Голова Служби зовнішної розвідки України Олександр Литвиненко оцінює поточну фазу російської агресії як критичну. У своїй колонці на сайті інформаційного агентства Інтерфакс-Україна він розглядає стратегічні цілі Москви та їхні наслідки для глобального порядку.
Литвиненко переконаний, що кремль перейшов точку неповернення у відносинах із Заходом, коли не зумів здобути перемогу над Україною протягом трьох днів масштабної війни. На його думку, путін залишився перед вибором між «тріумфальною перемогою» та «руйнівною поразкою». Російський диктатор розраховує на період перерозподілу світу тривалістю 10-15 років, який супроводжуватиметься конфліктами різного характеру та інтенсивності, включаючи можливе використання ядерної зброї.
Для досягнення своїх цілей кремль визначив чотири головні завдання. По-перше, забезпечення внутрішньої стабільності через мобілізацію населення та економіки. Литвиненко зазначає, що кремль уже «очистив» політичне поле від опонентів і забезпечує керованість суспільно-політичними процесами. По-друге, збільшення виробництва озброєння та військової техніки. Росія планує вихід на обсяги військового виробництва у 2026 році для підтримки масштабних бойових дій високої інтенсивності, а у 2028 році — відновлення воєнних можливостей, які були до широкомасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
По-третє, збільшення військових видатків у бюджеті. У 2024 році понад 40% бюджетних видатків будуть призначені на війну, включаючи оборону, правоохоронців і спецслужби. По-четверте, здійснення глобального перерозподілу світу для досягнення цілей відновлення імперії.
Кремль намагається сформувати альтернативну коаліцію держав, відому як «Глобальний Південь+», яка просуватиме альтернативні моделі Заходу у політичному, економічному, фінансовому, гуманітарному та ціннісному аспектах. Цей формат спрямований на «нормалізацію Заходу», перетворюючи його у «ще один регіон світу (Євро-Атлантика)» та вбудовуючи західні країни у регіони росії. Кремль вважає, що Захід є потужною, але відступаючою силою.
Для «зламання волі Заходу до конфронтації» кремль використовує ядерний шантаж, зосереджуючи увагу на збільшенні воєнної потужності росії, Китаю та інших країн «коаліції більшості». Москва хоче створити ситуацію, в якій західні країни обиратимуть між «ізольованою фортецею» та приєднанням до більшості світового співтовариства. Литвиненко наголошує, що протистояння має не лише геополітичний та геоекономічний, але й ціннісний характер, і результат війни вплине на глобальний баланс у світі.
Кремль грає із ісламським світом та використовує антисемітизм як інструмент у налагодженні відносин із пропалестинським табором, враховуючи сталінські традиції.
Литвиненко вказує, що кремль уже розпочав підготовку до розширення агресії з основним пріоритетом на Молдову та країни Балтії — Литву, Латвію і Естонію. Москва висловлює обурення щодо порушення прав російськомовних осіб, особливо в Латвії та Естонії, та їхнього права на самовизначення. Також кремль намагатиметься роздмухати конфлікти на Близькому Сході, в Африці і на Балканах.
Литвиненко зазначає, що публічна страта Пригожина не означає відмови кремля від його методів в Африці. Росія формує «експедиційний корпус», залучаючи не тільки залишки ПВК «Вагнера», але й розвідувальні, спецслужби та безпекові структури. Мета — обмежити доступ європейців до стратегічних ресурсів, таких як уран, нафта і газ, та усунення альтернативних джерел постачання відносно росії.
Ці кроки включають координацію дій «псевдо-найманців» з активністю в місцевому істеблішменті, агентурною впливовою діяльністю та політичними технологіями для створення необхідного політичного ландшафту. Росія намагається скористатися послабленням позицій Заходу, особливо Франції, в Сахелі та Африці загалом, з метою контролю над природними ресурсами та обмеженням доступу європейців до них.
Щодо України, цілі путіна залишаються незмінними. Литвиненко вбачає, що диктаторові необхідно отримати якомога більше території України, оскільки для росіян це питання повернення «історичних російських земель». Війна перейшла у стадію виснаження, і кремль готовий вести її стільки, скільки це буде потрібно.
Однак кремль змінив тактику, зосередившись на внутрішньому підриві України та дестабілізації українського суспільства. Кремль планує сконцентруватися на тиску по всій лінії фронту з захопленням ключових політичних та медійних точок, знищенні критичної інфраструктури взимку та підриві суспільної єдності. Мета полягає в тому, щоб довести невдоволення суспільства владою та життям до критичної точки, щоб Україна занурилась у хаос.
Литвиненко зазначає, що росіянам байдуже, хто прийме владу після поточного керівництва, оскільки вони впевнені, що будь-хто не зможе контролювати ситуацію і Україна зануриться у хаос. Кремль сподівається, що Захід вийде до росії з пропозиціями про термінові переговори та припинення війни.
Недавно президент Зеленський наголосив, що окрім війни на Близькому Сході необхідно уважно стежити за ситуацією на Балканах.