Німецька газета Bild повідомила про доступ до секретного документа Бундесверу, в якому описано можливий сценарій ескалації між НАТО і Росією. За інформацією видання, критичний момент може настати у лютому, якщо Москва перекине військові підрозділи та ракети середньої дальності в Калінінград. Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ «Права Справа», розглядає цей документ як детальний «Шлях до конфлікту» між альянсом та країною-окупанткою.
З грудня 2023 року в районі Сувальського коридору спостерігаються штучно спровоковані прикордонні конфлікти з численними жертвами. Президент України Володимир Зеленський у заяві після переговорів із президентом Литви Гітанасом Наусєдою наголосив, що путін не зупиниться, доки не зруйнує Україну, і що Литва, Латвія, Естонія та Молдова можуть стати наступними цілями. «Вони вже почали говорити про Фінляндію, про незалежність Узбекистану. Він не закінчить це все, поки ми всі разом не закінчимо його», — цитує Снєгирьов українського лідера.
Відповідь альянсу на загрозу виявилася масштабною. НАТО оголосила про плани проведення у лютому найбільших військових навчань з часів закінчення холодної війни за участі 90 тисяч військовослужбовців. Останні порівнянні за масштабом навчання відбулися у 1991 році з участю понад 100 тисяч осіб. Під час навчань буде відпрацьовуватися сценарій російського нападу на території членів Альянсу.
Великобританія першою заявила про готовність до участі. Міністр оборони Грант Шаппс повідомив про розгортання 16 тисяч британських військовослужбовців у Східній Європі з лютого по червень, авіаносної ударної групи, штурмовиків F35B Lightning та розвідувальних літаків. «Під час навчань наші військові об'єднають зусилля з колегами з 30 країн НАТО і Швеції, що забезпечить життєво важливу гарантію проти путінської загрози», — сказав він.
Литва та Польща готуються до власних спільних навчань у районі Сувальського коридору, які можуть відбутися у квітні. Президент Литви висловив задоволення щодо щирого відгуку польської сторони на пропозицію провести спільні навчання в цьому стратегічному районі, який також називають Сувальським перешийком. Президент Польщі Анджей Дуда підкреслив, що його країна відновлює обороноздатність саме в цій частині території, створюючи нові військові підрозділи та посилюючи присутність на кордоні.
Недавно у Балтійському морі біля берегів Латвії та Естонії пройшли великі морські навчання «Північне узбережжя» за участі близько 30 суден і до 3 тисяч військовослужбовців зі Швеції, США, Канади, Нідерландів, Бельгії та Франції. Двотижневі навчання були спрямовані на захист морських шляхів через Балтійське море — критично важливих логістичних маршрутів для країн Балтії у разі російської агресії.
Сувальський коридор — це прикордонна ділянка Литви й Польщі протяжністю близько 100 км, яка на заході межує з Калінінградською областю Росії, на сході — з Білоруссю. Його захоплення закрило б союзникам НАТО сухопутний шлях до країн Балтії і з'єднало б території Білорусі та Калінінградської області. Німецький віцеадмірал Ян Крістіан Каак пояснив критичність цього маршруту: «Якби заблокували Сувальський коридор, а це досить легко, тому що там лише дві дороги та одна залізниця — у нас залишиться лише морський шлях».
Транспортна інфраструктура коридору залишається вузькою. Через нього проходять дві автодороги: національна дорога DK8 (Польща)/автомагістраль A5 (Литва) та національна дорога DK16/дорога 135 (Литва). Ці маршрути вузькі, і масштабне перекидання військової техніки призведе до їх паралізації. Польща нині будує швидкісну дорогу S61 як частину міжнародної автостради Via Baltica, яка теоретично дозволить швидко перекидати військову техніку в район коридору.
Залізничне сполучення ускладнене технічними проблемами. Польсько-литовський кордон у коридорі перетинає лише одна одноколійна залізнична гілка. Крім того, існує невідповідність стандартів: у Польщі залізнична колія європейського стандарту шириною 1435 мм, а у Литві — так званий «російський стандарт» шириною 1520 мм, успадкований від СРСР. У жовтні 2015 року була введена в дію ділянка залізниці європейського стандарту від польського кордону до Каунаса, але для подальшого руху вглиб Прибалтики військові вантажі доведеться перевантажувати на склади, пристосовані до російської колії.
За інформацією Business Insider, якщо російські танки швидко захоплять коридор і закріплять позиції, вони зможуть відрізати Литву, Латвію і Естонію від решти Європи та союзників по НАТО. Це поставить Альянс перед складним рішенням щодо ризику для своїх військ. Генерал-лейтенант Бен Ходжес, тодішній командувач Сухопутними силами США в Європі, ще у листопаді 2015 року попереджав, що білоруські та російські військові можуть за короткий час об'єднатися та заблокувати литовсько-польський кордон, ізолювавши трьох союзників НАТО. «Звільнення наших союзників коштує дорожче, ніж стримування», — наголосив він.
