Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку) — спеціалізований орган управління у сфері захисту інформації та спеціального зв'язку. Служба виконує 93 завдання й функції та формує державну політику в 16 сферах згідно із Законом України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту України». У штаті Держспецзв'язку та підприємств, що належать до сфери управління служби, працюють понад 11 тисяч фахівців, з-поміж яких 80% — військовослужбовці. Річний бюджет установи становить 3,9 млрд гривень.
У листопаді 2024 року Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили організовану групу у складі керівництва Держспецзв'язку, яка заволоділа державними коштами на суму понад 62 млн гривень. Дії осіб кваліфіковані за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу. Голова служби Юрій Щиголь та його заступник Віктор Жора отримали підозру у цій справі.
Кабінет Міністрів звільнив Щиголя та Жору з посад. Президент Володимир Зеленський виключив Щиголя зі складу Ставки верховного головнокомандувача, замінивши його міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим.
Вищий антикорупційний суд заарештував Щиголя на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 25 млн гривень. Прокурори САП просили значно більшу суму — 50 млн гривень. 24 листопада Щиголь був звільнений з-під варти після внесення застави. Центр протидії корупції відзначив космічну швидкість внесення багатомільйонної суми, не розкриваючи, чи вніс її сам Щиголь чи третя особа.
27 листопада суд розпорядився взяти під варту й Жору з можливістю внесення застави у розмірі 10 млн гривень. Усі підозрювані повинні дотримуватися низки обов'язків: утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, здати паспорти для виїзду за кордон та носити електронний браслет. За порушення обов'язків заставу можуть стягнути в бюджет.
Схема заволодіння коштами розпочалася у 2020 році, коли власник групи компаній, яка упродовж семи років перемагала в тендерах Пенсійного фонду, Центральної виборчої комісії, Мінсоцполітики та інших на загальну суму понад 1,63 млрд гривень, вирішив встановити контроль над закупівлями в структурах Держспецзв'язку.
За даними слідства, організатор схеми домігся призначення на посаду заступника голови Держспецзв'язку лояльної особи. Ймовірно, йдеться про Жору, який був призначений 15 січня 2021 року. У розмовах організатора схеми з кандидатом на посаду Держспецзв'язку називали «колгоспом», а голову служби Щиголя — «птицею». Це було необхідно для запуску злочинної схеми з контролю над закупівлями, яка діяла щонайменше в 2020–2022 роках.
У 2021 році уряд визначив необхідність створення інформаційної системи захищених реєстрів даних, реалізацію якої доручили підпорядкованому Держспецзв'язку підприємству ДП «Українські спеціальні системи». Для заволодіння коштами на проєкт організатор схеми та Жора залучили голову Держспецзв'язку, керівника цього підприємства та його підлеглого.
Щоб провести закупівлю без відкритих торгів та забезпечити перемогу потрібних фірм, тендер провели таємним. Голова Держспецзв'язку звернувся до Жори з вказівкою підготувати довідку про компанію, яка буде займатися реалізацією проєкту. Жора звернувся до організатора схеми, той відповів, що в довідку нема чого писати, бо це «прослойка», якій усього декілька років. Організатор схеми надіслав Жорі три довідки про підконтрольні компанії: ТОВ 1, ТОВ 2 і ТОВ 3. Жора вказав, що ТОВ 2 не може брати участі, оскільки він був її засновником і керівником до призначення на посаду в Держспецзв'язку. Довідки він переслав Щиголю. Таким чином учасники схеми, ймовірно, ще за пів року до закупівлі програмного забезпечення визначили переможця — підконтрольну компанію.
ДП підписало з цією компанією договір на 124,9 млн гривень (118,7 млн — програмне забезпечення, 6,1 млн — супутні послуги) з умовою авансу в 30% від вартості. Після цього підконтрольна компанія уклала договір із розробником. При цьому вартість програмного забезпечення склала 95,1 млн гривень, а загальна вартість із супутніми послугами не повинна перевищувати 99 млн. Таким чином учасникам схеми дісталося б щонайменше 23 млн гривень лише на перепродажі програмного забезпечення.
25 жовтня 2021 року частину авансу перерахували розробнику, а залишок понад 5,7 млн гривень — компанії в Угорщині з ознаками фіктивності. Після цього голова Держспецзв'язку запитав у свого заступника, чи не готовий організатор схеми розрахуватися за «першу частину платформи». Жора відповів, що «все закриють» після повернення голови Держспецзв'язку.
3 грудня 2021 року ДП сплатило за програмне забезпечення і послуги залишки у 89,3 млн гривень. Частину коштів перерахували розробнику, а 18 млн гривень — компанії в Угорщині з ознаками фіктивності. За даними НАБУ і САП, голова Держспецзв'язку організував передачу від організатора схеми через заступника та інших невстановлених осіб частини грошей, якими заволоділи учасники схеми. У листуванні Щиголь використовував кодове слово «локомотив», а Жора у відповідь слав суми грошей. Щиголь питав, чи то у євро, на що отримав підтвердження. Таким чином за 2021 рік учасники схеми організували та провели закупівлю програмного забезпечення, у результаті якої заволоділи 23,6 млн гривень.
У 2022 році після початку воєнного стану учасники організованої групи продовжили ймовірну злочинну діяльність. Через іншу підконтрольну компанію вони реалізували майже ідентичну схему з провадження інформаційної системи. Керівництво Держспецзв'язку, як і раніше, мало дані про реальну вартість програмного забезпечення, брало участь у нарадах із розробниками та узгодило розмір націнок і незаконного прибутку.
Щиголь обговорював із невстановленою особою обмін пакету грошей у валюті. Вага одного з таких пакетів, за словами голови Держспецзв'язку, складала 22 кілограми. «Мені тут привезли 6,4 – це 22 кг. Може мокрому віддати в гривні, щоб ручки не повідривалися», — писав він.
За даними досудового розслідування, у 2021–2022 роках ДП перерахувало понад 285 млн гривень за постачання програмного забезпечення та послуг. Проте реальна вартість програмного забезпечення, яке компанія придбала в іноземного виробника, становила 223 млн гривень. Різницю цих коштів, а саме понад 62 млн гривень, учасники злочинної схеми вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи.
Перша спроба НАБУ розслідувати справу була у квітні 2023 року. За даними судового реєстру, під час обшуку службового кабінету Держспецзв'язку 25 квітня у двох співробітників відомства вилучили мобільний телефон і 167 тисяч доларів США. За результатами тих обшуків НАБУ не вручило підозру нікому з фігурантів справи. Офіційно в НАБУ не заявляли про квітневі обшуки у відомстві. Обшуки проводили в межах досудового розслідування кримінальної справи, де керівники та службові особи Держспецзв'язку і підпорядковані відомству структури Пенсійного фонду, Мінсоцполітики, СБУ заволоділи коштами в особливо великому розмірі під час закупівель і розробки програмного забезпечення, комп'ютерного та серверного обладнання. Ймовірно, це інша справа.
За оцінкою експертів, причиною активізації розслідування є обрання нових очільників САП і НАБУ, тому справи переглядаються. Тема національної безпеки й оборони зараз є пріоритетом для антикорупційних органів, оскільки вона формує розуміння міжнародних партнерів щодо продовження співпраці в закупівлі зброї.