Справа про розпорядження майном Федерації профспілок України набирає нових обертів. Правоохоронні органи розслідують схеми, за допомогою яких посадовці намагалися привласнити державне майно вартістю мільярди гривень, а судові рішення у справі викликають питання щодо об'єктивності розгляду.
У грудні 2022 року Державне бюро розслідувань повідомило Володимиру Саєнку, заступнику голови Федерації профспілок України, про підозру у зловживанні чужим майном та службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. За матеріалами ДБР, у 2019 році Саєнко, обіймаючи посаду голови наглядової ради ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", спільно з іншими посадовцями приймав рішення про незаконний перехід у приватну власність будівлі державної курортно-бальнеолікарні в Києві. Судова оціночно-будівельна експертиза встановила, що загальна вартість Київської курортної бальнеолікарні площею 11 тис. 672 кв. м перевищує 138 млн гривень, однак об'єкт був реалізований за значно меншу суму.
У квітні 2023 року Саєнко, перебуваючи у СІЗО, спробував дати хабар на суму 150 тис. доларів США через посередника колегії суддів Київського апеляційного суду. Метою було скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду щодо продовження тримання під вартою та зміни запобіжного заходу на нічний домашній арешт з електронним контролем.
Майно у сірій зоні закону
Проблема розпорядження активами профспілок виникла після розпаду Радянського Союзу. Постановою Верховної Ради України № 3943-ХІІ від 4 лютого 1994 року майно загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, розташоване на території України, було тимчасово передано до Фонду державного майна України. Однак питання щодо суб'єктів права власності так і не було врегульовано на законодавчому рівні.
"Наступні 28 років майно профспілок перебувало у сірій зоні закону - воно начебто й належало державі, але держава здебільшого не мала до нього жодного доступу. Десь - за мовчазною згодою чиновників, десь - попри їх незгоду, але не без допомоги судів чи правоохоронних органів того часу", - заявив Дмитро Наталуха, голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, на засіданні 3 липня 2022 року.
У 2022 році за матеріалами ДБР суди наклали арешт на 80 об'єктів нерухомості Федерації профспілок. Майно передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Судовий реєстр містить справу № 757/47322/20-к, яка охоплює низку об'єктів: санаторно-оздоровчі заклади в Ірпені (вулиця Мінеральна, 2); частини санаторію "Зірка" у смт. Ворзель (вулиця Великого Жовтня, 54) загальною площею 5705,7 та 6319,2 кв. м; майновий комплекс санаторію "Жовтень" у Конча-Заспі (Столичне шосе, 27 км) площею 22762,9 кв. м; домоволодіння в Одесі (вулиця Бернардацці, 4/6) площею 11804,5 кв. м; об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті Куяльник (вулиця Лиманна, 170); клінічний санаторій ім. Горького в Одесі (Фонтанська дорога, 165) площею 15117,5 кв. м.
Виправдання та апеляція
Другим фігурантом справи є Сергій Стрілець, президент ПрАТ "УКРПРОФТУР". За матеріалами правоохоронних органів, він підозрюється у отриманні неправомірної вигоди в сумі 20 тис. доларів США для погодження та підписання договору оренди будівлі готелю "Дружба" (вулиця Дружби народів, 5, Київ) між ПрАТ "УКРПРОФТУР" та ТОВ "КСК ДЕЛЮКС". Додаткова угода передбачала розширення видів підприємницької діяльності на території готелю.
ПрАТ "Укрпрофтур" було створено рішенням Федерації профспілок України та Фонду соціального страхування України 28 жовтня 1991 року. До його статутного фонду передані всі туристичні господарства, підприємства та організації, що були підпорядковані Українській республіканській раді по туризму та екскурсіях і належали профспілкам України.
28 грудня 2021 року Стрільцю повідомлено про підозру у кримінальному правопорушенні за частиною 4 статті 368-3 Кримінального кодексу України. Справа за номером 12021000000000934 була скерована до Печерського районного суду 24 червня 2022 року.