Побоювання щодо безпеки коридору лунали задовго до повномасштабного вторгнення. У 2019 році Литва та Польща домовилися посилити захист цієї ділянки кордону, зарахувавши по одній бригаді до Штабу Північно-Східної дивізії в місті Ельблонг. У липні 2022 року президенти Дуда й Науседа спільно відвідали Сувальський перешийок.
За даними литовської розвідки, в останні роки в Калінінградській області оновлюється стара та створюється нова російська військова інфраструктура. Формуються нові підрозділи, поставляються озброєння та військова техніка, на полігонах області йде інтенсивна підготовка. Росія провела військові навчання на території Білорусі у 2017 та 2022 роках, легендою яких було блокування Сувальського коридору.
Під час навчань «Захід 2017» у цьому районі була створена вигадана держава Вейшнорія — агресивна, прозахідна, яка розпочала провокаційні дії проти Білорусі. Союзні держави Росія та Білорусь, використовуючи ракетні удари, «всією міццю навалилися» на цю вигадану країну і перемогли. Під час навчань 2022 року Сувальський коридор російськими військами захоплювався за години. За такий короткий час можуть реагувати лише Литва або Польща, але НАТО як організація потребуватиме днів для прийняття рішення щодо активації статті 5 про спільну оборону.
У редакційній статті The Washington Post у 2022 році наголошувалося: «В даний час для посилення країн Балтії НАТО необхідно пройти через Сувальський коридор, вузький сухопутний відрізок, який розділяє Калінінград та Білорусь, який Росія може спробувати перекрити у разі конфлікту. У цьому випадку допомога країнам Балтії вже не прийде».
Після навчань на території Білорусі тодішній міністр оборони Британії Бен Воллес заявив, що Росія може напасти на Європу. «Я серйозно говорю, що існує дуже реальна небезпека того, що росія накинеться на Європу в цілому», — сказав він, назвавши Литву особливо вразливою.
Заступник начальника ГУР МОУ генерал-майор Вадим Скибицький висловив суперечливу позицію. Він заявив, що Росія не має спроможностей проводити стратегічні наступальні операції проти інших країн на суші, оскільки весь сухопутний ресурс знаходиться на території України. Розвиток подій, який може призвести до вступу Європи у війну, він оцінив як малоймовірний. Однак Скибицький визнав, що якщо Росія наважиться напасти на Литву, всі країни НАТО мають вступити у війну відповідно до пункту 5 Статуту НАТО про колективну безпеку. Проблема полягає в тому, що на це мають дати згоду всі члени Альянсу.
М. Самусь, експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння, припускає, що Європа може пожертвувати частиною Литви, щоб уникнути третьої світової війни. На його думку, путін розуміє, що такі країни як Німеччина, Угорщина та можливо Франція не хочуть прямої війни з Росією та не готові до неї.
У червні 2023 року до Білорусі з території Росії були перекинуті підрозділи приватної військової компанії «Вагнер» у кількості до 5 тисяч осіб. Це значно посилило загрозу російського сценарію захоплення коридору. Країни НАТО активізували військові навчання та нарощування угруповань у Прибалтиці для стримування можливої російської спроби.
У Литві з 16 по 27 серпня 2023 року в Йонавському, Каунаському і Прієнайському районах відбулися одні з найбільших польових тактичних навчань «Лютий вовк». З 5 вересня до 2 жовтня на території Латвії проходили комплексні військові навчання Namejs 2023, організовані Національними збройними силами. У них брали участь солдати зі США, Данії, Естонії та Литви, бойова група розширеної присутності НАТО в Латвії, інтеграційний підрозділ сил НАТО та командування Збройних сил Канади. Загалом у навчаннях взяло участь приблизно 8500 учасників.
Міноборони Польщі оголосило про плани збільшити кількість військовослужбовців на кордоні з Білоруссю до кількох тисяч. Близько 10 тисяч солдатів перебуватимуть на кордоні: чотири тисячи безпосередньо підтримуватимуть Прикордонну службу, а шість тисяч будуть у резерві. Польща активно передислокує важку бронетехніку, включаючи танки «Абрамс» та отримані з Південної Кореї машини в цей напрям.
Важку бронетехніку отримала 15-та механізована бригада імені Завіші Чорного 16-ї Поморської механізованої дивізії імені короля Казімежа Ягеллончика (місце постійної дислокації — Гижицьк, біля кордону з Калінінградською областю) та 9-а бронекавалерійська бригада 16-ї Поморської механізованої дивізії у Браньові. Міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив про створення нового саперного батальйону, який входитиме до складу 15-ї механізованої бригади 16-ї механізованої дивізії.
