Справа про ухилення від податків на суму близько 61,5 мільйона гривень набула резонансу після рішення суду, яке викликало запитання про можливий вплив на судову систему. 12 січня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду Анзор Сайдуллаєв встановив заставу для Василя Астіона в розмірі 1 мільйона гривень — у 61 раз менше від суми, яку просили правоохоронці.
Підозра та обвинувачення
Детективи Бюро економічної безпеки України 23 вересня 2022 року розпочали кримінальне провадження №72022000400000005 щодо Василя та його брата Євгена Астіонів. Їм закидають систематичне ухилення від сплати податку на прибуток протягом 2017–2021 років. За матеріалами слідства, брати контролювали низку агропідприємств Дніпропетровщини: ТОВ «Відродження», ТОВ «Перемога», ТОВ «Кам'янське Агро», ТОВ «Дніпроагроальянс», ТОВ «Агрофірма «Схід Агро» та інші.
Порушення податкового законодавства стосувалися пунктів 141.4.2 та 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в особливо великих розмірах. Слідство встановило, що отримані дивіденди замість надходження до державного бюджету були виведені у кіпрську офшорну компанію «Дніпро Агро Альянс ЛТД». Крім того, правоохоронці зафіксували факти підробки документів фінансової та податкової звітності.
Виведення коштів здійснювалося через рахунки у кількох банківських установах: АТ «Таскомбанк» (Україна), АБ «Південний» (Україна), «Запад Банк АТ Подгориця» (Чорногорія), АТ «Регіональний Інвестиційний банк» (Латвія).
9 січня 2024 року Василю Астіону офіційно пред'явили підозру за частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 205-1, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. Санкції за цими статтями передбачають штрафи від 15 до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк від 3 до 5 років та конфіскацію майна.
Процес та суддівське рішення
Прокурор Генеральної прокуратури та детективи БЕБ звернулися до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави розміром 61 мільйон 419 тисяч 560 гривень. Однак суддя Сайдуллаєв визначив суму у 1 мільйон гривень.
Таке рішення викликало питання щодо можливих причин його прийняття. За інформацією, яка стала відома редакції СтопКору з власних джерел, м'яке суддівське рішення могло бути прийнято під впливом заступника голови Офісу Президента Андрія Смирнова — давнього приятеля та експартнера Василя Астіона.
Зв'язки та впливи
З'ясовано, що Андрій Смирнов до призначення в Офіс Президента був депутатом Дніпропетровської обласної ради та адвокатом місцевого бізнесмена Михайла Кошляка, який є тестем Василя Астіона. У декларації за 2020 рік Смирнов вказав отриманий у 2019 році кредит на суму 9,8 мільйона гривень від Ольги Астіон — матері Василя і Євгена, учасниці ТОВ «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор».
Журналісти видання «Дзеркало тижня» встановили, що АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Генезис капітал» з бенефіціарами братами Астіонами став засновником компанії «Інтер вей капітал», яка виступила технічним кандидатом на аукціоні з продажу офісного приміщення збанкрутілого банку «Аркада». На цих торгах перемогла компанія ексміністра Миколи Злочевського, а до схеми, припускають журналісти, міг бути причетний Андрій Смирнов.
Суддя Сайдуллаєв викликає питання своєю судовою діяльністю. За даними проєкту «ЧЕСНО. Фільтруй суд», у 2018 році він засудив до 10 діб арешту ініціатора Врадіївської ходи Василя Любарця. Під час Революції Гідності позбавив прав активіста Автомайдану. У 2016 році задекларував недостовірні відомості про свою суддівську діяльність. Крім того, його автомобілі то з'являються, то зникають з декларацій.
Агробізнес та рейдерські схеми
Василь Астіон, його брат Євген, батько Микола та тесть Михайло Кошляк є ключовими особами бізнес-угруповання Кошляків-Астіонів, зосередженого на сільському господарстві та нерухомості. Ядро групи складає Dnipro Agro Group, яка займається виробництвом, зберіганням та продажем зернових та олійних культур. Земельний банк групи оцінюється у близько 50 тисяч гектарів.
Dnipro Agro Group має значні борги перед АБ «Південний». Багатомільйонна заборгованість стала причиною судових позовів, але групою була укладена мирова угода щодо сплати 159 мільйонів гривень до 1 серпня 2022 року.
На Дніпропетровщині група фігурує у низці рейдерських скандалів. У липні 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор», головним бенефіціаром якої є Василь Астіон, з дисконтом викупила борги ТОВ «Агрофірма «Агросвіт», яке орендувало понад 400 ділянок на 3500 гектарів. Згодом «Фінгруп» в односторонньому порядку підвищила проценти за кредитом, ініціювала справу про банкрутство «Агросвіту» й призначила власного керуючого. Таким чином, структура Астіона фактично безоплатно отримала в користування тисячі гектарів чужої землі, збирала врожаї та отримувала прибутки, не сплачуючи податків та орендної плати.
