Агентство з розшуку та управління активами (АРМА) знову опинилось у фокусі критики. На цей раз скандали стосуються одягу невстановленого зразка, в якому позують працівники агенції, планових скорочень штату та можливого впливу київського підприємця Вадима Грони на діяльність установи.
Питання про форму та геральдику
У мережі з'явилися фотографії працівників АРМА у формі, яка зовні нагадує поліцейську уніформу. Голова Громадської ради при АРМА Ігор Чобітько звернувся до агенції з вимогою роз'яснень щодо походження одягу та джерел його фінансування. На шевронах форми зображено п'ять зірочок, тоді як офіційна емблема АРМА містить лише три.
У відповіді агенція заявила, що законодавством не передбачено встановлення норм щодо форми одягу для її працівників. АРМА стверджує, що встановленого опису та зразків форми актами законодавства не передбачено, тому кошти з Державного бюджету на закупівлю не виділялися. Однак на сайті ProZorro у жовтні 2023 року зафіксована закупівля послуги з розробки ескізів емблеми, прапора та відомчих заохочувальних відзнак агенції.
Відсторонений керівник теруправління Владислав Романов поставив низку запитань щодо доцільності такого піару. Він зазначив, що форма ніколи не використовувалася в повсякденній роботі за сім років існування агенції, а на офіційних фото за каденції Олени Думи люди у формі не з'являлись. Романов також звернув увагу на те, що у формі позували кадровики, діловоди та водії, які не мають відношення до основних функцій антикорупційного органу.
Кадрові конфлікти та реорганізація
Одночасно з питанням про форму розгорається конфлікт щодо штату агенції. Кабінет Міністрів України запланував реорганізацію, яка передбачає скорочення на 169 кадрових одиниць. АРМА виступила проти цього рішення, стверджуючи, що скорочення обмежить спроможність органу виконувати покладені завдання, зокрема за новими прозорими порядками.
25 грудня 2023 року АРМА надіслала свої пропозиції щодо кадрового забезпечення. Міністерство фінансів погодилося з позицією агенції щодо поетапного набору працівників. Агентство з питань регулювання ринків фінансових послуг запропонувало розподілити персонал у відношенні 90 до 300 співробітників між міжрегіональними територіальними управліннями та центральним апаратом, зменшивши загальну кількість з 435 до 390 осіб.
Однак 29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів схвалив зміни до постанови без урахування позиції АРМА та висновку Міністерства фінансів. Голова Громадської ради Чобітько звернувся до Президента України, назвавши ситуацію питанням національної безпеки та закликавши розглянути розблокування роботи агенції на рівні РНБО, Уряду та Парламенту.
Олена Дума: спірне призначення
Скандали навколо АРМА розпочалися ще з призначення Олени Думи на посаду голови агенції. Під час голосування в конкурсній комісії шість членів підтримали її кандидатуру: Олена Яра, Іван Ліщина, Дмитро Остапенко, Сергій Вернидубов, Юрій Кіскін і Михайло Іваненко. Проте члени комісії Юрій Бутусов та Вальц Калнінс відмовилися голосувати за неї.
Юрист Дмитро Остапенко пізніше відкликав свій голос і ініціював засідання комісії для вирішення питань щодо порушень у процедурі голосування. Міжнародна антикорупційна організація Transparency International Ukraine закликала урядових чиновників утриматися від підтримки Думи через «великі ризики для репутації країни та для незалежної та ефективної діяльності антикорупційної екосистеми».
Організація вказала на тісні політичні зв'язки та ймовірні ділові контакти Думи з екскерівником кримського управління Служби безпеки Олегом Кулінічем, якого вважають державним зрадником та підозрюють у співпраці з Росією. За даними Transparency International Ukraine, Дума просувала інтереси Кулініча на Чернігівщині.
Крім того, чотири роки тому Дума брала активну участь у спробах дискредитації нинішнього президента США. За словами лідера Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, вона взяла участь у пресконференції, де були викладені відомості про корупційні практики високопосадовців в Україні, зокрема розголошено схему «Роттердам+». Шабунін зазначив, що вона брала участь у спільній пресконференції з фінансовим донором Рудольфа Джуліані Семом Кісліним, колишнім адвокатом і радником експрезидента США Дональда Трампа.