У районі польського Ломжа зосереджені частини американського 66 танкового полку, французької 7 танкової бригади і 152 піхотного полку, шведського Йетського інженерного полку та польських військ. Угруповання налічує близько 6 тисяч військовослужбовців.
Західні країни не виключають можливості військових провокацій з боку Білорусі та Росії. Про небезпеку таких сценаріїв свідчить розміщення на території Білорусі та Калінінградської області дивізіонів оперативно-тактичних комплексів «Іскандер» із дальністю ураження до 300 км. Розташовані батареї С-300, модифіковані для завдання ударів по наземних цілях на відстані до 200 км. Білорусь має 20 тактичних ракет «Точка» і 60 тактичних ракет Р-11. Сувальський коридор прострілюється оперативно-тактичними ракетами як з території Калінінградської області, так і з території Білорусі. Коридор знаходиться в радіусі дії зенітних ракетних систем великої дальності, дислокованих у Калінінградській області. Перекидання військової техніки і особового складу доведеться здійснювати без підтримки з повітря, що значно ускладнює логістику військ НАТО. На думку аналітиків НАТО, ця територія перетворилася на «зону обмеження та заборони доступу та маневру» для сил Альянсу.
Потенційні загрози включають наявність на озброєнні Білорусі більше 1,3 тисячи танків Т-72Б. Росіяни нині розконсервують свої танки Т-62 та Т-64, а Т-72 — нова модель, яка пройшла модифікацію у складі збройних сил Республіки Білорусь. Збройні Сили Білорусі налічують близько 55 тисяч особового складу, з них 15 тисяч — цивільні. Сухопутні війська Білорусі налічують до 24 тисяч жителів. Найбільш боєздатними є три бригади: 38-та гвардійська окрема мобільна бригада (Брест), 103-та гвардійська окрема мобільна бригада (Вітебськ) та 5-та окрема бригада спеціального призначення (Мар'їна Гірка). Щорічний призовний контингент складає приблизно 50 тисяч осіб. Навчений резерв — близько 290 тисяч осіб. До чверті військовослужбовців — контрактники.
Якщо припустити можливу участь Білорусі у вторгненні на територію країн Балтії або Польщі, білоруси можуть виставити близько 15-20 тисяч підготовленого особового складу. У російській Держдумі вже заявили, що їм «дуже потрібен» Сувальський коридор. Очільник комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов заявив, що ПВК «Вагнера» відправили до Білорусі «не лише для того, щоб навчати білоруські збройні сили». «Є такий Сувальський коридор... І ось цей Сувальський коридор у разі чого нам дуже потрібен», — сказав він, додавши, що у Білорусі створено «ударний кулак, який цей нещасний коридор візьме за лічені години».
У російських ЗМІ активно поширюється теза про історичні претензії. Вони стверджують, що «Сувальська проблема виникла не вчора, а в 1944-1945 роках, коли радянська влада передала соціалістичній Польщі міста Сувалки, Августів та Білосток, попередньо відторгнувши їх від Білоруської РСР». Після розпаду СРСР Калінінградська область виявилася відрізаною від Російської Федерації територіями Польщі, Литви, Латвії та Естонії, які вступили до НАТО.
За інформацією західних ЗМІ, 17 січня поточного року Росія провела випробування систем РЕБ у тестовому режимі у Калінінграді. У результаті була заблокована робота GPS в районі Сувальського коридору та на території Польщі. Декілька днів потому, 20 січня, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ отримав від РФ ракетні комплекси «Іскандер». «Щойно в Білорусі з'явилася ядерна зброя, усі крила опустили. І сусіди, очманілі наші, й інші», — заявив він.
Командування НАТО розгорнуло батальйон багатонаціональних військ у восьми країнах уздовж кордону з Росією. Розробляються плани щодо розширення цих сил до рівня бригади в потенційно прифронтових районах для стримування та витіснення російського окупаційного контингенту. Країни НАТО передадуть більше військ під безпосередній контроль верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Крістофера Каволі, який також є командувачем американських військ у Європі.
Однак загроза конфлікту у Сувальському коридорі може бути використана Росією як інструмент тиску на Україну з метою змусити її йти на територіальні поступки та припинити опір російській агресії. Низка західних і вітчизняних ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря НАТО Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом НАТО у випадку територіальних поступок Росії. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті Альянсу після війни вже тривають, в них лунають опції з відмовою Києва від частини території.
Президент України Володимир Зеленський на пресконференції заявив, що Україна ніколи не обміняє будь-який статус на території. «Цю позицію чітко знають партнери України», — сказав він. Нещодавно український лідер заявив, що тиску щодо замороженого конфлікту немає. «Поки що немає. Є різні голоси, я в медіа їх чув, читав і знаю. Є різні голоси і є різні обговорення. Я думаю, що партнери поки що офіційно не готові давати нам відповідні сигнали. Принаймні, я їх особисто не чув», — зауважив він.