Однак 12 липня 2023 року суддею Старовойтовою С.М. Дніпровського суду винесено виправдувальний вирок та скасовано арешт майна, накладений Печерським районним судом 17 листопада 2021 року. Офіційною підставою виправдання стало визнання недопустимими протоколів негласних слідчих розшукових дій через невідповідність їх кваліфікації офіційним обставинам.
Прокуратура не погодилася з рішенням. 8 серпня 2023 року внесено апеляційну скаргу, у якій пропонується визнати Стрільця винним та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з забороною обіймати посади з виконанням розпорядчих функцій строком на 3 роки. Розгляд справи в апеляційній інстанції вже розпочато.
Судовий склад та питання об'єктивності
Суддями по справі визначені Ігнатюк О.В., Свінціцька О.П. та Рудніченко О.М. За матеріалами YouControl, Сергій Стрілець є керівником у двох компаніях, власником у п'яти та бенефіціаром у чотирнадцяти.
Громадськість висловлює занепокоєння щодо складу суду. У 2022 році ці судді, за інформацією громадських організацій, приховали від належного аналізу близько 11 ухвал з різних судів по досудовому розслідуванню кримінального провадження за номером 52021000000000051 від 1 лютого 2021 року. Ухвали стосувалися кримінальних правопорушень, нібито вчинених детективами ГПД НАБУ Павлущиком В.В. і Рокунем С.В., а також працівниками Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Ляхович У.І. та Хильком В.В.
Громадськими організаціями подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення судами. Крім того, прийнято рішення про повідомлення Вищої ради правосуддя про неналежну поведінку суддів, які, за твердженням громадськості, регулярно порушують присягу та підривають авторитет українського правосуддя. Однак суддівський склад залишився незмінним.
Кримінальне провадження та законодавчі прогалини
Кримінальне провадження щодо розкрадання майна профспілок внесено до єдиного реєстру за номером 42020000000001396 від 30 липня 2020 року за частиною 5 статті 191 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Воно стосується розкрадання державного майна і зловживання службовими особами Федерації професійних спілок України при оформленні права власності та відчуженні об'єктів нерухомості, що належали загальносоюзним громадським організаціям колишнього СРСР.
Відповідно до висновку технічної експертизи від 15 серпня 2022 року, виявлено невідповідність документів Федерації профспілок України, на підставі яких здійснювалося право власності на об'єкти нерухомості. Проблемною залишається ідентифікація майна профспілок, адже інвентаризація його до теперішнього часу не проводилася, і тому неможливо встановити, які об'єкти і коли були побудовані.
Це питання піднімалося ще у 2007 році. Тоді члени профспілок звертались до Президента України, генерального прокурора та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щоб перевірити законність відчуження майна. Член профкому луганського спеціалізованого автопідприємства № 0305 Володимир Козачок заявив, що члени профспілки вимагають "зобов'язати керівництво Федерації профспілок України провести інвентаризацію майна, оскільки через саботування керівництвом ФПУ до цього часу відсутня інформація щодо майна профспілок".
Матеріалами СБУ у 2022 році передано до управління держави арештовані активи на майже 15 млрд гривень. За словами Дмитро Наталухи, голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, якщо існуючі справи будуть доведені до логічного кінця, держава може претендувати ще на мільярдні суми. "За мінімальними підрахунками - майно профспілок вартує плюс-мінус від двох мільярдів доларів США", - сказав він.
Аналітики СтопКору звернулися з запитом до Федерації профспілок України та намагаються зв'язатися з Володимиром Саєнко та Сергієм Стрільцем для отримання коментаря. На даний час відповідей не надійшло.
Економічна значимість справи особливо актуальна в умовах військових витрат. Ці кошти та майно могли б стати джерелом фінансування оборони, а санаторії та курорти - місцями реабілітації захисників України.