У 2012 році Василь Астіон і Михайло Кошляк отримали статус обвинувачених у кримінальному провадженні №42016000000002133 за частиною 2 статті 189 Кримінального кодексу (вимагання, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб). Їм інкримінували вимагання від дніпропетровських бізнесменів передачі контролю над агропромисловими підприємствами під загрозою вбивства. Обвинувачення стосувалися рейдерства у 2010–2012 роках щодо ТОВ «Інтерлізінвест», ТОВ «КУА «Парангон», ТОВ «Центрторг-Агро», ТОВ «Прогрес-Агро», ФГ «Сади Присамар'я» (нині Фермерське господарство «Козацька долина 2013»), ПП «Пектораль», ТОВ «Пектораль Агро», ТОВ «Крила Таврії». Однак у вересні 2022 року Жовтневий районний суд м. Дніпра виправдав Василя Астіона.
Михайло Кошляк: від спорту до бізнесу
Тесть Астіона Михайло Кошляк розпочав свій шлях у бізнесі зі спорту. З 1995 до 1998 року працював тренером із дзюдо у спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву у Дніпрі. У 2010 році разом зі своїм тренером Олександром Ленковим створив спортивний клуб «Дзюдо-Дніпро».
За даними ЗМІ, у 1990-х роках Кошляка вважали одним із тих, хто працював в одному з найбільших дніпропетровських ОЗУ «Наріка» — угруповання, пов'язане з впливовими злодіями у законі «Умку» та «Лашою Сваном», а також з опальним олігархом Ігором Коломойським. Пізніше Кошляк, ймовірно, вийшов із цього угруповання, створивши охоронну структуру «Леон».
Декілька років тому Кошляка називали головним «силовиком» групи компаній «Приват» Ігора Коломойського. За даними дніпровських журналістів, під час Революції Гідності охоронці приватної охоронної структури «Леон», підконтрольної Кошляку, за вказівкою тодішнього нардепа від «Партії регіонів» Івана Ступака здійснювали охорону адміністративної будівлі Дніпропетровської ОДА з метою уникнення захоплення приміщення представниками Євромайдану.
Політичні зв'язки
Василь Астіон — колишній депутат Дніпропетровської обласної ради. У шостому скликанні парламенту (2007–2012 роки) працював на громадських засадах у тодішнього нардепа-регіонала Віталія Хомутинніка. У 2019 році балотувався до Верховної Ради від забороненої партії «Опозиційний блок» під номером 20 у партійних списках, але в парламент потрапили лише десять кандидатів від цієї проросійської політсили. Серед них був і Віталій Хомутиннік.
Через Хомутинніка Астіон може бути пов'язаний із підсанкційними олігархами Дмитром Фірташем і Павлом Фуксом. Однією з підстав так вважати у медіа називають реалізацію проєкту ТЦ «Республіка», керівною компанією якого є АТ «Ділідженс», а бенефіціарними власниками — Хомутиннік та Сергій Толстунов через офшорні компанії. Компанію останнього (Dresdenco Ltd) пов'язують з ім'ям Фірташа.
ТЦ «Республіка»: схема з державним банком
У схемі з ТЦ «Республіка» Василь Астіон виступив як уповноважена особа компанії «Солтекс Капітал», яка стала покупцем прав вимоги щодо кредиту «Надра Банку». Торговий центр будувався за кредитні кошти цього державного банку, який у 2015 році збанкрутував. Бенефіціарним власником банку був Дмитро Фірташ.
«Республіка» — один з найбільших ТРЦ Києва площею близько 300 тисяч квадратів, будівництво якого розпочалося у 2012 році. Торговий центр будувала компанія «Мегаполісжитлобуд», пов'язана з Дмитром Фірташем. У 2019 році об'єкт через імовірно підставний аукціон придбали люди Віталія Хомутинніка та Павла Фукса.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продав права вимог щодо двох кредитів, у заставі за якими перебував недобудований ТРЦ. Переможцем торгів стала компанія «Солтекс Капітал» в особі Василя Астіона, яка заплатила за лот 777,1 мільйона гривень при первісній ціні близько 2,6 мільярда доларів.
У держреєстрі засновником ТОВ «Солтекс Капітал» вказане ТОВ «Галєон Інвест», а кінцевим бенефіціаром — британець Джонсон Роберт Алан. Раніше підписантом компанії значився Василь Астіон (був партнером Віталія Хомутинніка в Dnipro Agro Alliance LTD до весни 2018). Згодом підписантом став Денис Лукашевич (партнер Євгена Астіона в компанії «Толкфін»).
Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 26 листопада 2019 року, Головне слідче управління Нацполіції в межах кримінального провадження №12019000000000735 розслідувало продаж Фондом гарантування прав вимоги банку «Надра» за кредитами, в забезпеченні по яких — ТРЦ «Республіка».