Громадські активісти також виявили зв'язки Думи з колишнім головою СБУ Валентином Наливайченком. Під час керівництва Чернігівською обласною державною адміністрацією вона працювала заступницею голови у період, коли цю посаду займала Олена Коваленко, співзасновниця Громадської організації «Антикорупційний рух В. Наливайченка».
На ці закиди Дума відповіла заявою про замовні матеріали та «брудну кампанію» проти неї. Попри всі зауваження, 30 червня 2023 року рішенням Кабінету Міністрів України вона була призначена головою АРМА.
Вадим Грона та його роль в агенції
За розслідуванням журналістів Bihus.Info, за діяльністю АРМА міг стояти так званий «тіньовий куратор» – підприємець Вадим Грона. Він був радником голови агенції Олени Думи з 7 липня до 3 жовтня 2023 року включно. З 4 жовтня він був звільнений за власним бажанням.
Однак звільнення з посади радника не завадило Гроні потрапити до складу Антикорупційної ради при АРМА та стати її заступником голови. Журналісти зафіксували, що він постійно робить візити до агенції, хоча вже не є співробітником. Використовуючи електронну картку, яку, ймовірно, не повинен мати, він проводив у агенцію відвідувачів та вводив їх у контакт з офіційними представниками АРМА.
Журналісти стверджують, що Грона дає вказівки працівникам агенції. За їхніми даними, 5 жовтня 2023 року він викликав до управління менеджменту активів тодішнього начальника Центрального міжрегіонального теруправління АРМА Владислава Романова та надав йому вказівку щодо одного з арештованих активів. Коли Романов відмовився її виконувати, Грона наздогнав його на виході з агенції та вдарив. Подія була зафіксована камерами відеоспостереження.
После цього звільнили не Грону, а саме Романова. Оскільки Антикорупційна рада функціонує як громадський орган, її представники не можуть вільно входити до агенції або користуватися електронними картками. Проте це правило не застосовувалось до Грони, який відвідував агенцію майже щоденно.
20 грудня 2023 року Вадим Грона за власним бажанням залишив посаду заступника голови Антикорупційної ради АРМА та вийшов з її складу. Олена Дума заявила, що негативна інформація про нього в медіа призвела до розслідування та перевірки. Вона висловила задоволення рішенням Грони, яке, на її думку, дозволяє уникнути дискредитації органу.
Діяльність та активи Вадима Грони
Вадим Грона володіє у Києві кількома компаніями. ТОВ «ПРОВІДЕНТ» займається купівлею та продажем власного нерухомого майна. ТОВ «ЗЕМРАСБІЛД» спеціалізується на діяльності у сфері інжинірингу, геології та геодезії, наданні послуг технічного консультування. ТОВ «РЕКРУТИНГ СОЛЮШНС» займається оптовою торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом. ТОВ «КОРС ОІЛ» також займається купівлею та продажем нерухомого майна. ТОВ «ГОЛД ТЕРРА БІЛД» спеціалізується на купівлі та продажу нерухомого майна. ТОВ «ВІЗАНТ» займається аналогічною діяльністю. ПП «ЕКВІП МАРКЕТ» працює у сфері інжинірингу та геодезії. ТОВ «ВВ-БРІК ТРАСТ» займається купівлею та продажем нерухомого майна. ТОВ «ВІНТЕЛ ПЛЮС» займається оптовою торгівлею паливом.
На сьогодні Грона є власником 16 компаній та директором у 10 з них. Дивлячись на кількість компаній, що спеціалізуються на купівлі та продажі нерухомого майна, його інтерес до АРМА, де акумулюються значні активи, видається логічним.
Справа племінного заводу та земельні операції
Глибший аналіз діяльності Грони показує, що він часто з'являється у справах, пов'язаних з банкрутством підприємств або перепродажем земель. У 2006 році Грона фігурував у справі про банкрутство ВАТ «Племінний завод