба з незаконним обігом пального та чорним неякісним паливом.
Проте найбільш вразливим аспектом ринку конденсату виявляється відсутність ефективного контролю. Державна аудиторська служба протягом 2020 року не змогла розпочати ревізію публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та акціонерного товариства «Укргазвидобування», які не пустили державну ревізію попри указ Зеленського. Про це свідчить листування аудиторів з Кабміном, яке оприлюднив Марлін.
Спільні проєкти та корупційні схеми
ПАТ «Укрнафта» (50% + 1 акція якої належать НАК Нафтогаз України) і АТ «Укргазвидобування» (входить до Групи Нафтогаз) розпочали вивчення можливостей щодо спільного видобутку нафти та газу на низці ліцензійних ділянок, де власником дозволів на видобуток є одна компанія, а свердловини належать іншій. Робочій зустрічі керівника Укрнафти Сергія Корецького і керівника Укргазвидобування Олега Толмачева було присвячено це питання.
Корецький зазначив: «Синергія співпраці двох державних видобувних компаній дасть змогу вивести з бездії низку свердловин та відновити на них видобуток вуглеводнів. Ціль зустрічі — визначити чіткий план дій по спільній роботі, спільному розвитку, спільному використанню потужностей».
Однак протягом року після націоналізації рентабельного активу Укрнафта згадувалась у вітчизняних ЗМІ переважно у контексті скандалів. Зокрема, компанія потрапила у гучний скандал щодо допомоги одіозним мільярдерам. ПАТ продає арештований понад 10 років тому природний газ за зниженими цінами. Наближеним до Корецького діячам зливали величезні об'єми газу по 18 тис. грн за тисячу кубометрів, тоді як для потреб українців «Нафтогаз» змушений був купувати той самий газ майже по 24 тис. грн.
Політичний експерт Михайло Шнайдер писав у Facebook, що новий менеджмент ПАТ записав собі у «здобутки» оборудки, хоча особливого менеджерського хисту мати не потрібно, щоб отримати прибуток, продавши газ з собівартістю 500–1000 гривень за ціною 18000. Шнайдер зазначив, що до раніше арештованого газу новий менеджмент ПАТ не має жодного відношення, оскільки судові суперечки за нього закінчилися мировою угодою з «Укртрансгазом» ще за півроку до примусового вилучення акцій до Міноборони, і ці обсяги газу набуло ПАТ ще за екс-менеджменту.
Збільшення видобутку на чорному ринку залишається поза офіційними обліками, призводячи до значного податкового та фінансового дисбалансу. Спотворення ринку конденсату в Україні створює фінансові ризики для державного бюджету та компанії «Укргазвидобування». Необхідно негайно вдосконалювати системи контролю та обліку для попередження подібних ситуацій, щоб забезпечити стійкість енергетичного ринку країни.