Павло Фукс: від Москви до України
Павло Фукс, харків'янин за походженням, з кінця 1990-х будував бізнес у Москві. У серпні 2006 року для консолідації своїх активів створив девелоперську корпорацію ВАТ «МосСітіГруп» та очолив її раду директорів. Після фінансової кризи 2008 року та Революції Гідності 2014 року повернувся до України, де почав задешево скуповувати активи «родини Януковичів» та інших утікачів. Посередником у цих угодах, імовірно, міг виступати Хомутиннік.
У серпні 2016 року журналісти програми «Схеми» зафіксували на відео, як Фукс та Хомутиннік разом прилетіли приватним літаком до аеропорту «Київ» з Харкова.
У 2020 році Павло Фукс позбавився частки у ТРЦ «Республіка», яка становила 25%. Цей пакет акцій перейшов до Дмитра Фірташа, який збільшив свою частку з 50 до 75%.
Приблизно тоді ж, у жовтні 2020 року Антимонопольний комітет заявив про змову при продажі Фондом гарантування прав кредитної вимоги на будівлю торгового центру.
Санкції та дипломатичний імунітет
У червні 2021 року Рада національної безпеки та оборони України запровадила повний комплект санкцій проти Дмитра Фірташа та Павла Фукса. Санкції проти Фірташа пов'язані з його участю в титановому бізнесі та постачанням сировини російській федерації, а проти Фукса — через компанію «Голден Деррік» та незаконне отримання ліцензій на видобуток корисних копалин.
У червні 2023 року, на другий рік повномасштабної війни, у справі Фірташа стався поворот. За повідомленням «Німецької хвилі» з посиланням на рішення Вищого земельного суду Відня, з метою уникнення екстрадиції до США Дмитро Фірташ отримав статус радника постійного представництва Республіки Білорусь при міжнародних організаціях у Відні. З урахуванням залежності білоруської зовнішньої політики від Росії, такий крок може розглядатися як пряме підтвердження тісного зв'язку олігарха з російськими політичними елітами чи спецслужбами.
Колаборанти та нерухомість у Криму
Кошляки-Астіони мають «своїх людей» у середовищі колаборантів. Сергій Рибачок, співзасновник і директор ТОВ «Амалтея» (входить до складу Dnipro Agro Group), нині обіймає посаду першого заступника гауляйтера окупованої частини Херсонщини під псевдонімом Семен Анатолійович Ушинський. Імовірно, Рибачок пішов на добровільну співпрацю з проросійською адміністрацією, щоб уникнути кримінального переслідування після звільнення Херсона.
Ще одна сфера інтересів братів Астіонів — нерухомість, у тому числі в окупованому Криму. На замовлення фірми «Біларт», яка належить Василю та Євгену Астіонам, у 2009 році у Лівадії (Велика Ялта) був збудований п'ятиповерховий елітний житловий комплекс «Emperador».
Як розповідали ялтинські рієлтори видання «Крим.Реалії», землю під «Императора» фактично «віджали» у Лівадійського палацу: дніпровський бізнес нібито «домовився» з владою й забрав собі ділянку, на якій розташовувались господарські будівлі палацу.
У 2008 році законність будівництва перевіряла прокуратура Ялти. Прокурори з'ясували, що дозвіл виконкому Лівадійської селищної ради фірма-забудовник отримала раніше, ніж сесія селищної ради затвердила проєкт землевлаштування зі зміною цільового призначення ділянок.
Попри те, що низку багатоповерхівок окупаційна адміністрація Ялти визнала «самовільними забудовами» й ухвалила знести, до «Императора» претензій не виникло.
У 2023 році російська сторона використала зведений Астіонами ЖК як інфопривід для пропаганди. Кримська влада оголосила про «націоналізацію» квартири, що начебто належала Першій леді України Олені Зеленській, і заявила про наміри перетворити приміщення на «музей боротьби з нацизмом». Пізніше житло продали з аукціону за 44,3 мільйона рублів.
Позиція Павла Фукса
У пресслужбі Павла Фукса заявили, що бізнесмен не має жодних ділових стосунків зі структурами Василя Астіона. Речниця Фукса повідомила у відповіді на письмове прохання редакції: «Інформація щодо можливого зв'язку Павла Фукса з Василем Астіоном — не відповідає дійсності. Павло Фукс та його компанії не мають жодних ділових зв'язків зі структурами, вказаними у статті». Редакція передала позицію представників Фукса на розгляд юридичного відділу для перевірки обґрунтованості такої вимоги.
Запити та подальші кроки
Редакція СтопКору спрямувала запити до Бюро економічної безпеки й Офісу Генпрокурора для прояснення деталей справи. Крім того, юристи редакції готують звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя за фактом рішення судді Сайдуллаєва. Таке зменшення застави у 61 раз можна поставити в один ряд із справою чотирьох суддів Київського апеляційного суду, затриманих за підозрою в отриманні хабаря за рішення про скасування арешту майна у справі екскерівника «Мотор-Січі» В'ячеслава Богуслаєва.